<<
>>

7.6. Взаємодія оперативних підрозділів між собою та з іншими підрозділами правоохоронних органів

Стаття 5-1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» визначає, що співробітництво у сфері оперативно-розшукової діяльності між міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними органами, до складу яких входять оперативні підрозділи та правоохоронними і спеціальними службами інших держав, які мають у своєму складі відповідні підрозділи, а також з міжнародними правоохоронними організаціями здійснюється відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна.

Але не менш важливе значення має і взаємодія оперативних підрозділів між собою та іншими правоохоронними органами з метою швидкого і повного розкриття злочинів та викриття винних. Взаємодія означає взаємно діяти, спільно робити роботу, співробітництво.

В оперативно-розшуковій діяльності під взаємодією розуміється комплекс спільних, або узгоджених за часом, місцем і діями дій кількох оперативних підрозділів по вирішенню певних завдань в боротьбі зі злочинністю спільними зусиллями. Для взаємодії потрібні: узгодженість цілей, місця і часу, відповідність вимогам закону і нормативних відомчих актів, поєднання найбільш важливих взаємодіючих суб'єктів, сил, засобів і методів.

Оперативні підрозділи діють не самі по собі, а в системі органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Вони здатні виконувати свої завдання не ізольовано, а у взаємодії з іншими підрозділами правоохоронних органів, використовуючи їх можливості. Питання координації діяльності оперативних підрозділів стоїть особливо актуально, коли злочинність носить різноманітний характер, глибоко законспірована, а їй протистоїть діяльність розгалуженої мережі підрозділів, правоохоронних органів, що потребує упорядкування, взаємозв'язку, узгодженості їх спільних дій, відповідної підпорядкованості і маневру силами і засобами.

Взаємодія оперативних підрозділів залежить від виконуваних ними завдань і відомчої приналежності. Так, наприклад, оперативні підрозділи органу внутрішніх справ можуть взаємодіяти:

- між собою в межах органу внутрішніх справ (карний розшук та підрозділ по боротьбі з економічною злочинністю);

- з іншими не оперативними підрозділами свого органу внутрішніх справ (карний розшук і слідчий відділ, відділ дізнання, патрульно-постова служба);

- з оперативними підрозділами іншого органу внутрішніх справ (підрозділи карного розшуку двох сусідніх райвідділів);

- з оперативними підрозділами іншого правоохоронного відомства (карний розшук і оперативно-розшуковий підрозділ установи виконання покарань);

- з неоперативними підрозділами іншого правоохоронного відомства (карний розшук і слідчий відділ прокуратури).

Форми взаємодії можуть бути різними, але вони мають відповідати ряду загальних вимог:

- всі оперативні підрозділи мають єдину ціль;

- кожний оперативний підрозділ діє в межах своєї компетенції;

- кожний оперативний підрозділ керується своїми відомчими нормативними актами, а працівники — функціональними обов'язками;

- взаємодія супроводжується взаємним інформуванням оперативних підрозділів;

- оперативні підрозділи проводять взаємні інструктажі, службові наради, засідання, конференції, аналізи і підведення підсумків;

- всі оперативні підрозділи взаємодіють в межах закону.

Форми взаємодії оперативних підрозділів можуть носити локальний (місцевий) характер, регіональний і загальнодержавний:

- локальний (місцевий) - в межах одного міста, району, в рамках двох, трьох і більше сусідніх правоохоронних органів в інтересах вирішення оперативних завдань локального характеру;

- регіональний - в межах регіону (Слобожанщина, Крим, Г аличина, Донбас і т.п.), кількох областей, із залученням значної кількості оперативних підрозділів для вирішення проблем боротьби з злочинністю регіонального масштабу (боротьби з нелегальною міграцією в прикордонних областях, боротьби з контрабандою в портових містах);

- загальнодержавний - в межах держави, із залученням оперативних підрозділів різних відомств, з постановкою спільних завдань по боротьбі з правопорушеннями, поширеними по всій Україні (організована злочинність, торгівля зброєю, наркобізнес, насильницькі злочини на автодорогах).

Загальнодержавна взаємодія може організовуватись на виконання рішень вищих органів влади та управління з питань боротьби зі злочинністю

Взаємодія в сфері боротьби з злочинністю на практиці складна і багатогранна. Крім єдиної цілі, що є головним в організації взаємодії, необхідно враховувати і ряд інших критеріїв:

- характер зв'язків оперативних підрозділів між собою;

- терміни здійснення спільних заходів;

- функції взаємодіючих оперативних підрозділів;

- відношення до системи органів, здійснюючих оперативно-розшукову діяльність;

- ступінь конспірації;

- етапи здійснення спільних оперативно-розшукових заходів;

- суб'єкти взаємодії;

- форми взаємоінформації.

Характер зв'язків оперативних підрозділів між собою може бути безпосередній і опосередкований. Безпосередній, коли оперативні підрозділи взаємодіють між собою безпосередньо. Наприклад, підрозділи карного розшуку двох сусідніх органів внутрішніх справ взаємодіють в розкритті тяжкого злочину, взаємодія підрозділу по боротьбі з економічною злочинністю зі слідчим відділом в кримінальному провадженні і т.п. Опосередковане - коли взаємодія організується і підтримується через вищестоящий орган, наприклад, через міське управління внутрішніх справ.

За часом здійснення спільних дій взаємодія оперативних підрозділів може бути тимчасовою, обмеженою і постійною. Тимчасова взаємодія направлена на вирішення конкретного завдання і, як правило, в інтересах одного із учасників взаємодії. Такими можуть бути спільні дії по розшуку і затриманню злочинця, спільний рейд по виявленню викраденого автотранспорту, відрядження для допомоги працівників одного оперативного підрозділу до іншого. Обмежена взаємодія може бути спланована на певний час, наприклад проведення місячника безпеки дорожнього руху, проведення оперативно-розшукової операції «Перехоплення» чи «Зброя» протягом десяти діб з залученням всіх оперативних підрозділів. Постійна взаємодія має місце тоді, коли оперативні підрозділи працюють спільно тривалий час над питаннями оперативної перевірки, а потім оперативного відпрацювання певних осіб, підозрюваних у вчиненні таємних протиправних діянь, включно до їх розкриття, над оперативним проникненням в злочинне середовище, над розв'язанням проблемних питань на території обслуговування -злочинність неповнолітніх, квартирні крадіжки і т.п.

Функції оперативних підрозділів взаємодіючих між собою, враховуються при розподілі завдань, спрямуванні оперативно-розшукових заходів. Залежно від функцій передбачаються різні види діяльності: оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна, організаційно-управлінська, оперативно-технічна і т.п. В свою чергу, кожна із цих функцій деталізується на ряд дрібніших функцій, характерних для оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів по виявленню, розкриттю, попередженню і припиненню злочинів. Відносно системи органів, здійснюючих оперативно-розшукову діяльність, взаємодія оперативних підрозділів може бути внутрішньою і зовнішньою. Внутрішня, коли взаємодіють підрозділи одного органу і зовнішня - коли взаємодіють оперативні підрозділи різних правоохоронних відомств.

По ступеню конспірації взаємодія може бути гласною, відкритою і негласною, таємною. Оперативно-розшукові заходи, здійснювані з обов'язковим дотриманням конспірації, як правило, носять характер негласних. При гласному співробітництві спеціальної необхідності в конспірації спільних дій немає, що відповідає інтересам всіх взаємодіючих сторін, наприклад, правова пропаганда серед населення, спільний огляд місця події, профілактичні заходи серед неповнолітніх тощо.

По етапам взаємодії можна виділити підготовчий, основний і заключний. Підготовчий етап - проведення робочих зустрічей, розробка спільних планів, доведення їх до виконавців. Основний етап - виконання спільних оперативно- розшукових заходів, їх корегування і доповнення, контроль за реалізацією, безпосереднє керівництво оперативними підрозділами. Заключний етап - підведення підсумків, аналіз зробленого, оцінка діяльності, підготовка інформації і подання за результатами спільних дій, прийняття нових управлінських рішень.

За рішенням суб'єктів взаємодії вона може бути повною і частковою.

Повна взаємодія має місце тоді, коли оперативні підрозділи приймають участь у спільних заходах всіма своїми силами і засобами, використовують весь свій арсенал можливостей.

Наприклад, кілька підрозділів карного розшуку працюють над розкриттям тяжкого злочину. На його розкриття направлені всі можливості, задіяні всі сили. Часткова взаємодія буде тоді, коли у спільних заходах приймають участь окремі працівники, використовуються тільки частина можливостей оперативних підрозділів. Наприклад, взаємодія оперативного підрозділу органу внутрішніх справ і оперативного підрозділу служби безпеки в установленні автора анонімних погроз, частковою буде і взаємодія оперативних підрозділів ОВС і установи виконання покарань по перевірці будинку, в якому може переховуватись втікач і т.п.

Без взаємної інформації не може бути взаємодії. Обмін інформацією може бути письмовим, телефонним, радіообміном, мобільним і електрозв'язком. Обмін інформацією може здійснюватися постійно і в оговорені часи та дати, або по етапам взаємодії. Обмін інформацією може бути повний і частковий. Вибір способів взаємного інформування залежить від різних форм взаємодії. Координацію діяльності правоохоронних органів і інших відомств з питань боротьби з організованою злочинністю в масштабах України здійснює Генеральна прокуратура, Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, міністерства і відомства.

Взаємодія на державному рівні передбачає:

- координацію і сприяння діяльності органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю;

- розробку стратегій і рекомендацій щодо тактики оперативно-розшукової діяльності в сфері боротьби з організованою злочинністю;

- організацію співробітництва з питань боротьби з організованою злочинністю з відповідними органами інших держав та міжнародними установами;

- підготовка щорічних і спеціальних доповідей (інформацій) про стан організованої злочинності в Україні, основні напрямки та результати боротьби з нею і внесення їх на розгляд Президента України та Верховної Ради України;

- вирішення питань щодо правового регулювання оперативно-розшукової діяльності на рівні підготовки проектів законів, постанов уряду, інших підзаконних актів та їх прийняття і реалізації.

<< | >>
Источник: Бандурка О. М.. Теорія і практика оперативно-розшукової діяльності: монографія / О. М. Бандурка. - Харків : Золота миля,2012. - 620 с.. 2012

Скачать оригинал источника

Еще по теме 7.6. Взаємодія оперативних підрозділів між собою та з іншими підрозділами правоохоронних органів:

  1. Поняття, сутність і принципи взаємодії слідчих та працівників оперативних підрозділів
  2. Форми взаємодії слідчих та працівників оперативних підрозділів
  3. ІНСТРУКЦІЯ з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень
  4. Лекція 22 Взаємодія учасників розкриття та розслідування злочинів
  5. Суб’єкти та форми взаємодії
  6. Взаємодія слідчого з оперативним підрозділом в процесі досудового розслідування та після його зупинення
  7. § 3. Координація і взаємодія - важливе завдання організаційної функції управління в слідчій тактиці
  8. § 4. Наукові засади взаємодії між слідчими й оперативними підрозділами в процесі розкриття і розслідування злочинів
  9. Функціональна спрямованість кримінально-процесуальної діяльності оперативних підрозділів
  10. Взаємодія підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність
  11. 5.1. Поняття, види і загальні ознаки оперативних підрозділів
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -