Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Платниками податку є юридичні та фізичні особи, в тому числі нере­зиденти, які є власниками об'єктів житлової і нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухо­мості, в тому числі його частка.

Не є об’єктами оподаткування:

- об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у влас­ності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- будівлі дитячих будинків сімейного типу;

- гуртожитки;

- об'єкти житлової нерухомості, що належать дітям-сиротам, дітям- інвалідам, дітям, що позбавлені батьківського піклування, але не біль­ше одного об'єкта на дитину;

- аварійні житлові будинки, визнані такими рішенням відповідної ради;

- суб'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що проводять свою ді­яльність в малих архітектурних формах та на ринках;

- будівлі промисловості: виробничі корпуси, цехи, складські примі­щення промислових підприємств;

- будівлі, споруди сільгоспвиробників, призначені для використання у сільськогосподарській діяльності;

- об'єкти житлової і нежитлової нерухомості, які перебувають у влас­ності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

- об'єкти нерухомості релігійних організацій;

- будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів;

- об'єкти нежитлової нерухомості санаторно-курортних закладів для дітей;

- об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або при­йомним сім'ям, у яких виховується 5 і більше дітей;

- об'єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Базою оподаткування є загальна площа об'єктів. База оподаткуван­ня об'єктів житлової і нежитлової нерухомості, що перебуває у власності юридичних осіб, обчислюється ними самостійно на підставі документів, що підтверджують право власності.

Пільги із сплати податку передбачені тільки для житлової нерухо­мості, що перебуває у власності фізичних осіб. Так, база оподаткування зменшується:

- для квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. м;

- для житлових будинків - на 120 кв. м;

- для різних типів об'єктів - на 180 кв. м.

Місцеві ради можуть встановлювати додаткові пільги для фізичних осіб, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів, а також пільги з об'єктів нежитлової нерухомості залежно від майна, яке є об'єктом опо­даткування.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня повідомляють контро­люючому органу про ставки податку та надані пільги.

Пільги з податку для фізичних осіб не застосовуються, якщо площа об'єкта перевищує п'ятикратний розмір неоподаткованої площі (300 кв. м для квартири, 600 кв. м - для будинку). Крім того, пільга не застосову­ється, якщо об'єкт оподаткування використовується власником з метою одержання доходу (здається в оренду, лізинг, використовується у під­приємницькій діяльності).

Ставка податку для об'єктів житлової і нежитлової нерухомості вста­новлюється рішенням місцевих органів влади в розмірі, що не переви­щує 1,5 відсотка мінімальної заробітної плати на 1 січня податкового року.

За наявності у власника - фізичної чи юридичної особи об'єкта не­рухомості, що перевищує 300 кв. м для квартири і 500 кв. м для будинку, сума податку збільшується на кожен об'єкт на 25 000 грн на рік.

Порядок обчислення та сплати податку:

Обчислення податку з об'єкта житлової і нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси власника об'єкта.

Контролюючі органи зобов'язані до 1 липня надіслати фізичній осо­бі платіжне повідомлення-рішення, в якому вказується річна сума по­датку.

Податкове зобов'язання сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня і до 20 лютого подають контролюючому органу за місцем знахо­дження об'єкта декларацію з розбивкою річної суми рівними частинами щоквартально, які сплачуються авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця за звітним кварталом.

Приклад 1. Обчислення податку з об'єкта житлової нерухомості, що належить фізичній особі: загальна площа квартири 100 кв. м. Площа, що підлягає оподаткуванню, становить 40 кв. м (100 кв. м - 60 кв. м) Мі­німальна зарплата на 1 січня 2017 року становить 3200 гривень. Ставка податку - 1,5 відсотка. Сума податку: 40 кв. м х 3200 грн х 1,5% : 100 = 1920 грн.

Приклад 2. Обчислення податку із квартири загальною площею 400 кв. м (пільга не застосовується, оскільки загальна площа більше 300 кв. м). Сума податку: 400 кв. м х 3200 грн х 1,5% : 100 = 19 200 грн та 25 000 грн за перевищення розміру об'єкта (300 кв. м).

Загальна річна сума податку: 19 200 грн + 25 000 грн = 44 200 грн.

4.