Чи передбачає законодавство про виконавче провадження можливість змінювати порядок, спосіб та строки виконання рішення суду?

Так, передбачає. Згідно із ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання (див.: Додаток 2).

Рішення про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання повинно бути прийнято у 10-денний строк і може бути оскаржено у встановленому порядку.

По інших рішеннях відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання не допускаються.

Загальними правилами виконавчого провадження є нормативно визначені положення, які врегульовують ускладнення в його розвитку у передбачених процесуальних формах відстрочки або розстрочки виконання, зміни способу і порядку виконання рішення.

Відстрочка виконання полягає в тому, що у вчиненні виконавчих дій настає перерва на точно встановлений строк. Розстрочка означає, що виконання провадиться не одразу в повному обсязі, а у відповідних частинах протягом точно визначеного судом терміну.

Відстрочка і розстрочка виконання можуть бути застосовані при врахуванні не тільки інтересів боржника, але і стягувача. Тому для позитивного вирішення питання про відстрочку або розстрочку підлягають врахуванню такі умови:

- відсутність вини боржника у створенні обставин, що можуть бути підставою для таких наслідків;

- тимчасове перебування боржника у такому стані;

- виконання може мати особливо несприятливі наслідки для боржника;

- коли відстрочка або розстрочка може завдати шкоди стягувачу. Відстрочка або розстрочка виконання вирішується судом, як правило, одночасно з ухваленням рішення у справі (ст.

Коли це не було зроблено, питання про відстрочку або розстрочку не порушувалося перед судом, а у виконавчому провадженні були встановлені обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися із заявою до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про зміну способу і порядку виконання.

Ускладнення виконавчого провадження відбувається також у формі зміни способу та порядку виконання рішення, тобто мова йде про прийняття су- дом чи іншим органом, що видав виконавчий лист, нових заходів для реалізації прав осіб, на користь яких постановлено таке рішення.

Статтями 33 Закону України «Про виконавче провадження» і 373 ЦПК для зміни способу і порядку виконання встановлені такі ж підстави, як і для відстрочки і розстрочки виконання.

Зміна способу і порядку виконання настає тоді, коли за винесеним рішенням у визначеному судом порядку виконання неможливо провести стягнення внаслідок відсутності, обезцінення об'єкта стягнення чи з інших причин. Коли суд присудив відповідачу передати позивачу певні індивідуальні речі, а вони були знищені чи обезцінились, або вибули із володіння відповідача, то, безумовно, виконати рішення, застосувавши такий захід примусового виконання як вилучення у боржника і передавання стягувачеві предметів, зазначених у виконавчому документі, неможливо. Тут не може настати відстрочка або розстрочка виконання, а настане зміна способу та порядку виконання.

У законі не зроблено переліку обставин, які можуть бути підставою для цього, але обставини, що ускладнюють виконання в одних справах, можуть бути обставинами, що роблять виконання неможливим у інших. Хвороба боржника може створити неможливість виконання рішення суду, за яким він зобов'язаний особисто виконати певні дії на користь стягувача, які потребують певних фізичних зусиль. У той же час хвороба боржника не може перешкоджати виконанню рішення суду про передавання наявного у нього майна стя- гувачу.

Виходячи з того, що надання відстрочки і розстрочки виконання, зміна способу і порядку виконання є компетенцією органу, який видав виконавчий документ (статті 5, 33 Закону України «Про виконавче провадження»), правило ч. 2 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» надає державному виконавцеві право організувати виконання рішення без участі боржника зі стягненням з нього двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій.

Також однією з форм ускладнення виконавчого провадження є його зупинення. Зупинення виконання - це тимчасове, на нетривалий строк, припинення здійснення виконавчих дій у випадках настання обставин, передбачених у законі.