Питання 24. Процесуальне становище слідчого органу досудового розслідування в кримінальному процесі.

Слідчий - службова особа органу досудового розслідування, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

У відповідності з ч.

-Національної поліції;

- СБУ;

- органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;

- органів ДБР.

Слідчий уповноважений:

-починати досудове розслідування;

-проводити слідчі (розшукові) дії та НСРД;

-доручати проведення слідчих (розшукових) дій та НСРД відповідним оперативним підрозділам;

-призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;

-звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та НСРД;

-повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;

-за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;

-приймати процесуальні рішення, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених ст. 284 КПК тощо.

Слідчий зобов’язаний:

- застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування;

- законно та своєчасно здійснювати процесуальні дії;

- виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі.

Слідчий - процесуально незалежний і самостійний суб’єкт кримінального процесу. При здійсненні досудового розслідування він повинен керуватися тільки законом, виходити із свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому розгляді всіх обставин в їх сукупності.

Втручання в діяльність слідчого осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.