Стаття 266. Обов’язки, права та відповідальність декларанта і уповноваженої ним особи.

1. Декларант зобов’язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відпо­відно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів пред’явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необ­хідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші пла­тежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

2. Перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу органу доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), за­значеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

3. У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від органу доходів і зборів випуску товарів, за умови забезпечення сплати митних платежів відпо­відно до розділу X цього Кодексу.

4. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призна­чення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення мит­них правил у повному обсязі несе декларант.

5. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного при­значення від імені декларанта, має такі самі обов’язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

До обов’язків декларанта віднесені:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом. Зазначений обов’язок передбачає вимогу заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлен­ня.

2) на вимогу органу доходів і зборів пред’явити товари, транспортні засоби комерційного при­значення для митного контролю і митного оформлення. В даному випадку йдеться про обов’язок де­кларанта пред’явити товари і транспортні засоби комерційного призначення органу доходів і зборів, але орган доходів і зборів у даному випадку залишає за собою право не вимагати таке пред’явлення (зокрема, у випадках, установлених статтями 258 та 259 Митного кодексу України);

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей (перелік відомостей, що вносяться до митних декларацій, та документів, що подаються разом з митною декларацією, визначаються відповідно частиною восьмою статті 257 та частиною третьою статті 335 Митного кодексу України);

4) у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу. Підпунктом 14.1.113 статті 14 Податкового кодексу визначено, що митні платежі - податки, які відповідно до цього Коде­ксу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв’язку з переміщенням то­варів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Положення статті в повній мірі відповідають світової практиці, зокрема Міжнародній конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур. Так, відповідно до стандартного правила 3.8 розді­лу 3 Загального додатка до вказаної конвенції декларант несе відповідальність перед митною служ­бою за достовірність даних, зазначених у декларації, та за сплату мит та податків.

Враховуючи відповідальність декларанта або уповноваженої ним особи за точність задекларова­них відомостей, положеннями частини другої статті 266 Митного кодексу України передбачено, що перед подачею митної декларації, декларант має право з дозволу органу доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеним у товаро­супровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Зазначені положення в повній мірі відповідають вимогам стандартного правила 3.9 розділу 3 За­гального додатка до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, згідно з яким перед подачею декларації на товари декларанту дозволяється на умовах, які можуть визначити органи доходів і зборів:

а) здійснювати огляд товарів;

6) брати зразки/проби.

Під фізичним оглядом мається на увазі сукупність заходів, що здійснюються декларантом з ме­тою визначення відомостей про товари й транспортні засоби комерційного призначення, які дають змогу зробити висновок про їх класифікацію згідно з УКТЗЕД, кількісні та якісні характеристики, однозначно їх ідентифікувати тощо. З цією метою декларантом можуть також відбиратись проби та зразки.