Стаття 504. Свідок у справі про порушення митних правил.

1. Свідком може бути будь-яка особа, якщо є підстави вважати, що їй відомі обставини, що підлягають встановленню у справі про порушення митних правил.

2. За викликом органу, посадова особа якого здійснює провадження у справі про порушення митних правил, свідок зобов’язаний з’явитися у призначений час до цього органу і дати дета­льні та правдиві пояснення, повідомити все відоме йому у справі та відповісти на поставлені запитання.

3. Свідок має право:

1) давати показання рідною мовою або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користува­тися допомогою перекладача;

2) заявляти відвід перекладачу;

3) знати, у зв’язку з чим і в якій справі він опитується;

4) власноручно викладати свої показання в протоколі опитування;

5) обирати за власним бажанням захисника під час опитування чи проведення інших про­цесуальних дій за своєю участю відповідно до цього Кодексу та на іншу правову допомогу в по­рядку, встановленому законом, а також відмовитися від запрошеного ним захисника. Захисник може запрошуватися свідком, його законним представником, а також іншими особами на його прохання чи за його згодою;

6) користуватися нотатками і документами при даванні пояснень у тих випадках, коли по­казання стосуються будь-яких розрахунків та інших даних, які йому важко тримати в пам’яті;

7) відмовитися давати пояснення щодо себе, членів сім’ї та близьких родичів, а також у ра­зі, якщо у нього немає можливості вільно, без неправомірних обмежень, отримати правову до­помогу в обсязі і формах, як він того потребує, в тому числі запросити захисника;

8) знайомитися з протоколом опитування і клопотати про внесення до нього змін, допов­нень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження;

9) оскаржувати дії посадової особи органу доходів і зборів, яка проводила опитування, в по­рядку, встановленому цим Кодексом;

10) одержувати відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для дачі пояснень.

4.

Свідок зобов’язаний дати правдиві показання про відомі йому обставини.

Не можуть бути свідками особи, нездатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприй­мати обставини, що мають значення для справи, або давати про них правильні показання.

За злісне ухилення від явки та за давання завідомо неправдивих показань або за відмову від по­дання показань без законних на те підстав свідок несе відповідальність згідно з чинним законодавст­вом України.

У якості свідків можуть бути залучені неповнолітні особи, але в обов’язковій присутності педа­гога або близьких для свідка осіб (батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників), якщо вони не за­цікавлені у справі.

Прізвища та адреси свідків, якщо такі є, обов’язково заносяться до протоколу про порушення ми­тних правил.

Перешкоджання з’явленню свідка за викликом, примушування його до відмови від давання пока­зань, а також до давання завідомо неправдивих показань шляхом погроз, або підкуп свідка з тією са­мою метою, а також погроза вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання карається відпо­відно до чинного законодавства України.

У разі виникнення реальної загрози життю, здоров’ю, житлу чи майну свідок має право на отри­мання безпеки. Реалізація цього права здійснюється шляхом подання до органу дізнання, слідчому, прокурору або суду заяви чи повідомлення про загрозу безпеки особи.