Стаття 453. Використання статистичної інформації з питань зовнішньої торгівлі.

1. Статистична інформація з питань зовнішньої торгівлі використовується для:

1) визначення стратегії, тактики та основних напрямів розвитку зовнішньоекономічної ді­яльності;

2) аналізу та прогнозування зовнішньоекономічної політики і ситуації, що склалася чи складатиметься на світовому ринку;

3) проведення переговорів з торговельно-економічних питань;

4) застосування заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономі­чної діяльності;

5) складання торговельного та платіжного балансів України, планування і проведення ва­лютно-фінансової політики;

6) визначення ринків збуту товарів;

7) формування статистики зовнішньоекономічних зв’язків України.

Документальною основою митної статистики зовнішньої торгівлі є митні декларації. Дані, що за­несені до митної декларації, після завершення митного контролю та відповідного оформлення їх еле­ктронних копій, являють собою об’єктивну та достовірну картину зовнішньої торгівлі країни.

Сформована на підставі даних МД статистична інформація забезпечує об’єктивний і достовірний облік даних про зовнішньоторговельні операції, здійснені у певний період, що дає можливість відслі­дковувати динаміку експортних, імпортних операцій та зовнішньоторговельного обороту в цілому, по країнах та регіонах світу. Аналіз цих даних дозволяє виявляти тенденції, що відбуваються у зовніш­ній торгівлі, основні напрями просування на світові ринки окремих груп товарів та української зов­нішньої торгівлі в цілому.

Всебічний аналіз даних митної статистики є об’єктивним підґрунтям для вивчення сучасного стану зовнішньої торгівлі, визначення стратегії, тактики та основних напрямів розвитку зовнішньо­економічної діяльності, стосунків з окремими країнами та регіонами світу, складання реальних про­гнозів розвитку зовнішньоекономічної політики.

Дані митної статистики являються важливим джерелом інформаційного забезпечення переговор­них процесів з торговельно-економічних питань.

Аналіз статистичних даних про ввезення та вивезення окремих товарів дозволяє робити висновки щодо збалансованості внутрішнього ринку та вживати відповідні заходи щодо стимулювання прогре­сивних структурних змін в економіці, у тому числі зовнішньоекономічній діяльності, своєчасно при­ймати рішення щодо необхідності застосування тих чи інших методів тарифного та нетарифного ре­гулювання, а також заходів щодо захисту інтересів національних товаровиробників.