Стаття 147. Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності

1.У разі введення воєнного або надзвичайного стану земельні ділянки, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, можуть бути відчужені (вилучені) з мотивів суспільної необхідності у порядку, встановленому законом.

2.Припинення права власності на земельну ділянку у таких випадках здійснюється за умови повного відшкодування її вартості.

3.Особа, у якої була примусово відчужена земельна ділянка, після припинення дії обставин, у зв'язку з якими було проведено примусове відчуження, має право вимагати повернення цієї земельної ділянки.

4.У разі неможливості повернення примусово відчуженої земельної ділянки власнику за його бажанням надається інша земельна ділянка.

До частини першої. Згідно із ч. 5 ст. 41 Конституції України, що розвивають положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифікована ЗУ від 17.07.1997 року), "примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об 'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану." Примусове відчуження у державну власність земельних ділянок в умовах воєнного або надзвичайного стану за термінологією ЦК України (ст. 353) є реквізицією.

У коментованій статті ЗКУ вживає поняття "суспільна необхідність", проте зовсім у несподіваному (на фоні положень Конституції України) розумінні: зі ст. 147 ЗКУ випливає, що суспільна необхідність буде наявна лише у разі запровадження воєнного або надзвичайного стану (щодо правового режиму воєнного та надзвичайного стану див. ст. 64, п. 31 ч. 1 ст. 85, п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, а також ЗУ "Про правовий режим надзвичайного стану" та "Про правовий режим воєнного стану").

Загалом, сам підхід щодо припинення права власності, закріплений у ст. 147 ЗКУ, виглядає нелогічним, адже в умовах воєнного чи надзвичайного стану існуватиме потреба скоріше в тимчасовому зайнятті земельної ділянки, а не в набутті права власності на неї.

Необхідно зазначити, що ЦК України також містить деякі положення про викуп земельної ділянки за надзвичайних обставин (ст. 353). Проте ці положення є занадто загальними. Крім того, необхідно пам'ятати, що в силу вимог ч. 1 ст. 9 ЦК України його положення в принципі не можуть корегувати норм земельного законодавства: вони "застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів ... якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства".

До частини другої. ЗКУ, на жаль, не розкриває порядку "повного відшкодування". Аналогічно, ст. 23 ЗУ "Про правовий режим надзвичайного стану" також не встановлює цього порядку, посилаючись на "порядок, визначений законом". Тому вважаємо за можливе при вирішенні цього питання звернутися до ч. 5 ст. 350 ЦК України, яка передбачає, що викупна ціна включає "збитки, завдані власникові у зв'язку з викупом земельної ділянки (у тому числі упущена вигода), у повному обсязі". Вартість самої земельної ділянки має визначатися на підставі експертної грошової оцінки - це випливає із сутності експертної грошової оцінки (див. ст. 5 ЗУ "Про оцінку земель"). При визначенні розміру збитків, завда­них землевласникам, слід керуватися ст.ст. 156, 157 ЗКУ та ПКМ "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" від 19.04.1993 №284.

До частин третьої та четвертої. Логіка закріплення права особи, у якої була примусово відчужена земельна ділянка, після припинення дії обставин, у зв'язку з якими було проведено примусове відчуження, вимагати повернення цієї земельної ділянки (ч. 3) або вимагати надання іншої ділянки (ч. 4), є незрозумілою, на фоні існування конституційної вимоги про відшкодування повної вартості відчуженої земельної ділянки. До того ж, положення коментованих норм не забезпечені механізмом реалізації.