Стаття 347. Права та обов’язки посадових осіб органів доходів і зборів під час проведення документальних виїзних перевірок.

Дана стаття характеризується нормами прямої дії. Гарантуючи дотримання принципу законності в митній галузі, законодавець закріплює як права, так і обов’язки посадових осіб органів доходів і зборів під час проведення документальних виїзних перевірок, які забезпечують практичну реалізацію прав органів доходів і зборів, визначених Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотською конвенцією), що запобігатиме розширенню функцій і прав однієї сто­рони та обмеженню прав другої, а також вирішенню спірних питань.

1. Посадовим особам органів доходів і зборів під час проведення документальної виїзної пе­ревірки для з’ясування питань, пов’язаних з перевіркою, надається право:

1) здійснювати перевірку грошових, фінансових і бухгалтерських документів, звітів, конт­рактів, декларацій, калькуляцій, інших документів, які можуть бути пов’язані з операціями із ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або території вільної ми­тної зони, у тому числі інформації, необхідної для з’ясування питань перевірки, яка є в розпо­рядженні підприємства, що перевіряється, в електронному вигляді;

Перевірка грошових, фінансових і бухгалтерських документів, звітів, контрактів, декларацій, калькуляцій та інших документів передбачає проведення дій щодо встановлення відповідності доку­ментації про зазначені товари, наявній на підприємстві, на відповідність даним, заявленим органу до­ходів і зборів, водночас вимогам, встановленим МКУ, та іншими законами України.

Під час проведення перевірок установлюються й фіксуються основні товарні та грошові потоки, контрагенти, здійснюється аналіз експортно-імпортних операцій, цінової політики на товари та по­слуги; перевіряються документи, що підтверджують задекларовану країну походження, митну вар­тість, класифікацію товарів згідно з УКТ ЗЕД, правомірність надання пільг з оподаткування, дотри­мання умов поміщення товарів у заявлений митний режим тощо.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» всі під­приємства повинні вести бухгалтерський облік, за даними якого складається фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Порядок ведення бухгалтерського облі­ку та складання фінансової звітності регулює Міністерство фінансів України, яким розробляється План рахунків бухгалтерського обліку і порядок його застосування, затверджуються національні по­ложення (стандарти) бухгалтерського обліку й інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгал­терського обліку та складання фінансової звітності.

При перевірці документів враховуються організація бухгалтерського обліку, визначена підпри­ємством, що перевіряється, принципи бухгалтерського обліку, технологія обробки облікової інфор­мації (ручна, комп’ютерна), форми та методи бухгалтерського обліку, робочий план рахунків та їх кореспонденція тощо, зазначені в наказах про організацію бухгалтерського обліку та облікову полі­тику підприємства.

Оскільки керівництво підприємства відповідно до законодавства несе відповідальність за організа­цію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, які є основою бухгалтерського обліку, їх перевірка дає можливість повного та об’єктивного аналізу господарських операцій, необхідних для з’ясування питань перевірки.

При цьому перевірки можуть проводитися в місцях перебування підприємств або будь-якої осо­би, що має пряме чи опосередковане відношення до операцій з ввезення (пересилання) товарів на ми­тну територію України або територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або території вільної митної зони.

2) отримувати безоплатно від підприємств, що перевіряються, інформацію, пояснення, письмові довідки з питань, що виникають під час проведення перевірки, копії документів, за­свідчені підписом керівника підприємства або уповноваженою ним особою та скріплені печат­кою (за наявності);

Інформація, пояснення, письмові довідки з питань, що виникають під час проведення перевірки, копії документів, засвідчені підписом керівника підприємства або уповноваженою ним особою та скріплені печаткою (за наявності) використовуються при оформленні результатів перевірок та є під­ставами для висновків під час проведення перевірок як щодо наявності порушень законодавства України з питань митної справи, так і щодо відсутності таких порушень.

Надані копії документів надають об’єктивну інформацію та дані, необхідні для з’ясування питань перевірки, проте в окремих випадках може скластися ситуація, за якої інформації, зазначеної у доку­ментах (за змістом або за формою), замало для прийняття рішення або документи містять суперечливі відомості, тому в практичному застосуванні положень цього кодексу виникає необхідність отримання додаткової інформації, пояснень письмових довідок, з питань, що виникають під час проведення пе­ревірки та які пов’язані операціями з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або території вільної митної зони.

З метою з’ясування питань, що виникли в процесі перевірки, посадові особи мають право отри­мувати в тому числі інформацію щодо кількісних, вартісних та якісних характеристик товарів, техні­чної документації, технологічних процесів виробництва або іншої господарської діяльності, пов’язаної з товарами, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України або територію ві­льної митної зони чи вивозяться (пересилаються) за межі митної території України або території ві­льної митної зони.

3) проводити огляд виробничих, складських, торговельних та інших приміщень підприємс­тва, що перевіряється, з відображенням результатів такого огляду у відповідному акті;

Рішення щодо необхідності проведення огляду виробничих, складських, торговельних та інших приміщень підприємства, що перевіряється, приймається посадовими особами органу доходів і збо­рів, уповноваженими на проведення перевірки, для перевірки відповідності фактичної кількості вве­зених товарів, поміщених у відповідний митний режим, відомостям, заявленим у митній декларації, перевірки дотримання встановлених МКУ та іншими законами України умов поміщення товарів у відповідний митний режим і здійснення операцій з товарами та транспортними засобами комерційно­го призначення, дотримання обмеження щодо їх використання, наявності приладів обліку та їх пока­зників (у випадках переміщення товарів трубопровідним транспортом і лініями електропередач), на­явності засобів забезпечення ідентифікації, визначених положеннями статті 326 МКУ, необхідності перевірки фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів, заявленій меті такого переміщення тощо.

При проведенні огляду виробничих, складських, торговельних та інших приміщень підприємст­ва, що перевіряється, посадовими особами органу доходів і зборів з’ясовуються також питання за­конності переміщення товарів через митний кордон України, наявності товарів щодо яких підприємс­твом не подано в установлений строк митну декларацію тощо.

4) відбирати проби та/або зразки товарів, якщо є така можливість;

Відбір проб і зразків, якщо є така можливість, проводиться у разі, коли є необхідність у отриман­ні даних (інформації, відомостей тощо), які мають значення для перевірки достовірності зазначених у митній декларації даних, що впливають на повноту нарахування та сплати митних платежів.

5) проводити у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контрольні аналізи сировини, матеріалів і готової продукції, контрольні запуски у виробництво сировини та мате­ріалів, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися підпри­ємством, що перевіряється, у виробництві готової продукції, виготовленої із сировини та мате­ріалів, поміщених у відповідний митний режим, або призначати проведення зазначених дій уповноваженими експертами; призначати проведення уповноваженими експертами контроль­них обмірів обсягів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт;

У випадках, коли для вирішення питань, що мають значення для перевірки достовірності зазна­чених у митній декларації даних, що впливають на повноту нарахування і сплати митних платежів, та для прийняття рішення за результатами перевірки, необхідні знання у галузі науки, мистецтва, техні­ки, економіки і в інших галузях призначається проведення зазначених дії уповноваженим експертам: спеціалізованого органу доходів і зборів з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації), призначеної органом доходів і зборів.

Контрольні запуски сировини, матеріалів, готової продукції у виробництво (далі - контрольний запуск) являє собою перевірку відомостей, заявлених підприємством при митному оформленні або після митного оформлення, шляхом безпосереднього дослідження процесу виробництва однієї оди­ниці (груп одиниць) або партії (у разі неможливості дослідження одиниці товару) сировини, матеріа­лів, готової продукції.

Підставою для проведення контрольного запуску є обґрунтована потреба у перевірці відомостей, заявлених підприємством при митному оформленні або після митного оформлення, шляхом безпосе­реднього дослідження процесу виробництва однієї одиниці (груп одиниць) або партії (у разі немож­ливості дослідження одиниці товару) сировини, матеріалів, готової продукції.

Учасниками контрольного запуску є посадові особи органу доходів і зборів, представники під­приємства, на якому проводиться такий запуск, експерти, державні інспектори з метрологічного на­гляду, поняті. Участь однієї із посадових осіб органу доходів і зборів, яка проводить документальну виїзну перевірку або зустрічну звірку у контрольному запуску, є обов’язковою.

Безпосереднє дослідження процесу виробництва учасниками контрольного запуску при його проведенні здійснюється за наступними показниками:

а) кількісними: обсяг використаних матеріалів та сировини; обсяг матеріалів або сировини, вико­ристаних у процесі виробництва (переробки); обсяг матеріалів або сировини (у тому числі придбаних на митній території України), використаних на кожному конкретному етапі виробництва (переробки); кількість етапів виробництва (переробки); обсяг залишків, відходів; обсяг супутніх продуктів, які утворюються у процесі переробки; обсяг виходу готової продукції; інші кількісні показники.

б) якісні: фізико-хімічні, біологічні й інші характеристики.

Контрольний запуск проводиться щодо матеріалів, сировини, готової продукції, що є тотожними тим, які перебували у виробництві на момент отримання підприємством наказу органу доходів і збо­рів про проведення контрольного запуску або раніше. З цією метою підприємство надає посадовим особам органу доходів і зборів підтверджувальні документи, які ідентифікують сировину, матеріали та готову продукцію, які перебували у виробництві або отримані у процесі виробництва на момент отримання підприємством наказу органу доходів і зборів про проведення контрольного запуску або раніше. При цьому посадові особи органу доходів і зборів мають право проводити опитування осіб, які безпосередньо залучені у процес виробництва.

Контрольним аналізом сировини, матеріалів, готової продукції (далі - контрольні аналізи) є фік­сація кількісних і якісних показників сировини, матеріалів і готової продукції та їх співставлення з відомостями про такі матеріали, сировину, готову продукцію, що заявлені підприємством при митно­му оформленні або після митного оформлення шляхом їх безпосереднього дослідження.

Контрольні аналізи проводяться щодо готової продукції, яка була вироблена на день, який пере­дує дню отримання підприємством листа з вимогою про проведення такого аналізу або раніше. Конт­рольні аналізи проводяться щодо сировини та матеріалів, які на момент початку здійснення контро­льного аналізу перебувають у виробництві.

У разі, коли при здійсненні контрольного аналізу неможливо достовірно встановити кількісні та якісні показники сировини, матеріалів, готової продукції без володіння спеціальними знаннями у пе­вній галузі знань, за ініціативою посадових осіб органу доходів і зборів залучаються експерти.

Порядок проведення контрольного аналізу сировини, матеріалів і продуктів переробки, контро­льного запуску у виробництво сировини та матеріалів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 429.

6) проводити зустрічні звірки на підприємствах;

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У випадках виникнення необхідності співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності для з’ясування їх реальності й повноти відо­браження в обліку підприємства, що перевіряється, посадовими особами органу доходів і зборів, упо­вноваженими на проведення перевірки, ініціюються зустрічні звірки підприємств, безпосередньо або опосередковано залучених до операцій з товарами, переміщеними через митний кордон України, у тому числі ввезеними на територію вільної митної зони або вивезеними з цієї території, чи будь-якої іншої особи, яка може володіти документами та даними, необхідними для прийняття рішення за ре­зультатами перевірки.

Під час зустрічної звірки з метою перевірки дотримання вимог законодавства при здійсненні зов­нішньоторговельних операцій, інформації, яка міститься у митній декларації, декларації митної вар­тості, а також виду та обсягу операцій з товарами і здійснених розрахунків за ними для з’ясування їх реальності та достовірності, необхідно звернути особливу увагу на пошук прихованої бази оподатку­вання, для чого необхідно дослідити джерела надходження сировини, матеріалів, комплектуючих ви­робів тощо, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товарів, операції за договорами комісії, дорученнями або іншими договорами, які нада­ють контрагенту повноваження вчиняти будь-які юридичні дії за рахунок і на користь платника пода­тків або такі, які надають платнику податків повноваження вчинювати будь-які юридичні дії за раху­нок і на користь контрагента.

Проведення зустрічних звірок на підприємствах регламентується статтею 348 МКУ.

7) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємства, що перевіряється, при­пинення дій, що перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів доходів і зборів;

У випадках перешкоджання керівниками та іншими посадовими особами підприємства, що пере­віряється, здійсненню повноважень посадовими особами органів доходів і зборів, вимога щодо при­пинення таких дій може бути здійснена в усній або письмовій формі з роз’ясненням правових наслід­ків неприпинення таких дій, визначених статтею 474 цього Кодексу.

8) вимагати від керівників підприємства, що перевіряється, проведення інвентаризації ос­новних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим, бути присутніми при її проведенні, а в разі відмови від проведення такої інвентаризації - звертатися до суду в установленому законом порядку з вимогою зо­бов’язати підприємство, що перевіряється, до проведення зазначеної інвентаризації;

У разі відмови керівників підприємства, що перевіряється, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом з товарами, які були поміщені у відповідний митний режим, посадові особи органу доходів і зборів, уповноважені на проведення перевірки, готують мо­тивоване звернення до підрозділів правового забезпечення для підготовки подання до суду щодо за­безпечення виконання передбачених законом повноважень відповідно пункту 2) частини другої стат­ті 183³ Кодексу адміністративного судочинства України.

9) у разі недопущення посадових осіб органів доходів і зборів до проведення огляду терито­рій та виробничих, складських, торговельних чи інших приміщень, здійснення контрольних аналізів, визначених у цій статті, звертатися до суду із поданням про зупинення видаткових операцій підприємства на рахунках такого підприємства шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого підприємства, що знаходяться у банку (крім операцій з видачі заробітної плати, сплати митних платежів та інших податків і зборів, єдиного внеску на загально­обов’язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов’язань підприємства);

У разі недопущення посадових осіб органів доходів і зборів до проведення огляду територій та виробничих, складських, торговельних чи інших приміщень, здійснення контрольних аналізів, визна­чених у статті 347 МКУ, готують мотивоване звернення до підрозділів правового забезпечення для підготовки подання до суду щодо забезпечення виконання, передбачених законом, повноважень від­повідно статті 183³ Кодексу адміністративного судочинства України.

10) складати протоколи про порушення митних правил у порядку, визначеному цим Кодексом; Порядок провадження у справах про порушення митних правил визначений главою 69 МКУ. Відповідно до статті 490 МКУ визначено, що протокол про порушення митних правил мають

право складати:

1) посадові особи, які відповідно до посадових інструкцій уповноважені здійснювати митний ко­нтроль, митне оформлення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і які безпосередньо виявили порушення митних правил;

2) посадові особи органів доходів і зборів, які згідно з посадовими обов’язками мають таке право;

3) інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що за­безпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику або керівником митниці.

Тобто, право на складання протоколів про порушення митних правил має бути визначено у поса­дових інструкціях посадових осіб органів доходів і зборів, уповноважених наказом органу доходів і зборів на проведення документальної перевірки.

У випадках проведення документальних перевірок посадовими особами органів доходів і зборів, визначених наказом органу доходів і зборів, у посадових інструкціях яких відсутнє право складати протоколи про порушення митних правил, посадові особи вживають заходи передбачені законодавст­вом (інформування спеціалізованих підрозділів органу доходів і зборів з наданням відповідних доку­ментів, що підтверджують виявлення факту митних правопорушень, інформування правоохоронних органів тощо).

11) визначати суми податкових зобов’язань підприємства в порядку, визначеному цим Ко­дексом;

Пунктом 6 статті 345 МКУ визначено, що результати перевірки є підставою для самостійного ви­значення органом доходів і зборів суми податкового зобов’язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених Законами України.

Порядок адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів) визначено також розділом ІІ Податкового кодексу України, а саме: порядок адміністрування податків і зборів, визначених у розді­лі I Податкового кодексу України, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі орга­ни, та у разі якщо іншими розділами цього Кодексу або законами з питань митної справи визначаєть­ся спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів (обов’язкових платежів), викорис­товуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.

Підпунктом 41.1.2. пункту 41.1 статі 41 Розділу ІІ Податкового кодексу України органи доходів і зборів визначено контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вар­тість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пе­ресилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Відповідно до пункту 54.3. статі 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зо­бов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюдже­тного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування по­датком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, пе­редбачених цим Кодексом або іншим законодавством, в тому числі якщо результати митного контро­лю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про за­ниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником податків у митних деклара­ціях.

12) отримувати від страхових компаній і банківських установ інформацію в порядку та об­сязі, визначених законом;

Порядок отримання інформації від страхових компаній встановлений Законом України від 07.03.1996 № 85/96-ВР «Про страхування» (зі змінами та доповненнями), яким у тому числі передба­чено, що інформація щодо юридичних і фізичних осіб, яка містить таємницю страхування, надається страховиком у випадку: на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації та обмеження стосовно одержання інформації, що містить таємницю страхування, не поширюються на службовців Уповноваженого органу, які в межах повноважень, наданих цим Законом, здійснюють державний нагляд за страховою діяльністю, а також органи державної податкової та митної служби у разі подання їм інформації на запит, зроблений відповідно до положень Податкового кодексу України.

Отримання інформації від банківських установ здійснюється в порядку та обсязі, визначених за­коном.

13) користуватися у службових справах засобами зв’язку, які належать підприємствам, що перевіряються, з дозволу посадових осіб цих підприємств;

Нормою пункту 13 частини першої статті 347 МКУ визначено, що користуватися засобами зв’язку, які належать підприємствам, що перевіряються, з дозволу посадових осіб цих підприємств, виключно у службових справах.

14) накладати на час з’ясування питань, які підлягають перевірці, митне забезпечення на комп’ютери, сейфи (шафи), архіви та інші місця, де зберігаються документи, у тому числі в еле­ктронній формі, необхідні для проведення перевірки, а також на складські, виробничі, торгове­льні приміщення, якщо існує вірогідність несанкціонованого вилучення, знищення, підміни, зміни стану або якісних характеристик товарів, які знаходяться в цих приміщеннях, що може мати вплив на прийняття рішення за результатами перевірки;

Вірогідність несанкціонованого вилучення, знищення, підміни, зміни стану або якісних характе­ристик товарів, які знаходяться в цих приміщеннях, що може мати вплив на прийняття рішення за ре­зультатами перевірки, визначається за об’єктивними обставинами організації перевірки, характеру діяльності підприємства, що перевіряється, його ділової репутації тощо.

Про прийняте рішення щодо накладання на час з’ясування питань, які підлягають перевірці, мит­не забезпечення на комп’ютери, сейфи (шафи), архіви та інші місця, де зберігаються документи, у тому числі в електронній формі, необхідні для проведення перевірки, а також на складські, виробни­чі, торговельні приміщення інформується керівник підприємства, що перевіряється, або особа яка йо­го заміщує.

15) інші права, передбачені цим Кодексом та законами України.

Положення даної статті не обмежують права органів доходів і зборів визначеним переліком. По­садові особи органів доходів і зборів, що здійснюють перевірку, мають інші права, передбачені МКУ та законами України, в тому числі визначені главою 81 МКУ.

2. Посадові особи органів доходів і зборів під час проведення документальної виїзної переві­рки підприємства зобов’язані:

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спо­сіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1) проводити перевірку відповідно до її програми, що затверджується наказом відповідного органу доходів і зборів про призначення перевірки;

У програмі проведення перевірки визначаються питання необхідні для з’ясування питань переві­рки, в залежності від характеру зовнішньоекономічної діяльності підприємства, що перевіряється, до­тримання умов митних режимів, обраних декларантом при переміщенні товарів і транспортних засо­бів комерційного призначення через митний кордон України щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахуван­ня та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів за­явленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

2) поважати права та законні інтереси працівників підприємства, що перевіряється, не до­пускати заподіяння підприємству шкоди неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю;

Згідно зі статтею 31 Конституції України кожному гарантується таємниця листування, телефон­них розмов, телеграфної й іншої кореспонденції.

У відповідності до положень частини першої статті 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Статтею 30 МКУ визначено відповідальність органів доходів і зборів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників, у тому числі за заподіяння підприємству шкоди неправомірними рішення­ми, діями або бездіяльністю.

3) не порушувати нормального режиму роботи підприємства, що перевіряється;

Статтею 574 МКУ визначено робочий час посадових осіб органів доходів і зборів.

У випадках встановлення робочого часу на підприємстві, що перевіряється, відмінного від визна­ченого робочого часу для органів доходів і зборів, перевірки проводяться відповідно до встановлено­го режиму роботи на підприємстві.

4) використовувати будь-яку інформацію, отриману під час проведення перевірки, виклю­чно у митних цілях;

5) не розголошувати інформацію, яка була отримана під час проведення перевірки і стано­вить державну, банківську або комерційну таємницю, що охороняється законом;

Додержання вимог щодо конфіденційності інформації визначено положеннями статті 11 МКУ.

6) надавати на вимогу посадових осіб підприємства, що перевіряється, необхідну інформа­цію щодо положень законодавства, які стосуються питань перевірки;

7) забезпечувати збереження документів, отриманих та складених у ході перевірки, не роз­голошувати їх зміст без згоди підприємства, що перевіряється, крім випадків, передбачених цим Кодексом;

8) інформувати посадових осіб підприємства, що перевіряється, про їхні права та обов’язки під час проведення митного контролю після випуску товарів, про призначення та проведення експертизи (дослідження), взяття проб та зразків;

Слід відмітити, що даним пунктом не визначено терміни такого інформування, що фактично пе­редбачає інформування про права та обов’язки під час проведення митного контролю після випуску товарів, на день початку перевірки; про призначення та проведення експертизи (дослідження), взяття проб і зразків за фактом прийняття такого рішення тощо.

9) видавати керівнику підприємства, що перевіряється, або особі, яка виконує його обов’язки, примірник акта або довідки, складених за результатами перевірки;

Статтею 354 МКУ визначено порядок оформлення результатів перевірок, зокрема пунктом 2 встановлено, що акт (довідка) після реєстрації в органі доходів і зборів протягом трьох робочих днів вручається для підписання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі чи надсилається підприємству в порядку, встановленому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

10) виконувати інші обов’язки, передбачені цим Кодексом та іншими законами України.

Посадова особа органу доходів і зборів, що проводить документальну перевірку є посадовою особою контролюючого органу, яка має повноваження здійснювати функції представника влади у відносинах оподаткування. З метою управління та здійснення контролю за справлянням податків та зборів держава делегує посадовим особам контролюючих органів владні повноваження, можливість представляти суб’єкта владних повноважень у сфері оподаткування, обов’язки яких визначені стат­тею 21 Податкового Кодексу України:

1) дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом й ін­шими законами України та нормативними актами;

2) забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій;

3) забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень;

4) не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, уста­нов, організацій;

5) коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників від­носин, що виникають під час реалізації норм ПКУ й інших законів, не принижувати їх честі та гідно­сті;

6) не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використову­ється, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи;

7) надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий за­пит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом.