<<
>>

§ 4. Провадження в адміністративному суді першої інстанції. Судові рішення

Право на судовий захист порушеного права, свободи чи інтересу у сфері публічно-правових відносин здійснюється шляхом звернення до суду з адміністративним позовом. Адміністративний суд розглядає справи в порядку позовного провадження. Правом звернення до суду

Лукьянова, Е. Г. Теория процессуального права [Текст] / Е. Г. Лукьянова. - М. : НОРМА, 2003. - С . 215.

наділені всі особи, які вважають, що порушено їх права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин (ч. 1 ст. 6 КАС). Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду лише у випадках, встановлених законом (ч.

З ст. 6, ч. 4 ст. 50 КАС).

Провадження в адміністративному суді першої інстанції склада­ється з чотирьох самостійних стадій: 1) звернення до суду та відкрит­тя провадження у справі; 2) підготовче провадження; 3) судовий розгляд справи; 4) ухвалення судового рішення.

Загальна характеристика першої стадії — відкриття провадження у справі — полягає у тому, що адміністративний суд розглядає справи не інакше як за відповідним зверненням, письмовою позовною заявою та лише за наявності якої може відкрити провадження в адміністратив­ній справі.

Відповідно до ст. 105 КАС адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надісла­на до адміністративного суду поштою. Вона може бути складена шля­хом заповнення бланка позовної заяви, наданого судом. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути на­дана допомога в оформленні позовної заяви. Зазначене стосується лише надання технічної допомоги, тобто надання бланка позовної заяви, консультування щодо порядку, правильності заповнення позовної за­яви та деяких процесуальних аспектів її оформлення і не може стосу­ватися питань кваліфікації спірних правовідносин, порад щодо спосо­бів захисту порушеного права, визначення суті спору тощо, оскільки працівник апарату суду не є особою, яка надає правову допомогу.

Статтею 106 КАС визначено зміст позовної заяви, за недотримання вимог якої суддя одноособово постановляє ухвалу про залишення по­зовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невід­кладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановле­ний судом, вона вважається поданою удень первинного її подання до адміністративного суду (частини 1,2 ст. 108 КАС). Якщо недоліки по­зовної заяви у встановлений судом строк усунені не будуть, адміністра­тивний позов вважається неподаним і суддя ухвалою повертає позов позивачеві.

Крім цієї підстави існують й інші підстави повернення адміністра­тивного позову, що свідчить про порушення позивачем умов реалізації

права на звернення до суду. Так, згідно з ч. 3 ст. 108 КАС позовна за- ява'повертається позивачеві, якщо: позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання; позовну за­яву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної діє­здатності; позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; у провадженні цього або іншого ад­міністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; справа не підсудна цьому адміністративному суду; позовну заяву з вимогою про стягнення гро­шових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, встановленого для оскарження такого рішення.

При надходженні до суду належним чином оформленої позовної заяви питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом трьох днів з дня її надходження до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної за­яви, уразі залишення позовної заяви без руху, та не пізніше наступно­го дня з дня отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи (у справах, в яких така осо­ба є відповідачем).

Ухвала про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви може бути оскаржена особою, яка подала позовну за­яву. Однак постановления зазначених ухвал не позбавляє права по­вторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановле­ному законом.

Можливість практичного здійснення права на звернення до суду за судовим захистом залежить від певних передумов, які в процесуальній науці називають передумовами права на звернення до суду за судовим захистом. Передумови — це ті обставини, з якими пов'язано право конкретної особи звернутися до суду з позовом по даній справі. У разі недотримання передумов права на звернення до суду суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, про що суддею одноособово постановляється ухвала. За положеннями ст. 109 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: 1) заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства; 2) у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: по­станова суду чи ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, про закриття провадження в такій справі у зв'язку з відмовою позивача від адміністративного позову або при­миренням сторін; 3) настала смерть фізичної особи чи припинено' юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено адміністративний позов, якщо спірні правовідносини ніе допускають правонаступництва.

На відміну від повернення адміністративного позову, повторне! звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адмі­ністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Стадія підготовчого провадження є обов'язковою за кожною адмі­ністративною справою незалежно від її складності.

Підготовка справи до розгляду є тією стадією адміністративного процесу, в якій закладаються основи правильного та швидкого вирі­шення справи, а її недооцінка, помилки і прорахунки суддів від само­го початку задають неправильний напрям всьому судовому розгляду, тягнуть численні порушення строків розгляду справи і нерідко є при­чинами скасування судових рішень. «Економія» на зазначених стадіях призводить до значно більших витрат на стадії судового розгляду і до порушення прав осіб, які беруть участь у справі.

Завдання підготовчого провадження — визначити спірні питання між сторонами, вжити заходів для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. З цією метою суд може збирати доказовий матеріал, вирішува­ти питання про легітимацію учасників процесу, викликати на судовий розгляд осіб, які повинні йому сприяти, та прийняти рішення про про­ведення попереднього судового засідання.

За обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає заходів щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. У такому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про постановлені судом ухвали здійснюються за допомогою кур'єра, телефоном, факсом, елек­тронною поштою тощо.

Попереднє судове засідання провадиться не в кожній адміністра­тивній справі, а лише в разі, якщо таке рішення прийме суддя, коли, наприклад, є підстави вважати, що вже на цій стадії спір можна врегу­лювати без судового розгляду, або якщо необхідно визначити (уточни­ти) предмет доказування чи додатково встановити певні обставини справи тощо.

Таке засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегу­лювання спору до судового розгляду справи або забезпечення всебіч-

ногА та об'єктивного вирішення справи протягом розумного строку. Попереднє судове засідання проводиться суддею, який здійснює під­готовку справи до судового розгляду, за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Для врегулювання спору суд з'ясовує, чи не відмовляється позивач від адміністративного позову, чи не визнає відповідач адміністративний позов, і роз'яснює сторонам можливості щодо примирення.

Якщо спір між сторонами не врегульовано, після вчинення підго­товчих процесуальних дій, передбачених ч. 4 ст. 111 КАС, суд призна­чає адміністративну справу до судового розгляду. За наслідками під­готовки справи до судового розгляду суд може прийняти постанову по суті публічно-правового спору, якщо відповідач визнав позов і ці його дії не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Стадія судового розгляду є головною, оскільки в ній найбільш повно реалізуються завдання і принципи адміністративного судочин­ства,

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше міся­ця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАС. Справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її про­ходження, звільнення з публічної служби розглядаються та вирішу­ються протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Процесуальною формою судового розгляду є судове засідання, яке проводиться у спеціально обладнаному приміщенні — залі судових засідань, з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження.

Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюєть­ся в порядку письмового провадження.

Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесу­альних дій, здійснення учасниками адміністративного процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має зна­чення для вирішення справи. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів щодо забезпечення в судовому засіданні належно­го порядку.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється шляхом послідовного вчинення судом і учасниками процесу комплексу про­цесуальних дій, що складають його певні етапи: 1) підготовча частина;

2) розгляд справи по суті; 3) судові дебати, 4) ухвалення і проголо­шення рішення.

КАС чітко врегульовує процедуру здійснення судом та учасниками процесу кожного "етапу судового розгляду (гл. З розд. III). Проте за ви­значених законом обставин процедура розгляду може мати певні осо­бливості. Це стосується випадків розгляду справ у порядку письмово­го провадження. Відповідно до п. 10 ст. З КАС письмове проваджен­ня — розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених КАС. Таким чином, умовами для розгляду справи в порядку письмового провадження є неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, та прийняття судом рішення про доцільність розгляду справи у такому порядку. При цьому потрібно мати на увазі, що особи, які беруть участь у справі, можуть подати заяву про розгляд справи за їх відсутністю або не прибути у су­дове засідання з невідомих причин. Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутнос­ті потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, письмове провадження характеризується тим, що судове засідання проводиться без участі осіб, які беруть участь у спра­ві, за наявними у справі матеріалами та згідно з ч. 1 ст. 41 КАС — без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозапису­вального технічного засобу.

Ухвалення судового рішення — остання частина судового засідання. Воно ухвалюється від імені України негайно після закінчення судово­го розгляду (ч. 1 ст. 160 КАС) і є кінцевим актом застосування норм матеріального та процесуального права.

Стаття 158 КАС зазначає, що судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови. Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.

Ухвалюючи постанову по суті публічно-правового спору, суд ви­рішує: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи належить задовольнити позовні вимоги або від­мовити в їх задоволенні; 5) як розподілити між сторонами судові ні­трати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання постанови; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного по­зову (якщо такі застосовувалися).

КАС встановлює порядок ухвалення судових рішень, їх форму. Так, постанова приймається, складається і підписується в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. У виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. При цьому вступна та резолютивна частини постанови підпи­суються всім складом суду, проголошуються в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, і приєднуються до справи. Також суд може до закінчення судового розгляду справи за клопотанням особи, яка бере участь у справі, у разі часткового визнання адміністративного по­зову відповідачем прийняти постанову щодо частини позовних вимог, якщо з’ясовані судом обставини дають можливість без шкоди для спра­ви задовольнити ці вимоги, виділивши їх в окреме провадження.

Ухвали, які викладаються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті та підписуються складом суду, який розглядає спра­ву. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до журналу судового засідання. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, проголошуються негайно після їх постановления.

Виправлення в судовому рішенні мають бути застережені складом суду, який його ухвалив.

Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в ад­міністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослі­джені в судовому засіданні.

Статті 163 і 165 КАС встановлюють зміст постанови суду та ухва­ли суду, чітко визначаючи, що судові рішення складаються з чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної та резолютивної. При цьому також зазначається, що повинно бути вказано в кожній із цих частин судового рішення.

Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

В адміністративному судочинстві суду надається можливість усу­нути недоліки судового рішення. Для цього після ухвалення рішення перед судом можуть бути поставлені питання про ухвалення додатко­вого рішення (ст. 168 КАС), про виправлення описок і очевидних арифметичних помилок (ст. 169 КАС), про роз'яснення судового рі­шення (ст. 170 КАС), не змінюючи при цьому суті вирішення спору.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встанов­лено спеціальними нормами КАС, набирає законної сили після закін­чення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку за­яву не було подано, а якщо після подання такої заяви не була подана у встановлений строк апеляційна скарга, то після закінчення цього стро­ку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не було скасовано з направленням справи на новий судовий розгляд, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

<< | >>
Источник: В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін.. Курс цивільного процесу: підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. - X.,2011. - 1352 с.. 2011

Еще по теме § 4. Провадження в адміністративному суді першої інстанції. Судові рішення:

  1. І. Адміністративні Суди.
  2. Стаття 13. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду
  3. Стаття 14. Обов'язковість судових рішень
  4. Стаття 17. Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ
  5. Стаття 20. Інстанційна підсудність адміністративних справ
  6. Стаття 100. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду
  7. Стаття 107. Відкриття провадження в адміністративній справі
  8. Стаття 109. Відмова у відкритті провадження в адміністративній справі
  9. Стаття 188. Дії суду першої інстанції після одержання апеляційних скарг
  10. Стаття 263. Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
  11. Ухвали суду першої інстанції
  12. § 4. Провадження в адміністративному суді першої інстанції. Судові рішення
  13. § 6. Перегляд рішень адміністративних судів
  14. § 7. Виконання рішень адміністративних судів
  15. З 1 вересня 2005 р. набрав чинності КАС. Є теоретичні напрацювання про критерії розмежування спорів між загальними і господарськими судами, з одного боку, і адміністративними судами, з іншого боку. Чи є відповідні правові позиції Верховного Суду України?
  16. Оскарження потерпілим рішень, якими закінчується провадження у справі
  17. Поняття, види та класифікаційні ознаки рішень адміністративного суду
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -