Стаття 109. Підсудність справ за місцезнаходженням відповідача
1. Позови до фізичної особи пред’являються в суд за місцем її проживання.
2. Позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
1. Коментована стаття, а також статті 110-114 ЦПК встановлюють правила територіальної підсудності, яка необхідна в цивільному судочинстві для того, щоб розмежувати компетенцію по розгляду підвідомчих судам справ між однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх діяльність.
Таке просторове розмежування компетенції (територіальна компетенція суду) називається особистою, або суб’єктивною компетенцією.Територіальна підсудність персоніфікує суди по розгляду справ, визначає, який конкретно суд може розглянути конкретну справу по першій інстанції.
ЦПК виділяє декілька видів територіальної підсудності: загальна (залежно від місця проживання фізичної чи місцезнаходження юридичної особи), альтернативна ( за вибором позивача), договірна (за угодою між сторонами), виключна (залежно від характеру спірного правовідношення), за зв'язком справ.
Встановлюючи ці види підсудності, законодавець мав подвійну мету, яка пов’язана з створенням максимальних гарантій (можливостей) особи реалізувати своє право на судовий захист та захистити своє порушене суб’єктивне право чи законний інтерес. З однієї сторони окремі види територіальної підсудності надають сторонам пільги при виборі суду (наприклад, договірна підсудність, підсудність за вибором позивача), а з іншої сторони – окремі види такої підсудності покликані створити для суду та учасників справи найбільш сприятливі умови щодо вирішення цивільної справи (підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, виключна підсудність).
2. У ч. 1 коментованої статті встановлено правило, відповідно до якого позови подаються до суду за місцем проживання відповідача.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання” від 16.01.2003 р.
місцем проживання фізичної особи є місце, де вона постійно або переважно проживає як власник житлового будинку (приміщення), за договором його найму, піднаймання, тимчасового проживання, оренди або на інших підставах, передбачених законодавством України.Отже, термін „в суд за місцем проживання фізичної особи” не охоплюється лише судом району, де прописаний відповідач, зокрема сьогодні, коли інститут прописки до певної міри втратив своє правове значення. Це та інші законодавчі положення допомагають відрізняти з точки зору права два різні поняття „місце проживання” та „місце перебування” фізичної особи. Іншими словами місцем проживання не вважається місце перебування громадянина. З точки зору процесуального права це допомагає правильно вирішити питання про те, до якого суду подавати позовну заяву. Наприклад, позови до громадян, що перебувають у відрядженні, на тривалому лікуванні, відбувають кримінальне покарання чи в інших місцях тимчасового чи тривалого перебування мають пред’являтися не в суд за місцем їх перебування, а в суд за місцем їх проживання.
3. Місцем проживання фізичної особи до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає або опікунів. Позови до таких осіб пред’являються за загальними правилами – в суди за місцем їх проживання (тобто за місцем проживання їх батьків, усиновлювачів або опікунів). За правилами загальної підсудності пред’являються також заяви про визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним. Такі заяви подаються до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу.
Якщо особа в силу реалізації свого права мати (чи володіти) кількома квартирами, будинками має кілька місць проживання то позов в такому випадку, як правило подається за до суду за місцем де особа фактично проживає, переважно проживає, зареєстрована тощо.
4. Відповідно до ч.2 коментованої статті позови до юридичних осіб пред’являються за їхнім місцезнаходженням.
Місцезнаходженням юридичної особи згідно цивільного законодавства визначається місцем її державної реєстрації, тобто це адреса (поштовий індекс, назва країни, області, міста, вулиці, номеру будинку, квартири), за якою її зареєстровано (юридична адреса). Відповідно до ст.1 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” місцезнаходження юридичної особи – це місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу юридичної особи, а в разі його відсутності – місцезнаходження іншого органу чи особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи без довіреності, за певною адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в установчих документах і за якою здійснюється зв’язок з юридичною особою. Місцезнаходження юридичної особи зазначається в свідоцтві про державну реєстрацію.Отже, позов до юридичної особи можна пред’являти до суду: а) за адресою, де зареєстрована юридична особа, яка вказується в установчих документах та свідоцтві про державну реєстрацію; б) за місцезнаходженням постійно діючого виконавчого органу юридичної особи; в) місцезнаходженням іншого органу чи особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи без довіреності; г) за певною адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в установчих документах юридичної особи і за якою здійснюється зв’язок з юридичною особою.
5. Місце проживання громадянина або місце перебування юридичної особи зобов’язаний вказувати в позовній заяві позивач (ст.119 ЦПК). Правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, для яких ЦПК встановлює інший вид підсудності.
Еще по теме Стаття 109. Підсудність справ за місцезнаходженням відповідача:
- Яким є співвідношення місцезнаходження сторони у справі в розумінні п. 2 ч.2 ст. 119 ЦПК та її фактичного місцезнаходження з точки зору права на пред'явлення позову, якщо позивачеві невідоме фактичне місцезнаходження іншої сторони?
- Чи можуть сторони домовитись про підсудність їх справи (договірна підсудність) після відкриття провадження у справі та чи буде вона обов'язковою для суду?
- § 2. Підвідомчість справ арбітражним судам. Підсудність справ
- Яким чином заочне рішення набирає законної сили у разі, якщо місцезнаходження відповідача невідоме і його виклик до суду здійснено через оголошення у пресі, так як невідомо куди направляти копію заочного рішення? Чи враховувати для набрання заочного рішення законної сили час, відведений суду для направлення відповідачу копії цього рішення (5 днів), та отримання судом повідомлення про вручення йому рішення?
- 38. Територіальна підсудність цивільних справ.
- § 2. Підвідомчість справ господарським судам. Підсудність справ
- Стаття 87. Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи
- Чи може позов пред'являтися (або змінюватися підсудність) за місцем постійного знаходження відповідача, і не за його місцем реєстрації?
- Стаття 19. Територіальна підсудність адміністративних справ
- § 3. Підсудність справ з іноземним елементом
- Як визначається підсудність цивільних справ, в яких бере участь іноземний елемент?
- 3.1. Підвідомчість і підсудність справ господарським судам
- Стаття 108. Підсудність справ, у яких однією із сторін є суд або суддя
- Стаття 110. Підсудність справ за вибором позивача
- 4.1. Підсудність справ Верховному Суду США
- 41. Територіальна підсудність цивільних справ.
- Як визначається підсудність справ окремого провадження даної категорії?
- Стаття 18. Предметна підсудність адміністративних справ
- § 2. Адміністративна юрисдикція. Підсудність справ