1.5. Особливості правового регулювання господарювання у спеціальних (вільних) економічних зонах

І. Юридична підстава встановлення — загальні закони (статті 401404 ГК України та Закон України від 13 жовтня 1992 р.

576

дарювання на території ВЕЗ), низка підзаконних нормативноправових актів, що конкретизують зміст цього режиму.

II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з урахуванням її виду.

Ш. Особливість режиму господарювання, що встановлюється індивідуально для конкретної ВЕЗ та передбачає (може передбачати):

• поперше, створення сприятливих умов для господарювання для певних груп суб'єктів (суб'єктів господарювання ВЕЗ) шляхом встановлення: а) пільг митних (пільги у сплаті ввізного мита, податку на додану вартість та сплаті акцизного збору), податкових (в оподаткуванні прибутку, звільненні від оподаткування інвестицій, а також від сплати низки платежів: плати за землю, зборів до Державного інноваційного фонду, збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття); б) гарантій захисту майнових інтересів цих суб'єктів: загальні для інвесторів та спеціальні для суб'єктів ВЕЗ (а) стабілізаційна гарантія від змін законодавства протягом функціонування конкретної ВЕЗ; б) гарантія забезпечення інтересів суб'єктів ВЕЗ у разі її ліквідації протягом встановленого строку реалізації інвестиційного проекту; в) гарантія розгляду спорів між органами управління ВЕЗ, суб'єктами ВЕЗ та ліквідаційною комісією, пов'язаних з ліквідацією ВЕЗ в судах України, а спорів за участю іноземних суб'єктів господарювання у судах за погодженням сторін, у т. ч. за кордоном);

• подруге, обмеження для суб'єктів ВЕЗ (встановлюються з метою захисту публічних інтересів) у формі: а) заборон, що можуть встановлюватися для суб'єктів конкретної ВЕЗ (наприклад, заборони грального бізнесу та створення казино, інших гральних домів, як це передбачено ст.

IV. Спеціальний порядок управління ВЕЗ, що здійснюється за допомогою системи органів місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування та спеціально створеного орга

577

редбачає контроль за дотриманням суб'єктами ВЕЗ вимог чинного законодавства, установчих документів та укладених договорів (контрактів) на реалізацію інвестиційних проектів на території конкретної ВЕЗ; виконання контрольних функцій здійснюється зазначеними органами, а також уповноваженими державними органами відповідно до чинного законодавства (в т. ч. Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 184 «Про Порядок проведення аналізу результатів функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності» та Розпорядження Президента України від 16 січня 2002 р. «Про Комісію з перевірки додержання законодавства про здійснення імпортних операцій суб'єктами спеціальних (вільних) економічних зон та суб'єктами пріоритетного розвитку, на яких запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності»).

V. Спеціальний порядок набуття статусу суб'єкта господарювання ВЕЗ (спеціальний порядок легітимації). Цього статусу можуть набуту лише суб'єкти господарювання, створені та/або зареєстровані відповідно до загального порядку. Спеціальний порядок легітимації передбачає: 1) затвердження поданого заявникомсуб'єктом господарювання інвестиційного проекту відповідно до встановлених для конкретної ВЕЗ вимог (відповідність проекту пріоритетним напрямам розвитку економіки регіону та вимогам до мінімальної вартості, наявність позитивного висновку інвестиційної експертизи) та порядку (встановлюється для певної ВЕЗ; наприклад, постанова Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 1999 р.

578

суб'єктом ВЕЗ актами законодавства конкретної ВЕЗ та укладеним між ними договором (контрактом) на реалізацію інвестиційного проекту на території конкретної ВЕЗ (предметом договору є реалізація належним чином затвердженого інвестиційного проекту, основними зобов'язаннями сторін: Інвестора щодо реалізації на власний ризик і під власну відповідальність інвестиційного проекту з дотриманням встановлених законодавством вимог та умов договору; Органу управління щодо забезпечення передбачених чинним законодавством та договором умов для реалізації інвестиційного проекту; у разі порушення сторонами договірних зобов'язань можливе застосування передбачених законом та договором господарськоправових санкцій у формі відшкодування збитків, штрафних санкцій, оперативногосподарських санкцій (у т. ч. розірвання договору) і навіть адміністративногосподарських (зокрема, тимчасове зупинення діяльності суб'єкта ВЕЗ, скасування наданих йому дозволів, скасування реєстрації суб'єкта ВЕЗ).