<<
>>

Стаття 61. Особливості повноважень органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб у суді

1. Органи та особи, які визначені у статті 60 цього Кодексу і звертаються до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, не можуть закінчувати справу примиренням.

2. Відмова органів та осіб, визначених у статті 60 цього Кодексу, від адміністративного позову або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, права вимагати від суду розгляду справи, вирішення адміністративного позову в попередньому обсязі.

3. Якщо фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, не підтримує позовні вимоги, суд залишає позовну заяву без розгляду.

4. Органи та особи, визначені у статті 60 цього Кодексу, які не брали участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами мають право знайомитися з матеріалами справи в адміністративному суді.

(Із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI)

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття встановлює особливості повноважень органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, що відрізняють їх від повноважень інших законних представників. Ці особливості обумовлені метою узгодження їхнього процесуального становища із завданнями, які на них покладені матеріальним законодавством.

Обмеження диспозитивних прав

2. Частина шоста статті 59 КАСУ наділяє законного представника повноваженням самостійно здійснювати процесуальні права та обов'язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах. Однак відповідно до частини першої коментованої статті органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб у суді, за жодних умов не мають права досягати примирення в адміністративній справі, оскільки примирення - це дискреційне право сторін, яке пов'язане із розпорядженням матеріальними правами. Відповідні органи та особи не наділені такою дискрецією, зокрема й тому, щоб ця дискреція не використовувалася всупереч інтересам особи.

Водночас наведене обмеження не перешкоджає самій особі, яку представляють, якщо вона має адміністративну процесуальну дієздатність відповідно до статті 48 КАСУ, досягнути примирення у справі.

3. Відмова органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, від адміністративного позову не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, права вимагати від суду розгляду справи.

У разі ж зміни позовних вимог особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, має право вимагати від суду розгляду справи, вирішення адміністративного позову в попередньому обсязі.

Зазначені права особа має лише за умови, що вона наділена адміністративною процесуальною дієздатністю.

4. Якщо фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, не підтримує позовні вимоги, суд залишає позовну заяву без розгляду. Це положення також випливає із принципу диспозитивності. Слід звернути увагу, що якщо прокурор діє в інтересах держави, а позивачем визначено якийсь державний орган, то непідтримання позову державним органом не тягне за собою залишення позовної заяви без розгляду, оскільки частина третя коментованої статті стосується лише фізичних осіб.

5. Таким чином, у переважній більшості випадків при реалізації диспозитивних прав перевага надається позиції особи, яку представляють, за умови, що вона має адміністративну процесуальну дієздатність. Адже йдеться саме про її матеріальні права. Тому у справах, де таку особу представляють органи чи особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, суд завжди повинен з'ясувати позицію цієї особи щодо адміністративного позову і дій щодо розпорядження її диспозитивними правами.

Ознайомлення з матеріалами справи

6. Прокурор, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для оскарження чи перегляду судового рішення в адміністративній справі має право знайомитися з матеріалами справи в адміністративному суді.

Інші органи і особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, також мають право знайомитися із матеріалами справи як законні представники таких осіб, які брали участь у справі. Якщо зазначені особи не брали участі у справі, але суд вирішив питання щодо їхніх прав, свобод, інтересів чи обов'язків, відповідний орган чи особа мають право знайомитися з матеріалами справи в порядку, визначеному статтею 9 Закону України "Про доступ до судових рішень", тобто за умови належного обґрунтування стосунку рішення до інтересів особи (детальніше про це див. пункт 20 коментарю до статті 12 КАСУ).

<< | >>
Источник: Банчук О.А.. НАУКОВО – ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР ДО КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ Київ. 2011753 с.. 2011

Еще по теме Стаття 61. Особливості повноважень органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб у суді:

  1. 5. Механізм реалізації, гарантії та захист прав і свобод людини і громадянина
  2. 3. Розгляд справи і рішення адміністративного суду
  3. Стаття 17. Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ
  4. Стаття 60. Участь у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
  5. Стаття 61. Особливості повноважень органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб у суді
  6. Принципи, що визначають процесуальну діяльність суду та осіб, які беруть участь у справі
  7. Участь у цивільному процесі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
  8. Стаття 15. Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ
  9. Стаття 45. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
  10. § 1. Підстави та форми участі
  11. § 2. Процесуальний порядок судового розгляду
  12. § 2. Процесуальний порядок відновлення втраченого судового провадження
  13. Тема 8. Козацько-гетьманська держава і право
  14. 1.1. Концептуальні засади основних прав і свобод людини та громадянина.
  15. 1.2. Права і свободи неповнолітніх у системі прав і свобод громадян України.
  16. ІНСТРУКЦІЯ з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події
  17. 1.3. Процесуальний статус осіб, які беруть участь у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -