ВСТУП

Реальний процент пожеж, що насправді є кримінальними підпалами, скоєними з корисливих спонукань, невідомий. Досвід, інтуїція та здоровий глузд свідчать, що цей процент високий, і в деяких місцевостях може досягати 50%.

Застраховані чи їхні орендарі можуть придбати й перестрахувати будівлі та їх вміст задовго до запланованої пожежі. Вони можуть почати будівництво чи перебудову, які за їхніми планами ніколи не будуть завершені, з метою одержання завищеної страховки. За кілька місяців до запланованих втрат вони можуть вивезти меблі, оздоблення, устаткування та інвентар з будівлі й отримати підроблені документи, що підтверджують придбання та доставки, яких ніколи не було. Обробка страхового позову потребує тижнів. Протягом цього часу до страхової фірми подається багато неправильних даних. Схема тривалого шахрайства закінчується одержанням грошей за страховим позовом.

З очевидних причин, підпал, як правило, вважається слідчими, прокурорами, суддями, жюрі та громадянами значно більш тяжким злочином, ніж шахрайство. Тому найкращим рішенням є засудження страхувальника, винного у шахрайстві, що з корисливих міркувань включало підпал, як винного у скоєнні злочинного підпалу. Проте, навіть якщо є досить наявних доказів для того, щоб визнати підпал навмисним, їх часто не достатньо для встановлення та доказу особи відповідального.

У тих випадках, коли страхувальник підозрюється у підпалі з корисливих міркувань, проте його безпосередня участь у підпалі не може бути доведена, альтернативою може бути притягнення його за шахрайство. Для засудження за шахрайство не є необхідним доводити, що підпал був умисним, якщо є докази, що позов, пред’явлений страхувальником, є в значній мірі обманним (цього досить для засудження).

Шахрайство, як правило, легше довести, ніж підпал, тому що докази містяться у файлі страхового позову та (або) у поданні на страховку, а докази підпалу часто знищуються самою пожежею. Також важливо, що значна частина додаткових доказів, що протирічать даним, поданим страхувальником до страхової компанії, містяться далеко від місця пожежі у записах державних агенцій, муніципалітетів, постачальників, кредиторів, банків та компаній кредитних карток.