<<
>>

Висновки до РОЗДІЛУ ІІ

У межах цього розділу було зроблено такі висновки:

1. Завдання адміністративного судочинства - прийняття законних і об’єктивних судових актів, які залежать від дії об’єктів і суб’єктів судового процесу і визначення впливу їх об’єктивних і суб’єктивних факторів на формування і утвердження безпомилкових адміністративних судових рішень.

2. Доведено, що суб’єкт права - це особа, група осіб, організація та інші, зокрема: індивіди (фізичні особи), серед яких виділяються: громадяни даної держави, іноземці (громадян або підданих інших держав); біпатриди (особи, що мають громадянство або підданство двох чи більше держав); апатриди (особи, що не мають громадянства жодної держави); юридичні особи: організації та об’єднання: державні (державні органи, установи, підприємстві, їх посадові особи); громадські (організації, рухи, партії, органи громадської самодіяльності населення, підприємства, установи та їх посадові особи); соціальні спільності: держава в цілому, нація; адміністративно - територіальні одиниці, виборчі округи, трудові колективи.

3. Виділені фактори об’єктивних помилок судових рішень: законодавство на момент його створення має фіксоване значення при його прийнятті, згодом умови міняються; зростає роль законодавчих дефініцій у забезпеченні чіткості і зрозумілості правового регулювання, надані чи обмежені простором для суддівського розгляду; основні принципи права, які визначають справжні межі свободи поведінки суб’єктів адміністративного права занадто абстрактно чи неадекватно закріплюються у нормах позитивного права; формування дещо ідеалістичного сприйняття законодавчими адміністративними органами країни людини, її прав та свобод як суб’єктів права, що призводить до зловживання правами; поширення абсолютного розуміння суб’єктами своїх прав, а в результаті відбувається неухильне зростання кількості помилкових рішень, а також апеляційних справ.

Пропонуємо внести зміни до чинного адміністративного законодавства і передбачити вирішення справ в судах першої інстанції не одним суддею, а судом зі складанням протоколу безпосередньо в судовому засіданні.

До суб’єктивних факторів помилок судових рішень нами віднесені такі: адміністративні суди в окремих випадках без мети застосування аналогії закону посилаються на норми Цивільного процесуального Кодексу України, чим порушують статтю 5 КАСУ; інколи ухвалюють рішення, які ґрунтуються на обставинах, що не доведені належним чином, і суперечать частині третій статті 159 КАСУ; неправильно викладають порядок оскарження рішення, що закріплений у статті 186 КАСУ; втілення в рішеннях вражень суб’єктів судового процесу, зловживання іноді правом а зловживання законом; суб’єктивне трактування суддями адміністративних норм, матеріалів і подій судової справи (по необережності, умисно, недотримання норм, некомпетентність,

непрофесійність). Важливим є, на нашу думку, внесення змін до чинного адміністративного законодавства і передбачити вирішення спорів в судах першої інстанції не одним суддею, а судом зі складанням протоколу безпосередньо в судовому засіданні.

4. Даючи характеристику касаційного провадження судових справ, особливий наголос зроблено на перегляд судових рішень за винятковими обставинами, як різновиду касаційного провадження. Проте, порушення норм матеріального чи процесуального права з боку адміністративного суду саме по собі не може бути підставою для перегляду його за винятковими обставинами. Вироблено пропозиції упорядкування вимог до формування та прийняття рішень та виділення спеціального розділу в КАСУ розгляду судових справ за винятковими обставинами, що дало б можливості підвищення ефективності судового процесу та повноти досліджень обставин для зменшення випадків повторного розгляду судових адміністративних справ, особливо за суб’єктивними факторами судового процесу.

5. Дослідивши підстави та порядок розгляду адміністративних справ за нововиявленими обставинами прийшли до висновку, що у чинному законодавстві та сучасній теорії адміністративного процесу відсутнє узагальнене визначення нововиявлених обставин, що викликає їх різне тлумачення в теорії і практиці, в результаті це призводить до помилок при їх застосуванні.

Узагальнено і виявлено про позиційно доповнити КАСУ поняттям «нововиявлені обставини» - це особливо значущі істотні відомості про факти об’єктивної дійсності раніше невідомі суду і заявнику в період провадження по справі та достовірно встановлені після прийняття адміністративного рішення для правильного вирішення судової справи. Перегляд судової справи за нововиявленими має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої судової справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.

На підставі досліджень сформовано перелік вимог застосування права на позов та причин, що визначають обставини нововиявленими, який не представлено КАСУ, що спричиняє незручності у застосуванні правил провадження судових справ за ново виявленими обставинами.

6. Узагальнення, проведені в розділі 2 даної роботи, та виходячи з аналізу поглядів вчених і судової практики, можна зробити висновки, що провадження з апеляційного, касаційного перегляду судових актів та за винятковими і нововиявленими обставинами в більшості своїй притаманні об’ єктивні та суб’ єктивні фактори впливу на прийняття законних і об’єктивних судових рішень і в кінцевому рахунку ці питання потребують законодавчого вдосконалення, особливо в ракурсі забезпечення істинності та справедливості судового розгляду.

<< | >>
Источник: БОДНАР СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ. РІШЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ: СУТНІСТЬ, ОСОБЛИВОСТІ, ПОРЯДОК УХВАЛЕННЯ І ПРОГОЛОШЕННЯ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2015. 2015

Скачать оригинал источника

Еще по теме Висновки до РОЗДІЛУ ІІ:

  1. 2.1. Поняття та класифікація суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
  2. 2.2. Легітимація діяльності суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
  3. Висновки до розділу 2
  4. СУДОВА ПРАКТИКА:
  5. Конституція України (28 червня 1996 р.)
  6. Розділ 7. Державна служба в українських регіонах Австрійської (Австро- Угорської) монархії (1772-1918 рр.)
  7. Про затвердження Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання в ДКЗ України матеріалів з геолого-економічної оцінки запасів вугілля і горючих сланців
  8. Глава 2 ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
  9. Обліки. Основи класифікації інформаційно- пошукових систем підрозділів МВС та інших відомств
  10. Поняття юридичного тлумачення
  11. ВСТУП
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -