Глава 2.2 Виконання банками платіжних вимог органів ДВС про примусове списання боргу з банківських рахунків боржників та постанов про арешт коштів, що знаходяться на рахунках боржників

Відповідно до ст. 59 закону про банки арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а також арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається за постановою державного виконавця у випадках, передбаченими законами України.

Як зазначалося вище, вказана Інструкція набрала чинності 09.04.2004 року та розроблена відповідно до нового ЦКУ. В п. 10.1 Інструкції зазначено, що обмеження права клієнта щодо розпорядження коштами, які зберігаються на його рахунках, відповідно до ст. 1074 ЦКУ не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунками за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Слід зазначити, що саме вказана норма нового ЦКУ суперечить ст. 59 закону про банки та ст.

50 ЗУ "Про виконавче провадження", в яких зазначено, що рішення про арешт майна (коштів) може прийматися самою виконавчою службою. На практиці вказані норми законодавства банки застосовують неоднаково. Є банки, які виконують постанови виконавчої служби про накладення арешту на кошти, винесені виконавчою службою на підставі рішення суду про стягнення коштів. Але є банки, які виконують постанови виконавчої служби про накладення арешту на кошти, винесені виконавчою службою, виключно на підставі рішення суду про накладення арешту на кошти клієнта.

Відповідно до вимог Інструкції арешти можуть накладатися виконавчою службою на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в постанові. Якщо в постанові не зазначений конкретний номер рахунку, а зазначено, що арешт накладається на кошти, які є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної постановою, арешт, залежно від наявної суми, накладається на кошти, що є на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку. Постанови банком виконуються негайно.

УВАГА. Однак, якщо постанова до банку надійшла після операційного дня, то банк ставить на постанові штамп "вечірня", і забезпечує виконання цієї постанови у межах залишків коштів на рахунку на початок наступного операційного дня.

Якщо постанова оформлена з порушенням законодавства України, то банк не пізніше наступного робочого дня повертає постанову державному виконавцю разом з листом про причину повернення з обов'язковим посиланням на нормативний акт, який порушено.

ВРАХУЙТЕ. На практиці найпоширеніиими підставами для повернення постанов про арешти є такі: відсутність печатки на підписі начальника відділу ДВС, відсутність дати, помилки в назві банку, назві клієнта, номері рахунку (якщо його вказують), номері коду ЄДРПОУ клієнта.

Слід зазначити, що відповідно до вказаної Інструкції банки зобов'язані приймати, обліковувати, виконувати всі постанови про арешт коштів клієнта які надходять до банку в порядку їх надходження. Не пізніше наступного дня банк зобов'язаний повідомити виконавчу службу про "відсутність" та "недостатність"(є кошти, але їх менше, ніж зазначено у постанові) коштів на рахунку клієнта.

Примусове списання коштів з рахунків клієнтів банки здійснюють у відповідності до вимог ст. 1071 ЦКУ, ст. 59 закону про банки, глави 5 Інструкції про безготівкові розрахунки "Примусове списання коштів на підставі виконавчих документів, що видані судами".

ВРАХУЙТЕ. Слід звернути увагу на такі слова у назві наведеної глави - "виконавчих документів, що видані судами". Ці слова засвідчують, що банки не повинні виконувати виконавчі написи нотаріусів, визнану у встановленому порядку претензію, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору тощо. Для примусового списання коштів стягувач оформляє щонайменше у трьох примірниках платіжну вимогу за формою, яка наведена в додатку 4 Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 Інструкції. В реквізиті "Призначення платежу" платіжної вимоги стягувач повинен зазначити назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) виконавчого документа, виданого тільки на підставі рішення суду. Виконавчий документ, на підставі якого оформлено платіжну вимогу до банку не подається. Платіжна вимога стягувачем подається до банку, що його обслуговує, разом із двома примірниками реєстру платіжних вимог за формою, наведеною в додатку 9 до Інструкції, реквізити якого заповнюються згідно з вимогами, що викладені в додатку 8 Інструкції. Банк, що обслуговує стягувана, приймає платіжні вимоги протягом 1 0 календарних днів від дати їх складання, а банк платника - протягом ЗО календарних днів від дати їх складання.

Якщо платник і стягувач обслуговуються в різних банках, то банк, що обслуговує стягувана, надсилає банку платника щонайменше два примірники платіжної вимоги на примусове списання коштів (один з яких перший). Крім того, стягувану повертається не менше ніж один примірник платіжної вимоги та реєстру платіжних вимог.

УВАГА. Пункти 5.9 та 5.10 Інструкції передбачають, що банк платника приймає до виконання платіжну вимогу стягувана незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника. У разі недостатності коштів на рахунку платника банк виконує платіжну вимогу в межах залишку коштів згідно з главою 2 Інструкції. Часткову оплату платіжної вимоги банк оформляє меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату платіжної вимоги, що її частково сплачено, суму, яка залишилась до сплати, та повторює текст, що наведений у реквізиті "Призначення платежу" цієї платіжної вимоги. Для підтвердження часткової оплати відповідальний працівник банку на першому примірнику платіжної вимоги окреслює реквізит "Сума" та зазначає на зворотному боці дату, суму часткового платежу, засвідчуючи це своїм підписом. Перший примірник платіжної вимоги, на підставі якого здійснено часткову оплату, залишається на зберіганні в банку платника.

Банки зобов'язані не пізніше ніж наступного робочого дня повідомити платника про надходження платіжної вимоги на примусове списання коштів з його рахунку, якщо умова про таке повідомлення передбачена договором про розрахунково-касове обслуговування цього платника. Після списання за платіжною вимогою суми у розмірі, який визначений постановою, банк списує цю постанову з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших постанов, проводить операції за платіжними дорученнями клієнта.

ВРАХУЙТЕ. На практиці найпоширенішими підставами для повернення платіжних вимог стягувачам є такі: помилки в назві клієнта, номері рахунку, коду, назві банку; відсутність посилання в реквізиті "Призначення платежу" на дату та рішення, виконавчий документ суду, невідповідність кількості примірників платіжних вимог, відсутність відмітки банку стягувана, печатки стягувана.

Постановою Правління НБУ № 5 1 5 від 03.1 2.2003 р., зареєстрованої в Мін'юсті 06.02.2004 р. за № ї 67/8766, затверджено Положення про зупинення операцій, арешт та примусове списання коштів в іноземних валютах та банківських металів (далі Положення). Це Положення визначає особливості здійснення уповноваженими банками примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнтів та з кореспондентських рахунків уповноважених банків-резидентів і нерезидентів, відкритих в інших уповноважених банках-резидентах та обмеження права клієнта/банка щодо розпорядження рахунком/ корра- хунком, відкритим в іншому уповноваженому банку.

УВАГА. Платіжні вимоги на списання оформляються виключно на підставі виконавчих документів судів, приймаються, надсилаються на виконання до уповноважених банків, виконуються, повертаються та відкликаються відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовими актами НБУ з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті в Україні, з урахуванням особливостей, викладених у наведеному Положенні.

ВРАХУЙТЕ. У разі провадження виконавчих дій щодо списання з рахунку клієнта-боржника / коррахунку банку-боржника коштів у певній іноземній валюті оформляється платіжна вимога на списання певної іноземної валюти. В реквізиті "Сума" платіжної вимоги на списання зазначається сума іноземної валюти цифрами, а в реквізиті "Сума словами" - сума та назва іноземної валюти словами. У реквізиті "Призначення платежу" обов'язково зазначається назва, номер (якщо він є) і дата видачі виконавчого документа суду. В реквізиті "Дебет рахунку" зазначається номер рахунку клієнта-боржника/коррахунку банку-боржника, з якого буде здійснюватись списання.

У разі провадження виконавчих дій щодо списання з рахунку клієнта- боржника / коррахунку банку-боржника певного виду банківських металів оформляється платіжна вимога на списання певного виду банківських металів.

У разі провадження виконавчих дій щодо списання коштів у певній іноземній валюті, яких немає на рахунку боржника або їх недостатньо, може оформлятися платіжна вимога на списання національної валюти або іншого виду іноземної валюти, гривневий еквівалент якої має відповідати сумі іноземної валюти, що підлягає списанню. На підставі платіжної вимоги на списання уповноважений банк здійснює купівлю або конвертацію за рахунок наявних коштів іноземної валюти. У реквізиті "Призначення платежу" платіжної вимоги на списання зазначається, що іноземна валюта, яка списується, підлягає конвертації на міжбанківському валютному ринку України в іншу іноземну валюта (її назва) або те, що за національну валюту, яка списується, купується іноземна валюта, а також має бути посилання на ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження", а також назва, номер (якщо він є) і дата видачі виконавчого документа. Заповнюються інші реквізити платіжної вимоги. Витрати уповноважених банків, комісійна винагорода та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у разі проведення вказаних операцій відшкодовуються за рахунок боржника.

ВРАХУЙТЕ. Відповідно до постанови органу ДВС, винесеної на підставі рішення суду, арешт може накладатися на всі кошти та банківські метали за всіма видами валют та банківських металів, із зазначенням суми/маси або без зазначення суми/маси, які є на рахунках клієнта.