<<
>>

Стаття 147. Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності

1.У разі введення воєнного або надзвичайного стану земельні ділянки, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, можуть бути відчужені (вилучені) з мотивів суспільної необхідності у порядку, встановленому законом.

2.Припинення права власності на земельну ділянку у таких випадках здійснюється за умови повного відшкодування її вартості.

3.Особа, у якої була примусово відчужена земельна ділянка, після припинення дії обставин, у зв'язку з якими було проведено примусове відчуження, має право вимагати повернення цієї земельної ділянки.

4.У разі неможливості повернення примусово відчуженої земельної ділянки власнику за його бажанням надається інша земельна ділянка.

До частини першої. Згідно із ч. 5 ст. 41 Конституції України, що розвивають положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифікована ЗУ від 17.07.1997 року), "примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об 'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану." Примусове відчуження у державну власність земельних ділянок в умовах воєнного або надзвичайного стану за термінологією ЦК України (ст. 353) є реквізицією.

У коментованій статті ЗКУ вживає поняття "суспільна необхідність", проте зовсім у несподіваному (на фоні положень Конституції України) розумінні: зі ст. 147 ЗКУ випливає, що суспільна необхідність буде наявна лише у разі запровадження воєнного або надзвичайного стану (щодо правового режиму воєнного та надзвичайного стану див. ст. 64, п. 31 ч. 1 ст. 85, п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, а також ЗУ "Про правовий режим надзвичайного стану" та "Про правовий режим воєнного стану").

На наше переконання, таке вживання терміну "суспільна необхідність" абсолютно не відповідає його конституційному змісту, який зовсім не пов'язаний із введенням воєнного або надзвичайного стану. За Конституцією України, воєнний чи надзвичайний стан лише дозволяє замість попереднього проводити наступне відшкодування. Крім того, механізму припинення права власності коментована стаття не встановлює, відсилаючи до "порядку, встановленого законом" (ч. 1). Такого порядку на сьогодні не існує, а отже, припинити право власності з підстав, наведених у ст.147 ЗКУ, неможливо.

Загалом, сам підхід щодо припинення права власності, закріплений у ст. 147 ЗКУ, виглядає нелогічним, адже в умовах воєнного чи надзвичайного стану існуватиме потреба скоріше в тимчасовому зайнятті земельної ділянки, а не в набутті права власності на неї.

Необхідно зазначити, що ЦК України також містить деякі положення про викуп земельної ділянки за надзвичайних обставин (ст. 353). Проте ці положення є занадто загальними. Крім того, необхідно пам'ятати, що в силу вимог ч. 1 ст. 9 ЦК України його положення в принципі не можуть корегувати норм земельного законодавства: вони "застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів ... якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства".

До частини другої. ЗКУ, на жаль, не розкриває порядку "повного відшкодування". Аналогічно, ст. 23 ЗУ "Про правовий режим надзвичайного стану" також не встановлює цього порядку, посилаючись на "порядок, визначений законом". Тому вважаємо за можливе при вирішенні цього питання звернутися до ч. 5 ст. 350 ЦК України, яка передбачає, що викупна ціна включає "збитки, завдані власникові у зв'язку з викупом земельної ділянки (у тому числі упущена вигода), у повному обсязі". Вартість самої земельної ділянки має визначатися на підставі експертної грошової оцінки - це випливає із сутності експертної грошової оцінки (див. ст. 5 ЗУ "Про оцінку земель"). При визначенні розміру збитків, завда­них землевласникам, слід керуватися ст.ст. 156, 157 ЗКУ та ПКМ "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" від 19.04.1993 №284.

До частин третьої та четвертої. Логіка закріплення права особи, у якої була примусово відчужена земельна ділянка, після припинення дії обставин, у зв'язку з якими було проведено примусове відчуження, вимагати повернення цієї земельної ділянки (ч. 3) або вимагати надання іншої ділянки (ч. 4), є незрозумілою, на фоні існування конституційної вимоги про відшкодування повної вартості відчуженої земельної ділянки. До того ж, положення коментованих норм не забезпечені механізмом реалізації.

<< | >>
Источник: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України. - К., 2009. - 496 с.. 2009

Еще по теме Стаття 147. Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності:

  1. Стаття 83. Право власності на землю територіальних громад
  2. Стаття 140. Підстави припинення права власності на земельну ділянку
  3. Стаття 143. Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку
  4. Стаття 147. Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності
  5. Стаття 153. Гарантії права власності на земельну ділянку
  6. § 3. Поняття і види обмежень прав на землю
  7. § 1. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -