Стаття 174. Органи, які приймають рішення про встановлення та зміну меж адміністративно-територіальних утворень

1. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад.

2. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською чи Севастопольською міською радами за поданням районних та відповідних сільських, селищних рад.

3. Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад.

До частини першої. Правило, яке кореспондує коментованій нормі, вміщене й у п. "г" ст. 6 ЗКУ, яка визначає повноваження Верховної Ради України у галузі земельних відносин.

Дане положення відповідає п. 29 ч. 1 ст. 85 Конституції України, яка відносить до повно­важень Верховної Ради України встановлення і зміну меж районів. Разом із цим, Верховна Рада не уповноважена Конституцією визначати межі районів у містах, про що наголошено у Рішенні Конституційного суду у справі про адміністративно-територіальний устрій від 13 липня 2001 року №11-рп/2001416.

До частини другої. Ч. 2 статті, що коментується, надає повноваження щодо встановлення і зміни між сіл і селищ Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним радам, та Київській і Севастопольській міським радам. Ці повноваження надаються названим органам також п. "з" ст. 7 ЗКУ (Верховній Раді Автономної Республіки Крим), п. "ж" ст. 8 (обласним радам) та п. "ж" ст. 9 (Київській та Севастопольській міським радам).

Конституція України (ст.ст. 133, 140) та інші акти чинного законодавства не передбачають існування сіл і селищ у складі міста, проте законодавець передбачив право Київської та Севастопольської міських рад визначати межі сіл і селищ. Прикладом реалізації цього повноваження було включення Київською міською радою селища міського типу Пуща-Водиця до системи адміністративно-територіального устрою міста Києва (Рішення Київської міської ради №162/1139 від 30.01.2001 "Про адміністративно-територіальний устрій міста Києва"417)- Проте менш ніж через рік Київська міська рада саме з міркувань відсутності у законодавстві вказівки на можливість включення селищ до складу міст прийняла рішення про приєднання селища до Оболонського району міста Києва (Рішення Київської міської ради №72/1506 від 08.11.2001 "Про внесення змін до рішення Київради від 30.01.01 №162/1139 "Про адміністративно-територіальний устрій міста Києва" в частині статусу селища міського типу Пуща-Водиця"418). Загалом, практика існування одних населених пунктів у межах інших набула в Україні поширення.

Так, у 2000 році у адміністративних межах міст рай­онного значення перебувало 1400 селищ та сіл4". Така ситуація, зокрема, призводить до колізії компетенції у питанні розпорядження землями, що включені до складу одразу двох населених пунктів.

Відповідно до коментованої норми, рішення про визначення меж приймається за подан­ням районних та відповідних сільських, селищних рад (див. також п. "д" ст. 10 ЗКУ, де йдеться, проте, про "пропозиції"). У той же час, ч. 2 ст. 12 ЗУ "Про планування та забудову територій" передбачає можливість підготовки пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів також виконавчими органами відповідних рад. Видається, що це положення Закону може застосовуватися, оскільки прямо не суперечить ЗКУ, прийнятому пізніше. Також вважаємо, що термін "пропозиція" у даному випадку означає те саме, що і "подання" у ЗКУ.

Слід враховувати, що, в свою чергу, сільські, селищні і міські ради мають повноваження подавати до районної ради пропозиції щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст (п. "ї" ст. 12 ЗКУ).

До частини третьої. Згідно із коментованою нормою межі районів у містах визначаються міською радою (див. також п. "и" ст. 12 ЗКУ).

Повноваження міських рад визначати межі районів у містах випливають із наданих їм ч. 5 ст. 140 Конституції України повноважень щодо "організаціїуправління районами в містах", а також із повноваження організації "управління районами в місті Києві", що передбачено в ч. 1 ст. 11 ЗУ "Про столицю України - місто-герой Київ". Таке розуміння наведених норм є обов'язковим, оскільки закріплено рішенням Конституційного суду України у справі про адміністративно-територіальний устрій від 13.07.2001 №11-рп/2001 (п. 2 резолютивної частини).

Відповідно ч. З коментованої статті, визначення меж районів у містах здійснюється міськими радами за поданням відповідних районних у містах рад. Слід зазначити, що не всі міста мають районний поділ, і досить поширеною може бути ситуація, коли поділ міста на райони здійснюється вперше. Очевидно, що у таких випадках реалізувати вимогу ЗКУ щодо наявності подань "відповідних" районних рад буде просто неможливо.

Закон обходить стороною питання про те, який орган уповноважений визначати межі областей та Автономної Республіки Крим. Видається, що із урахуванням положень п. 13 ч. 1 ст. 92 Конституції України, за якою територіальний устрій України визначається законами України, на сьогодні визначати межі областей та Автономної Республіки Крим має Верховна Рада України.

<< | >>
Источник: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України. - К., 2009. - 496 с.. 2009

Еще по теме Стаття 174. Органи, які приймають рішення про встановлення та зміну меж адміністративно-територіальних утворень:

  1. 3.2. Встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень
  2. § 1. Встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень
  3. Глава 29 Встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень
  4. Стаття 175. Порядок встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень
  5. Стаття 176. Посвідчення меж адміністративно-територіальних утворень
  6. Додаток 20 Перелік держав, державоподібних утворень та інших адміністративних і територіальних одиниць, довідки про які містяться в шеститомнику "Юридична енциклопедія
  7. Які особливості змісту рішення суду (його резолютивної частини) про встановлення факту, що має юридичне значення? Чи можна усувати недоліки ухваленого рішення у цих категоріях справ?
  8. Межі адміністративно-територіальних утворень встановлюються в порядку та відповідно до закону.
  9. if( !cssCompatible ) { document.write("\ \ 8.4. Міждержавні об'єднання\ \ \ Від форми територіального устрою держави варто відрізняти міждержавні об'єднання (утворення). В першому випадку йдеться про адміністративно-територіальну будову лише однієї держави, а в другому — про форми об'єднання кількох різних держав. Необхідність такого розмежування пояснюється тим, що, наприклад, неможливо зіставляти Україну як державу з унітарною формою державного устрою та Європейське Економічне Співтовариство —
  10. Що означає положення, закріплене вч.З ст. 235 ЦПК, про те, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду? Які це загальні положення?
  11. Стаття 77. Обов’язок осіб, які беруть участь у справі, повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання
  12. Прийняття рішення про зміну цільового призначення зе­мельної ділянки.
  13. Глава XXXI СПРАВИ ПРО ЗМІНУ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТІВ, ЩО МАЮТЬ ЮРИДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
  14. Стаття 174. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які порушують законодавство про вибори та референдум
  15. Стаття 167. Проголошення судового рішення, видача або направлення судового рішення особам, які беруть участь у справі, та особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки
  16. § 3. Адміністративно-територіальний устрій українських земель і місцеві органи управління
  17. Які умови визначення юрисдикції суду у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення?
  18. Відповідно до ст. 304 ЦПК в апеляційному суді справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою про апеляційне оскарження. Які саме загальні положення ЦПК апеляційний суд не застосовує?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -