Стаття 519. Витрати у справі про порушення митних правил.

1. Витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентариза­цію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених органами доходів і зборів витрат на про­вадження або розгляд справи.

2. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачу­ються експерту за виконання його обов’язків та за роботу, виконану за дорученням органу до­ходів і зборів, виплати добових, компенсації на проїзд до органу доходів і зборів і назад та най­мання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для дачі пояснень.

3. За робітниками та службовцями, які викликаються до органу доходів і зборів як свідки, експерти, перекладачі, зберігається середній місячний заробіток за місцем основної роботи. Особи, які не є робітниками та службовцями, отримують у зв’язку з таким викликом грошову компенсацію, яку виплачує орган доходів і зборів.

Під час провадження у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів несе певні матеріальні витрати. До них відносяться в першу чергу видатки на інвентаризацію, зберігання, пере­везення (пересилання):

1) тих товарів, які є предметами порушення митних правил;

2) товарів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для при­ховування предметів від митного контролю;

3) транспортні засоби, на яких здійснювалося незаконне переміщення і які підлягають конфіскації.

До другої групи витрат відносяться кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов’язків та за роботу, виконану за дорученням органу доходів і зборів.

Третя група затрат включає в себе виплату в себе добових експерту, компенсацію вартості проїз­ду до органу доходів і зборів і назад, наймання експерту приміщення тощо.

Четверта група витрат складається з компенсації на проїзд до органу доходів і зборів і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком в якості відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для давання пояснень.

У практиці виникають непоодинокі випадки, коли в ході розгляду справи учасник, за ініціативою якого призначена експертиза, відмовляється вносити оплату за її проведення, посилаючись на відсут­ність коштів.

За робітниками та службовцями, які викликаються до органу доходів і зборів як свідки, спеціалі­сти, експерти, перекладачі зберігається середній місячний заробіток за місцем основної роботи. Осо­би, які не є робітниками та службовцями, отримують від органу доходів і зборів відповідну компен­сацію.

Конкретний розмір витрат, що підлягають відшкодуванню, у справі про порушення митних пра­вил визначається Інструкцією про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, які викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до орга­нів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати держа­вним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їхніми працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.996 № 710.