§ 2. Оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єктів ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПОРЯДКУ

Демократія є тим кращою, чим прикрішим є досвід громадян, які з нею зіткалися.

Вільгельм Швебель

Згідно чинного законодавства про вибори, суб’єктом звернення зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів виборчого процесу, може бути кандидат (його довірена особа), партія (блок) — суб’єкт виборчого процесу, виборча комісія, а також виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження.

Скарги, що стосуються призначення, підготовки і проведення виборів можуть бути подані на рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій та їх членів, дій кандидатів (їх довірених осіб), політичних партій (виборчих блоків політичних партій), що беруть участь у виборах.

При цьому, виборча комісія, кандидат на виборну посаду, партія (блок) — суб’єкт виборчого процесу, виборець, законні права або охо- ронювані законом інтереси яких порушено, мають право оскаржувати рішення чи дії об’ єднання громадян, виборчого блоку, його посадової особи чи повноважного представника, які стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) об’ єднання громадян належать до його внутрішньої організаційної діяльності або його виключної компетенції.

Кандидат, партія (блок) — суб’єкт виборчого процесу чи окружна виборча комісія мають право оскаржувати до суду або до відповідної виборчої комісії дії чи бездіяльність ЗМІ, їх власників, посадових та службових осіб, які порушують встановлений законом порядок діяльності засобів масової інформації під час виборчого процесу, у тому числі стосовно передвиборної агітації, зокрема щодо вимоги спростування опублікованих ними неправдивих відомостей про кандидата чи партію (блок), що висунули кандидата. Кандидат і партія (блок) — суб’єкт виборчого процесу також мають право оскаржувати дії іншого кандидата, його довіреної особи, іншої партії (блоку) — суб’єкта виборчого процесу, якщо ці дії спрямовані на порушення встановленого законом порядку висунення кандидата, проведення передвиборної агітації, інші порушення їх прав або виборчих прав громадян.

Виборець має право оскаржувати дії кандидата на виборну посаду, його довіреної особи, партії (блоку) — суб’єкта виборчого процесу, якщо ці дії порушують його виборчі права.

І нарешті, будь-який суб’єкт виборчого процесу має право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, окремого члена виборчої комісії. При цьому рішення, дії чи бездіяльність ДВК та її членів оскаржуються до ОВК або до адміністративного суду. В свою чергу, рішення, дії чи бездіяльність ОВК або члена такої комісії оскаржуються до Центральної виборчої комісії або до окружного адміністративного суду. Разом з тим, важливо зазначити, що розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії чи її членів не виключає притягнення окремих її членів до адміністративної чи кримінальної відповідальності у встановленому законом порядку.

Скарга на рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів виборчого процесу розглядається відповідною виборчою комісією. Однак у разі прийняття судом позову до розгляду з того ж питання і з тих же підстав, що є предметом розгляду скарги виборчою комісією, така виборча комісія зобов’ язана зупинити розгляд цієї скарги до набрання рішенням суду законної сили. При цьому суд повинен повідомити відповідну виборчу комісію та комісію вищого рівня про надходження позову не пізніш як на наступний день з дня надходження скарги.

Якщо виборча комісія при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, відповідні органи за зверненням виборчої комісії перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів щодо припинення порушення законодавства у триденний строк з дня отримання звернення, а якщо звернення отримано менше ніж за три дні до дня голосування, у день голосування чи в наступний за ним день — невідкладно.

Скарга на рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів виборчого процесу може бути подана протягом п ’яти днів після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, за винятком скарг щодо порушень, які мали місце до дня голосування, які можуть бути подані не пізніше часу закінчення дня, що передує дню початку голосування, а також скарга щодо порушень, які мали місце в день голосування, що можуть бути подані до виборчої комісії, яка допустила порушення, не пізніше закінчення голосування, а до виборчої комісії вищого рівня або до суду — не пізніше двадцять четвертої години дня, наступного за днем голосування.

Необхідно зауважити, що строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає. При цьому зміна або уточнення вимог скаржника під час розгляду скарги у виборчій комісії або в суді, викликані виявленням обставин, невідомих раніше суб’єкту звернення із скаргою, не вважається новою скаргою і не підлягає встановленим обмеженням строків.

Скарга до виборчої комісії або до суду подається у письмовій формі. Вона повинна неодмінно містити:

1) назву виборчої комісії або суду, до якої (якого) вона подається;

2) прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина України або точну назву та місцезнаходження (офіційну поштову адресу) виборчої комісії чи партії (блоку) — заявника скарги;

3) назву суб’єкта оскарження та його поштову адресу;

4) суть порушеного питання;

5) виклад обставин і зазначення доказів, якими заявник скарги обґрунтовує свої вимоги;

6) чітко сформульовані вимоги;

7) перелік документів і матеріалів, що додаються;

8) зазначення зацікавлених осіб, яких суб’єкт подання скарги вважає за потрібне залучити до розгляду скарги;

9) підпис заявника скарги (представника юридичної особи — заявника) із зазначенням дати підписання.

Скарга підписується особою, яка її подає. Якщо скарга від імені кандидата подається його довіреною особою, то в заяві зазначаються також прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання або місцезнаходження (поштова адреса), вид та номер засобів зв’язку кандидата, в інтересах якого вона подається, та засвідчений відповідно до вимог законодавства документ, що посвідчує повноваження особи, яка її подає. Скарга, що подається від імені виборчої комісії або партії (блоку), підписується її головою (керівником) або іншою уповноваженою на те особою із засвідченням підпису печаткою виборчої комісії або партії (партій, що входять до блоку). До скарги додаються її копії у кількості, яка дорівнює кількості суб’єктів оскарження та зацікавлених осіб, зазначених у скарзі.

Порядок розгляду скарги виборчою комісією встановлюється ЦВК.

Скарга розглядається у дводенний строк з дня її отримання, але щодо порушень, які мали місце до дня голосування, — не пізніше закінчення дня, що передує дню голосування, а щодо порушень, які мали місце в день голосування, — не пізніше ніж за одну годину до закінчення голосування.

Про час і місце розгляду скарги суб’єкт звернення та інші зацікавлені особи можуть повідомлятися рекомендованими телеграмами, факсимільними повідомленнями, засобами електронної пошти. Допускається також повідомлення по телефону з фіксуванням такої дії службовою особою суб’єкта розгляду скарги окремою письмовою довідкою, яка долучається до справи (протоколу).

Зі свого боку виборчі комісії, суди та правоохоронні органи організують свою роботу під час виборчого процесу, в тому числі у вихідні дні та в день голосування, таким чином, щоб забезпечити прийом та розгляд скарг у строки та в спосіб, передбачені законом.

Рішення за підсумком розгляду скарги. Суб’єкт розгляду скарги, встановивши, що рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта оскарження не відповідають законодавству про вибори, задовольняє скаргу, скасовує рішення повністю або частково, визнає дії чи бездіяльність неправомірними, зобов’язує суб’єкта оскарження задовольнити вимоги заявника або іншим шляхом поновити порушені виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу, чи зобов’язує суб’єкта оскарження та (або) інший орган, партію (блок), засіб масової інформації, посадову чи службову особу здійснити передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів, дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності неправомірними.

У разі скасування судом рішення відповідної виборчої комісії, у тому числі з питання визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, встановлення підсумків і результатів голосування, рішення з цього питання приймає виборча комісія, рішення якої було скасовано, або виборча комісія вищого рівня на підставі рішення суду.

Виборча комісія вищого рівня на підставі скарги, рішення суду може скасувати рішення виборчої комісії нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання або зобов’ язати виборчу комісію нижчого рівня повторно розглянути порушене питання.

Суб’єкт розгляду відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що оскаржувані рішення, дії або бездіяльність вчинені відповідно до закону і в межах повноважень, передбачених законом.

Копія рішення суб’єкта розгляду скарги видається суб’єкту звернення, суб’єкту оскарження та іншим присутнім зацікавленим особам, а також надсилається відповідним виборчим комісіям та іншим особам у день прийняття (проголошення) такого рішення.

Законодавством України про вибори також передбачена можливість оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єктів виборчого процесу у суді. До суду можуть бути оскаржені:

а) рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб;

б) акти чи дії партій (блоків) — суб’єктів виборчого процесу, об’ єднань громадян, крім тих, які відповідно до закону, статуту (положення) об’ єднання громадян належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або їх виключної компетенції;

в) дії чи бездіяльність ЗМІ, їх власників, посадових і службових осіб, творчих працівників;

г) рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, у тому числі рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів.

Слід зауважити, що рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів виборчого процесу оскаржуються за місцезнаходженням відповідача. Необхідно також звернути увагу на те, що дії кандидатів на пост Президента України, партій (блоків) — суб’єктів виборчого процесу, їх довірених осіб, у разі їх оскарження в суді, оскаржуються виключно до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суд розглядає та вирішує адміністративні справи з означених вище питань протягом двох днів з часу закінчення голосування на виборчих дільницях.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення апеляційної інстанції з виборчих спорів є остаточним і оскарженню не підлягає. Рішення Вищого адміністративного суду України (як суду першої інстанції у справах щодо встановлення ЦВК результатів виборів) щодо скарги на результати виборів є остаточним і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.