<<
>>

§ 2. Судові рішення

Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов’язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК та іншими законами України. Усі судові рішення викладаються у письмовій формі.

Господарський суд будучи органом державної влади наділений владними по важеннями зі здійснення правосуддя. Владні повноваження і об’єктивуються в актах, які ним видаються у процесі відправлення правосуддя. У частині першій ст. 4-5 ГПК визначає форму судових актів, які за формою розрізняються на види судових актів, як рішення, постанова, ухвала.

Рішення ухвалюється господарським судом першої інстанції за результатами розгляду справи по суті. Рішення суду першої інстанції за формою і змістом повинно відповідати вимогам ст. 84 ГПК. У свою чергу постанова ухвалюється господарським судом апеляційної та касаційної інстанцій за результатами розгляду апеляційних і касаційних скарг. Постанова господарського суду апеляційної інстанції повинна відповідати вимогам ст. 105 ГПК, а постанова господарського суду касаційної інстанції - вимогам ст. 111 ГПК. Рішення й постанови господарських судів ухвалюються іменем України. Водночас слід зазначити, що за змістом ст. 114 ГПК перегляд за нововиявленими обставинами судових актів означає й розгляд обставин справи, тобто розгляд справи по суті. Якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу, яка повинна відповідати вимогам ст. 86 ГПК.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і не допускається делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова влада в Україні реалізується шляхом відправлення правосуддя у формі конституційного, а також цивільного, кримінального, господарського та адміністративного судочинства.

Згідно частини першої ст. 4-6 ГПК справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Для забезпечення всебічно повного та об’єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанції.

На відміну від розгляду справи у місцевих господарських судах, перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських судів здійснюється апеляційними господарськими судами колегією суддів у складі трьох суддів. У свою чергу перегляд у касаційному порядку рішень місцевих і апеляційних господарських судів здійснюється Вищим господарським судом України колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, тоді як перегляд судових рішень господарських судів Верховним Судом України здійснюється колегіально.

Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретної справи визначається у порядку, встановленому частиною третьою ст. 2-1 ГПК.

Згідно ст. 4-7 ГПК порядок прийняття судових рішень і вирішення питань щодо розгляду справи.

Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи. Під час колегіального розгляду справи головуючим є один із суддів. Оскільки порядку визначення головуючого у колегіальному складі суду не встановлено, він призначається під час формування колегії суддів для розгляду справи.

Жодний із суддів не має права утримуватися від голосування.

Головуючий суддя голосує останнім. Всі питання, що виникають під час розгляду справи, вирішуються більшістю голосів. Суддя, який розглядає справу в колегіальному складі суду, зобов’язаний із кожного питання висловити свою думку голосуванням і не вправі утримуватися від голосування виходячи з того, що вирішення спору є обов’язком суду. Суддя також не вправі утримуватися від підписання судового акта.

Суддя, не згодний з рішенням більшості складу колегії суддів, зобов’язаний підписати процесуальний документ і має право викласти письмово свою окрему думку, яка долучається до справи, але не оголошується.

Крім частини третьої ст. 4-7 ГПК норму, яка регулює питання оформлення окремої думки судді, сформульовано у частині другій ст. 82 ГПК.

У зв’язку із виникненням у судовій практиці питань, пов’язаних із застосуванням частини другої ст. 82 ГПК, Вищий господарський суд України в інформаційному листі Вищого господарського суду України «Про деякі питання, пов’язані із застосуванням частини другої ст. 82 Господарського процесуального кодексу України» № 01-8/1272 від 23 листопада 2001 р. зазначено таке.

Згаданою нормою передбачено, зокрема, що прийняте господарським судом рішення підписується всіма суддями, які брали участь у засіданні. Отже жодний із суддів за результатами вирішення спору не може, незважаючи на будь-які обставини, відмовитись від підписання рішення.

Згідно з цією ж нормою ГПК у разі розгляду справи трьома суддями, суддя, не згодний з рішенням, зобов’язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи. Проте даних про наявність окремої думки судді рішення (ухвала, постанова) містити не повинне.

Відповідний документ, який складається у довільній письмовій формі, під час оформлення матеріалів справи господарського суду вміщується працівником канцелярії в окремий конверт, що прикріплюється до внутрішнього боку обкладинки відповідної справи. Конверт опечатується і на ньому робиться позначка: «Окрема думка судді (прізвище, ініціали)».

До опису матеріалів справи вносяться відповідні дані.

Цей конверт може бути відкрито лише суддями, які переглядають рішення (ухвалу, постанову) в апеляційному чи у касаційному порядку. Після здійснення такого перегляду документ, що містить окрему думку судді, знову законвертовується у тому ж порядку.

Судді, які беруть участь у розгляді справи у першій, апеляційній або касаційних інстанціях та працівник канцелярії, який оформлює матеріали справи, не вправі у будь-якій формі доводити до відома інших осіб, у тому числі учасників судового процесу, відомості про наявність окремої думки та її зміст.

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

- Хто має право на звернення до господарського суду ?

- У яких випадках до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб’єктами підприємницької діяльності ?

- Які справи порушуються господарським судом ?

- Розкрийте у чому полягає особливість звернення до господарського суду прокурора.

- В чому полягає особливість звернення до господарського суду Розрахункової палати.

- Порядок та форма звернення порушення справи про банкрутство.

- Яка існує форму судових актів ?

- Назвіть який існує склад господарського суду.

- Який існує порядок прийняття судових рішень і вирішення питань щодо розгляду справи.

- В чому полягає питання оформлення окремої думки судді ?

<< | >>
Источник: Господарський процес: підручник/ за заг. ред. Світличного О. П. - К.: НУБіП України., 2016- 337 с.. 2016

Еще по теме § 2. Судові рішення:

  1. Відповідно до п.5ч. 1 ст. 336 ЦПК за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд. Що слід розуміти під новим рішенням суду і в яких випадках рішення вважається зміненим?
  2. §5 Судові рішення
  3. В яких випадках судові рішення ухвалюються іменем України?
  4. Хто вправі оскаржити в касаційному порядку судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій? Чи справі оскаржити судове рішення, що набрало законної сили, не учасники процесу та який їхпроцесуальний статус? Наведіть приклади.
  5. 2.2 Судові рішення на стадіях апеляційного і касаційного провадження.
  6. Стаття 230. Судові рішення суду касаційної інстанції
  7. Стаття 205. Судові рішення суду апеляційної інстанції
  8. Стаття 121. Судові рішення за наслідками підготовчого провадження
  9. § 4. Провадження в адміністративному суді першої інстанції. Судові рішення
  10. Які судові рішення апеляційного суду можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції?
  11. Питання 114. Право на апеляційне оскарження. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному поряку
  12. Чи вправі оскаржити рішення суду особа, на користь якої ухвалено це рішення, наприклад, щодо мотивів рішення, які не впливають на його кінцевий висновок? Чи набирає рішення суду в неоскарженій частині законної сили в установленому порядку (як рішення, що не оскаржене)?
  13. 49. Призначення справи до судового розгляду. Судові виклики та повідомлення суду. Судові повістки та оголошення про виклик в суд.
  14. Глава 5. Процесуальні строки, судові виклики і повідомлення, судові витрати, заходи процесуального примусу в адміністративному судочинстві
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -