§ 2. Функціонування міжнародного комерційного арбітражу як інституту приватноправового вирішення спорів

Функціонування міжнародного комерційного арбітражу як інституту приватноправового вирішення спорів неможливе без застосування знань щодо процедурних аспектів справ у міжнародному комерційному арбітражі має велике значення при визначенні стратегії безпосереднього захисту інтересів юридичних і фізичних осіб.

В Україні успішно функціонує самостійна підсистема третейського судочинства - міжнародний комерційний арбітраж, який розглядає зовнішньоекономічні спори. Діяльність МКАС та МАК регламентується Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 р.

Незважаючи на те, що Україна як член ООН підписала два основоположні міжнародні договори у сфері міжнародного комерційного арбітражу й ратифікувала їх: 22 серпня 1960 року - Конвенцію ООН про визнання іноземних арбітражних рішень; 25 січня 1963 року - Європейську Конвенцію про зовнішньоторговельний арбітраж. Однак за часів СРСР, такий правовий інститут в Україні був відсутній. І лише після прийняття Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. були усунуті перешкоди й створені передумови для створення і функціонування міжнародного комерційного арбітражу. Тому в Постанові Верховної Ради України про введення в дію вказаного закону було рекомендовано Торгово- промисловій палаті України створити зовнішньоекономічний третейський суд.

Рішенням Президії ТПП України від 10 червня 1992 р. був створений Міжнародний комерційний арбітражний суд і затверджений його Регламент, перший підписаний договір про співробітництво - Договір між МКАС і Швейцарською Арбітражною асоціацією був підписаний 9 грудня 1992 р.^[22]

З метою забезпечення ефективності юрисдикційної діяльності міжнародного арбітражу, відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» ( ст.

Згідно пункту 3 ст. 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» при винесенні складом МКАС постанови про компетенцію МКАС як із питання попереднього характеру, будь-яка сторона може протягом 30 днів після отримання повідомлення про цю постанову оспорити її шляхом звернення до Шевченківського районного суду м. Києва, рішення якого з цього питання не підлягає ніякому оскарженню. Рішення МКАС може бути скасоване або відновлено у виконанні, якщо державний суд встановить, що об’єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду, встановлених пунктом 2 ст. 34 та пунктом 2 ст. 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Всього оскаржується близько 3% ухвалених рішень, що пояснюється рівнем роботи арбітражного суду, об’єктивним і неупередженим розглядом справ.

Аналіз практики діяльності МКАС здійсненою юридичною фірмою «Кай і Леонард» свідчать, що випадки скасування місцевими судами рішень МАКС при ТПП України й дозволів на примусове виконання рішень складає 1 до 49, тобто на 1 скасоване рішення припадає 49 рішень МКАС, прийнятих судом до виконання. ^[23]

Рекомендаційний список арбітрів налічує 81 фахівців - науковці, досвідчені юристи практики, 40 із них - іноземні арбітри з 25 країн. МКАС в рік приймається до розгляду 300-400 справ. Наприклад у 2012 р. МКАС розглянув і виніс рішення по 299 справах, із яких 147 справ (59, 2%) були розглянуті колегіальним складом Арбітражного суду, інші - одноосібно. Провадження по 56 справах було припинено без розгляду справи по суті (головним чином, через несплату арбітражного збору позивачем або за його заявою) постановою складу арбітражу або за його формування головою МКАС.

Із 299 справ, 74% було розглянуто протягом 6 місяців, 18% - до 9 місяців. Приблизно таки строки розгляду справ існували і в попередні роки.

У тому ж 2012 р. сторонами по справах, прийнятих до провадження були 53 країн, у тому числі 45 країн далекого зарубіжжя і охоплює практично всі континенти, що свідчить про масштаби зовнішньоекономічної діяльності підприємців нашої країни та довіру до МКАС при ТПП України.

МКАС при ТПП України активно співпрацює із світовим арбітражним співтовариством, є членом практично всіх міжнародних об’єднань у цій сфері. Зокрема, Всесвітньої федерації міжнародних арбітражних інститутів у Нью- Йорку, Європейської арбітражної групи при МТП у Парижі тощо.

Аналіз положень Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», Положення про МКАС та МАК, Регламенти й Положення про арбітражні збори і витрати ґрунтуються на міжнародних договорах (Нью- Йоркська конвенція про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року, Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж), ратифікованих Україною на документах ЮНІСТРАЛ. Слід зазначити, що Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» повністю відтворює текст Типового Закону ЮНІСТРАЛ про міжнародний торговельний арбітраж.

Для вирішення окремого арбітражного спору (ad hoc) діє Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ, який був прийнятий Комісією ООН по праву міжнародної торгівлі 15 червня 1976 р. У тому ж році Генеральна Асамблея ООН в резолюції 31/98 рекомендувала використовувати цей регламент при врегулюванні спорів, що виникають у контексті міжнародних торгових відносин. Слід зауважити, що сторони договорів усе частіше посилаються на цей регламент в арбітражних застереженнях та угодах, і значна кількість арбітражних установ, в тому числі й нашої держави, у тій чи тій формі визнали чи прийняли цей регламент.

Згідно ст. 1 Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ, якщо сторони в договорі послались у письмовій формі про те, що спори стосовно цього договору передаватимуться на розгляд в арбітраж відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ, такі спори підлягають вирішенню відповідно до цього регламенту з такими змінами, про які сторони можуть домовитись у письмовій формі.

Сторона, що порушує арбітражний розгляд, направляє іншій стороні повідомлення про арбітраж. Арбітражний розгляд вважається початим у день отримання відповідачем повідомлення про арбітраж.

Повідомлення про арбітраж повинно містити:

a) вимогу про передачу спору на арбітражний розгляд;

b) найменування та адресу сторін;

c) посилання на відповідне арбітражне застереження або окрему арбітражну угоду;

d) посилання на договір, з якого або стосовно якого виникає спір;

e) викладення в загальній формі характеру спору та визначення, у відповідному випадку, розміру спірної суми;

f) зміст позовних вимог;

g) пропозицію відповідно числа арбітрів (тобто один або три), якщо число не було раніше погоджено сторонами.

Якщо сторони не домовились про місце проведення арбітражного розгляду, таке місце визначається арбітражним судом з урахуванням обставин арбітражного розгляду.

Арбітражне рішення приймається на місці арбітражного розгляду.

Якщо позовна заява не включена до повідомлення про арбітраж, то в межах строку, що визначається арбітражним судом, позивач направляє відповідачу або кожному з арбітрів позовну заяву в письмовій формі. До цієї заяви повинна бути додана копія договору та арбітражної угоди, якщо вона не міститься в договорі.

Позовна заява має містити:

a) найменування та адресу сторін;

b) викладення обставин, що підтверджують позовні вимоги;

c) спірні питання;

d) зміст позовних вимог.

Наведені та інші правові акти дозволяють арбітражним інститутам України функціонувати відповідно до міжнародних стандартів.

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

- Розкрийте правові засади діяльності торгово-промислової палати України.

- В чому полягає сутність Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» ?

- Розкрийте основні завдання торгово-промислових палат в Україні

- Коли був створений МКАС при ТПП України ?

- Хто здійснює контроль за діяльністю МКАС при ТПП України ?

- Назвіть підстави оскарження рішень МКАС при ТПП України.

- Що таке «Закон ЮНІСТРАЛ» ?

- Для чого потрібний Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ ?