Стаття 349. Умови допуску посадових осіб органів доходів і зборів до проведення докумен­тальних (планових чи позапланових) виїзних перевірок та зустрічних звірок.

1. Посадові особи органу доходів і зборів мають право приступити до проведення документаль­ної (планової чи позапланової) виїзної перевірки декларанта чи зустрічної звірки на підприємстві за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред’явлення керів­нику відповідного підприємства або уповноваженій ним особі під розписку посвідчення на право проведення перевірки, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу доходів і зборів, мета проведення перевірки, вид (планова чи позапланова) та підстави її проведення, дати початку та за­кінчення перевірки, посади, спеціальні звання та прізвища посадових осіб органу доходів і зборів, які проводитимуть перевірку, пред’явлення службових посвідчень зазначених осіб, а також надан­ня копії наказу органу доходів і зборів про проведення перевірки.

2. Посвідчення на право проведення перевірки є дійсним за умови наявності підпису керів­ника органу доходів і зборів, скріпленого печаткою органу доходів і зборів.

3. Ненадання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі копії наказу органу до­ходів і зборів про проведення перевірки, непред’явлення службових посвідчень посадових осіб органу доходів і зборів, які проводитимуть перевірку, та посвідчення на право проведення пе­ревірки або їх надання (пред’явлення) з порушенням вимог, установлених частинами першою і другою цієї статті, є підставою для недопуску посадових осіб органу доходів і зборів до прове­дення перевірки.

4. Недопущення посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки з інших під­став, ніж ті, що визначені у частині третій цієї статті, не дозволяється.

5. При пред’явленні посвідчення на право проведення перевірки керівник підприємства або уповноважена ним особа розписується у посвідченні із зазначенням свого прізвища, ім’я, по ба­тькові, посади, дати і часу ознайомлення.

6.

7. У разі відмови керівника підприємства або уповноваженої ним особи у допуску посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки складається акт.

Умови зазначеної статті передбачають рівні права щодо можливості захисту від неправомірного втручання при здійсненні будь-якої комерційної діяльності суб’єкта господарювання так і навпаки щодо реалізації прав та обов’язків уповноважених осіб органу доходів і зборів з питань здійснення процедур митного контролю за товарами, які перебувають у вільному обігу, випущені відповідно до заявленої мети.

Таким чином, принцип законності при здійсненні митних процедур на підприємстві передбачає суворе дотримання процедурного порядку реалізації контрольних заходів відповідно до положень статті 19 Конституції України у частині способу їх виконання.

Права посадових осіб органу доходів і зборів, які мають право на проведення документальної (планової чи позапланової) виїзної перевірки, зустрічної звірки тощо підприємства, закріплено вимо­гами як статті 347 Митного кодексу, так і підпунктом 41.1.2 статті 41 Податкового кодексу України, як посадових осіб контролюючого органу.

Але, надане законодавством, право на проведення перевірки прямо залежить від дотримання по­садовими особами можливості реалізації суб’єктом господарювання його прав, закладених, по-перше, Конституцією України, вимогами статті 350 Митного кодексу та статтею 17 Податкового кодексу України.

Належним чином оформлене посвідчення на проведення перевірки вповноваженими особами ор­гану доходів і зборів, для суб’єкта господарювання означає, що це є офіційний документ, виданий контролюючим органом та про прийняте рішення щодо здійснення митних процедур на вказаному підприємстві.

Крім того, під час виконання процедури допуску підприємством повинно бути усвідомлено про деякі процедурні відмінності згідно з видом перевірки (планова, позапланова чи зустрічна звірка) відповідно порядку, визначеному міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує ді­яльність центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну по­даткову і митну політику.

Вимога даної статті щодо випадку не допуску посадових осіб органу доходів і зборів до прове­дення перевірки з інших підстав, ніж ті, що визначені у частині третій цієї статті, носить імператив­ний характер. Згадана вимога дозволяє контролюючому органу, у разі не допуску до проведення пе­ревірки з інших підстав, що визначені у частині третій цієї статті, здійснити на законодавчих підста­вах фіксацію даного факту в порядку визначеному у пунктах 6, 7 статті.

У даному випадку фіксації факту не допуску посадових осіб органу доходів і зборів до проведен­ня перевірки має ознаки порушення митних правил, за порушення яких статтею 474 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі ста не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян, при повторному вчинені - штраф у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.