<<
>>

Стаття 350. Права та обов’язки посадових осіб підприємства, що перевіряється, під час проведення документальних перевірок.

Даною статтею детально регламентовано всі аспекти правовідносин, що виникають при прове­денні документальних перевірок між платниками податків та органами доходів і зборів, за умови до­тримання прав і законних інтересів платників податків з одночасною мінімізацією їх обов’язків.

Ця стаття значно розширює перелік прав платників податків і додатково встановлює такі з них, які сприятимуть створенню партнерських відносин між платниками податків та органами доходів і зборів, уникненню можливих конфліктних ситуацій та поліпшенню інформатизації суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Знання та використання прав, безумовне виконання обов’язків кожним платником податків - найважливіші умови формування високої податкової культури, ділового та безконфліктного спілкування підприємців і посадових осіб органів доходів і зборів.

Цілком імовірно, що через кілька років компанії, що займаються зовнішньоекономічною діяльні­стю, самі будуть прагнути до проведення документальних перевірок. Адже відсутність порушень за­конодавства України з питань митної справи, що підтверджується документальними перевірками, може служити безперечним доказом його надійності як ділового партнера.

1. Посадові особи підприємства, що перевіряється, мають право:

1) вимагати від посадових осіб органу доходів і зборів повідомлення підстав для проведення перевірки, пред’явлення посвідчення на право проведення перевірки, службових посвідчень посадових осіб органів доходів і зборів, які проводитимуть перевірку, а також надання копії на­казу органу доходів і зборів про проведення перевірки;

Повідомлення підстав для проведення перевірки, а також пред’явлення посвідчення на право проведення перевірки, є умовами допуску посадових осіб органів доходів і зборів до проведення до­кументальних (планових чи позапланових) виїзних перевірок та зустрічних звірок, визначених стат­тею 349 цього Кодексу.

У посвідченні на право проведення перевірки, яке пред’являється керівнику відповідного підпри­ємства або уповноваженій ним особі під розписку, зазначається дата його видачі, назва органу дохо­дів і зборів, мета проведення перевірки, вид (планова чи позапланова) та підстави її проведення, дати початку та закінчення перевірки, посади, спеціальні звання та прізвища посадових осіб органів дохо­дів і зборів, які проводитимуть перевірку.

Посвідчення на право проведення перевірки є дійсним за умови наявності підпису керівника ор­гану доходів і зборів, скріпленого печаткою органу доходів і зборів.

Непред’явлення керівнику підприємства або уповноваженій ним особі посвідчення на право про­ведення перевірки або його пред’явлення з порушенням вимог, установлених частинами першою та другою статті 349 МКУ, є підставою для недопущення посадових осіб органу доходів і зборів до про­ведення перевірки.

2) надавати посадовим особам органу доходів і зборів, які проводять перевірку, письмові заяви, зауваження, пояснення з питань, що стосуються перевірки;

Надані письмові заяви, зауваження, пояснення з питань, що стосуються перевірки, використову­ються посадовими особами органу доходів і зборів, які проводять перевірку, виключно в митних ці­лях, та є обов’язковими для розгляду.

3) запитувати у посадових осіб органу доходів і зборів та отримувати від них інформацію щодо положень законодавства, що стосуються питань перевірки;

Надання інформації щодо положень законодавства, що стосуються питань перевірки, посадовими особами органу доходів і зборів на вимогу посадових осіб підприємства, що перевіряється, обов’язкове.

4) надавати посадовим особам органу доходів і зборів всі наявні у їх розпорядженні докуме­нти та відомості, що підтверджують процедури декларування та митного оформлення товарів до відповідного митного режиму, а також дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи;

Порядок надання документів посадовими особами підприємства, що перевіряється визначений статтею 353 МКУ.

При цьому право посадових осіб підприємства щодо надання документів не обмежується перелі­ком документів, визначених МКУ, при поміщенні товарів у відповідні митні режими. Передбачено надання всіх наявних у їх розпорядженні документів і відомостей, що можуть свідчити на користь платника податків, отримані в порядку та спосіб, передбаченими законами України.

5) вимагати від посадових осіб органу доходів і зборів перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь підприємства;

Перевірка відомостей і фактів, що можуть свідчити на користь підприємства, здійснюється під час проведення перевірки посадовими особами органу доходів і зборів.

Пунктом 44.7. статті 44 Податкового кодексу України визначено, що у разі, якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника по­датків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

6) звертатися до органу доходів і зборів, посадові особи якого проводять перевірку, з клопо­танням про продовження строку подання документів, строку проведення перевірки;

Пунктами 6-9 статті 352 МКУ визначено право керівника підприємства або уповноваженої ним особи звернутися до керівника органу доходів і зборів, яким призначено перевірку, з письмовою за­явою щодо продовження строку надання документів (їх копій), зазначених у письмовому запиті поса­дової особи органу доходів і зборів, але не більше ніж на п’ятнадцять робочих днів, та, за наявності об’єктивних обставин, подавати таку заяву стосовно кожного письмового запиту посадової особи ор­гану доходів і зборів.

Керівник органу доходів і зборів протягом двох робочих днів від дати отримання заяви підпри­ємства щодо продовження строку надання документів (їх копій) зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення за результатами її розгляду.

У разі прийняття рішення про продовження строку надання відповідних документів (їх копій) підприємству надсилається відповідь.

Заява підприємства щодо необхідності подання ним документів, що стосуються питань перевір­ки, є підставою для продовження строку перевірки, передбачено пунктом 9 статті 346 МКУ.

7) подавати письмові зауваження або заперечення до акта перевірки у разі незгоди з викла­деними в ньому фактами та обставинами, вимагати розгляду цих зауважень або заперечень по­садовими особами органу доходів і зборів по суті та долучати їх до акта, що складається за ре­зультатами перевірки;

Пунктом 8 статті 354 МКУ визначено, що у разі незгоди керівника підприємства або уповнова­женої ним особи з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті або довідці про результати перевірки, вони зобов’язані підписати акт або довідку з запереченнями, які вони мають право подати протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта або довідки. Такі заперечення є не­від’ємною частиною акта або довідки про результати перевірки. Заперечення розглядаються органом доходів і зборів протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях). За результатами розгляду підприємству надсилається відпо­відь у порядку, визначеному Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Керівник підприємства або уповноважена ним особа має право брати участь у розгляді заперечень. Про своє бажання взяти участь у розгляді заперечень ці особи зазначають у за­переченнях.

Також підпунктом 5) пункту 7 статті 346 МКУ визначено, що підставою для проведення поза­планової документальної перевірки є подання підприємством в установленому порядку органу дохо­дів і зборів заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повід- омлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної переві­рки чи скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення і зазначаються обставини, які не були досліджені під час перевірки та об’єктивний розгляд яких неможливий без проведення перевірки.

Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскар­ження.

8) отримувати у посадових осіб органу доходів і зборів після закінчення перевірки примір­ник акта (довідки), що складається за результатами перевірки;

Статтею 354 МКУ визначено порядок оформлення результатів перевірок, зокрема пунктом 2 встановлено, що акт (довідка) після реєстрації в органі доходів і зборів протягом трьох робочих днів вручається для підписання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі чи надсилається підприємству в порядку, встановленому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

9) оскаржувати рішення, прийняте органом доходів і зборів за результатами перевірки;

У всіх випадках оскарження рішень, прийнятих за результати перевірки, застосовуються поло­ження глави 4 цього Кодексу, крім оскарження постанов по справах про порушення митних правил, заведених за результатами перевірок, порядок якого визначений главою 72 МКУ, та оскарження по­даткових повідомлень-рішень органів доходів і зборів здійснюється у порядку, встановленому Пода­тковим кодексом України.

10) складати розрахунок збитків та/або шкоди, заподіяних підприємству у зв’язку з прове­денням документальної перевірки, та вимагати в установленому законом порядку відшкоду­вання таких збитків та/або шкоди, а також долучати зазначений розрахунок до акта, що скла­дається за результатами перевірки, як його невід’ємний додаток;

11) користуватися іншими правами, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України.

Права платників податків не обмежуються правами визначеними цим Кодексом, зокрема їх права визначені статтею 17 Податкового кодексу України.

2. Посадові особи підприємства, що перевіряється, зобов’язані:

1) не перешкоджати законній діяльності посадових осіб органу доходів і зборів під час про­ведення перевірки та виконувати законні вимоги зазначених осіб, у тому числі отримані в письмовій формі, які стосуються надання до перевірки документів, їх копій, інформації, у тому числі, за наявності - в електронній формі, проведення інвентаризацій, оглядів та реалізації ін­ших прав посадових осіб органів доходів і зборів, передбачених цим Кодексом та Податковим кодексом України;

Платник податків зобов’язаний надати посадовим особам органу доходів і зборів у повному об­сязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов’язані з ним, у тому числі, за наявності - в електронній формі.

Такий обов’язок виникає у підприємства після початку перевірки.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування плат­ники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється фо­рмування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

2) забезпечувати у робочий час безперешкодний доступ посадових осіб органу доходів і збо­рів, які здійснюють перевірку, на об’єкти підприємства, що перевіряється, та забезпечувати умови для виконання ними своїх обов’язків;

Нормами даного пункту чітко встановлено обмеження щодо безперешкодного доступу посадових осіб органу доходів і зборів, які здійснюють перевірку, на об’єкти підприємства, що перевіряється, виключно у робочий час.

Обов’язок щодо забезпечення умов для виконання посадовими особами органу доходів і зборів, які здійснюють перевірку, своїх обов’язків є нормою прямої дії.

Також статтею 323 МКУ визначено, що посадові особи органів доходів і зборів у випадках, пе­редбачених МКУ та іншими законами України, з метою здійснення митного контролю мають право безперешкодного доступу на територію чи в приміщення будь-якого підприємства незалежно від фо­рми власності та сфери управління, де знаходяться або можуть знаходитися товари, що підлягають митному контролю.

3) забезпечувати у разі необхідності посадових осіб органу доходів і зборів робочим місцем на підприємстві, що перевіряється, комп’ютерною та іншою оргтехнікою (за наявності);

Зазначеною нормою передбачено, що забезпечення посадових осіб органу доходів і зборів робо­чим місцем на підприємстві, комп’ютерною та іншою оргтехнікою здійснюється у разі необхідності та за наявності.

Оскільки пунктом 2 статті 346 МКУ передбачено, що документальна планова виїзна перевірка проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється, та у разі відсутності на підпри­ємстві належних умов для роботи посадових осіб органу доходів і зборів, перевірка такого підприєм­ства, за згодою його керівника, може проводитись у приміщенні органу доходів і зборів, вирішення питання забезпечення посадових осіб органу доходів і зборів робочим місцем на підприємстві, комп’ютерною та іншою оргтехнікою здійснюється на день початку перевірки.

4) робити запис про ознайомлення на посвідченні про проведення перевірки;

При пред’явленні посвідчення на право проведення перевірки керівник підприємства або упов­новажена ним особа розписується у посвідченні з зазначенням свого прізвища, ім’я, по батькові, по­сади, дати і часу ознайомлення, що є умовами допуску посадових осіб органів доходів і зборів до проведення документальних (планових чи позапланових) виїзних перевірок та зустрічних звірок, ви­значених пунктом 5 статті 349 МКУ.

Також пунктом 6 статті 349 МКУ встановлено, що у разі відмови керівника підприємства або упов­новаженої ним особи розписатися в посвідченні на право проведення перевірки посадовими особами органу доходів і зборів складається акт, який засвідчує факт відмови. Акт про відмову від підпису в по­свідченні на право проведення перевірки є підставою для початку проведення такої перевірки.

5) визначати осіб, відповідальних за надання інформації посадовим особам органу доходів і зборів, які здійснюють перевірку, не пізніше двох робочих днів з дня початку перевірки;

Обов’язок щодо визначення осіб, відповідальних за надання інформації посадовим особам органу доходів і зборів, які здійснюють перевірку, забезпечить ефективну роботу та виконання завдань конт­ролюючих органів відповідно до їх повноважень, надасть можливість оперативно вирішувати про­блемні та спірні питання, які виникатимуть під час перевірки, уникненню можливих конфліктних си­туацій.

6) забезпечувати збереження документів, необхідних для з’ясування питань перевірки, про­тягом строків, передбачених пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, та їх віднов­лення у разі втрати чи передчасного знищення;

Пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зо­бов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, а також документів, пов’язаних з виконанням вимог законодавства, контроль за дотриман­ням якого покладено на контролюючі органи, не менше як 1095 днів з дня подання податкової звітно­сті, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбачено­го цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків до­кументи, визначені у пункті 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, за період діяльності платни­ка податків не менше як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву. Згідно з пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пункті 44.1 і пункті 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган доходів і зборів, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу доходів і зборів. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у встановлених законодавством випадках терміни проведен­ня таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених строків.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої переві­рки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у подат­ковій звітності, не надані під час перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України), такі документи повинні бути враховані контролюючим ор­ганом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

7) виконувати інші обов’язки, передбачені цим Кодексом та іншими законами України.

Окремі обов’язки на сьогоднішній день передбачені також іншими законодавчими та норматив­ними актами з питань оподаткування, зокрема статтею 16 Податкового кодексу України, якою, в тому числі, визначено обов’язок щодо сплати належних сум податків у порядку та у терміни, встановлені МКУ та Податковим кодексом України й іншими нормативно-правовими актами з питань оподатку­вання.

<< | >>
Источник: Митний кодекс України: практичні аспекти : навчально-методичний посібник / ред. кол. : А. Д. Войцещук, І. О. Іващук, А. І. Крисоватий, О. М. Омельчук, П. В. Пашко та ін. - Терно­піль : ТНЕУ,2016. - 516 с.. 2016

Еще по теме Стаття 350. Права та обов’язки посадових осіб підприємства, що перевіряється, під час проведення документальних перевірок.:

  1. Стаття 347. Права та обов’язки посадових осіб органів доходів і зборів під час проведення документальних виїзних перевірок.
  2. Стаття 349. Умови допуску посадових осіб органів доходів і зборів до проведення докумен­тальних (планових чи позапланових) виїзних перевірок та зустрічних звірок.
  3. Стаття 353. Надання документів посадовими особами підприємства, що перевіряється.
  4. Стаття 346. Підстави та порядок проведення органами доходів і зборів документальних виї­зних перевірок.
  5. Стаття 498. Права та обов’язки осіб, які притягуються до адміністративної відповідальнос­ті за порушення митних правил, та заінтересованих осіб.
  6. Стаття 342. Усне опитування громадян та посадових осіб підприємств.
  7. Стаття 574. Робочий час посадових осіб органів доходів і зборів.
  8. Стаття 579. Обов’язковість законних розпоряджень та вимог посадових осіб органів доходів і зборів.
  9. 21. Мета, підстави та форми участі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб в цивільному процесі. їх процесуальні права і обов’язки.
  10. Стаття 323. Доступ посадових осіб органів доходів і зборів на територію чи в приміщення підприємств для здійснення митного контролю.
  11. Стаття 21. Обов’язки підприємств, установ і організацій щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації
  12. Особливості сприйняття і використання антроподжерельної невербальної інформації під час проведення обшуку
  13. Прокурорський нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -