§ 5. Захист права власника жилого будинку при вилученні земельної ділянки

' Див.: Бюлетень законодавства і юридичної практики України.

217

Глава 14 ПРАВО ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ

Розділ III ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧЕВІ ПРАВА

належить. При цьому наслідком вилучення земельної ділянки є припинення права приватної власності на жилий будинок, інші будівлі, споруди або насадження не за волею власника. Тому законодавцем встановлюються додаткові гарантії додержання його прав. Відповідно до ст. 52 Закону «Про власність» і ст. 46 ЗК припинення права власності з зазначених причин можливе лише у випадках і порядку, встановлених законодавчими актами України. Так, ст. 171 ЖК регулюється припинення права власності громадян на жилий будинок у зв'язку з вилученням земельної ділянки для державних або суспільних потреб. Якщо раніше вольове рішення державних органів влади або органів місцевого самоврядування по вилученню земельної ділянки та зносу будівель не викликало сумнівів при існуванні лише державної власності на землю, то аналогічні дії щодо приватного власника є недопустимими, бо власнику не повинні диктуватися якісь умови, що обмежують або припиняють його право, в тому числі з боку державних органів. Тому ці питання повинні вирішуватися за загальною згодою державних чи інших органів, підприємств, установ, організацій, для потреб яких необхідна земельна ділянка, і самого власника.

У разі незгоди громадянина — власника квартири в будинку державного або громадського житлового фонду, в якому частина жилих приміщень передана у приватну власність, з рішенням, що тягне за собою припинення його права власності (про знесення будинку, переобладнання жилого будинку в нежилий), це рішення відповідно до ст. 52 Закону «Про власність» не може бути виконане до вирішення спору судом.

Вилучення земельних ділянок, наданих громадянам, може здійснюватись після виділення останнім за їх бажанням рівноцінної земельної ділянки, будівництва на новому місці органом місцевого самоврядування, державним органом або підприємством, установою, організацією, для яких відводиться земельна ділянка, жилих, виробничих та інших будівель замість тих, що вилучаються, і відшкодування інших збитків відповідно до законодавства.

Ці питання є дуже складними, бо крім законодавства про власність вони регулюються ще й ЖК, ст. ст. 171174 якого передбачають, що власникам у таких випадках:

218

1) надаються за встановленими нормами квартири в домах державного або громадського житлового фонду і, крім того, сплачується вартість будинків, будівель та насаджень, що зносяться, або надається право використовувати матеріали від розібрання цих будинків та будівель на свій розсуд, або

2) за їх бажанням забезпечується можливість позачергового вступу до членів житловобудівельних кооперативів та надання в них квартир, або

3) здійснюються перенесення і відновлення жилих будинків та будівель на новому місці при наявності можливості для цього, або

4) будуються на новому місці жилі будинки, будівлі та споруди з наступною передачею громадянам, позбавленим свого права власності, у приватну власність.

З огляду на компенсаційну функцію цивільного права слід наголосити на тому, що право вибору виду компенсації належить власникові. Останній вид компенсації найбільш повно відповідає Закону «Про власність» і враховує правове становище приватного власника. Однак позбавити власника права вибору на отримання квартири в домах державного, громадського житлового фондів, фонду житловобудівельних кооперативів було б невірним, якщо на це є бажання самого власника.

Таким чином, надання житла та виплата вартості майна, яке зноситься, і є відшкодуванням збитків, що носить компенсаційний характер.

219

Розділ III ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІРЕЧЕВІПРАВА

вимагати відшкодування шкоди, заподіяної йому таким перенесенням, в тому числі сплати вартості насаджень і будівель, які перенести неможливо.

Збитки власнику повинні бути відшкодовані спочатку, тобто до знесення будинку, і в розмірі, що відповідає вимогам власника і реальній вартості майна.

У разі недосягнення згоди між власником і місцевою радою (або підприємством, установою, організацією), для потреб якої вилучається земельна ділянка, спір з питань припинення права власності вирішується в судових органах. При цьому власник може не погоджуватися:

в принципі з припиненням свого права власності;.

з розміром збитків, що підлягають відшкодуванню;

з примушенням обрання способу надання йому житла;

з запропонованим йому варіантом житлових умов та ін.

При розгляді цих спорів суди повинні вирішувати питання про необхідність та доцільність вилучення земельної ділянки, враховуючи доводи сторін, надати оцінку необхідності вилучення саме цієї земельної ділянки, тому, чим таке вилучення обумовлене.