<<
>>

1.4. Управління спеціальними (вільними) економічними зонами

Управління ВЕЗ має певну специфіку, яка проявляється в тому, що: (а) структура, функції та повноваження органів управління ВЕЗ визначаються залежно від її типу, розмірів, кількості працівників та/або мешканців на території спеціальної (вільної) економічної зони; (б) місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адміністрації здійснюють свої повноваження на території ВЕЗ з урахуванням специфіки її статусу, визначеної законом про її створення; (в) до системи органів управління ВЕЗ входить спеціально створений орган господарського розвитку та управління конкретної ВЕЗ; в окремих ВЕЗ створюється рада з питань вільної економічної зони; г) державне регулювання діяльності спеціальної (вільної) економічної зони здійснюють органи державної виконавчої влади України, до компетенції яких входить контроль за додержанням вимог законодавства України як загального для всіх суб'єктів господарювання, так і спеціального щодо конкретної

573

ВЕЗ; (д) орган господарського розвитку і управління та суб'єкти економічної діяльності ВЕЗ є самостійними у здійсненні своєї діяльності стосовно органів державного управління України, за винятками, передбаченими законодавчими актами України.

Органи управління, що діють у ВЕЗ, та їх повноваження:

а) місцева Рада народних депутатів (правовий статус визначається Конституцією України та Законом України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні»): приймає/погоджує рішення, пов'язані зі створенням ВЕЗ, змінами в її статусі, та вносить до відповідних органів пропозиції з цих питань; надає згоду на створення ВЕЗ за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України;

б) місцева державна адміністрація (правовий статус визначається Конституцією України та Законом України від 9 квітня 1999 р. «Про місцеві державні адміністрації»): вносить за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування пропозиції про створення ВЕЗ, зміни статусу та території ВЕЗ.

До повноважень місцевих рад та місцевих державних адміністрацій як органів управління ВЕЗ відповідно до Загального закону (ст.

10) належать:

• вирішення разом з органами державної виконавчої влади, суб'єктами господарської діяльності та профспілковими органами ВЕЗ питань, пов'язаних із специфікою правового та фінансового забезпечення, соціального захисту громадян України, які проживають на території відповідної ВЕЗ;

• укладення з органом господарського розвитку та керівництва ВЕЗ Генеральної угоди про передачу йому в користування земельних ділянок, об'єктів інфраструктури, розташованих на території ВЕЗ, та природних ресурсів місцевого значення.

Місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адміністрації, на території яких розташована ВЕЗ, здійснюють свої повноваження на території зони у повному обсязі, якщо законодавчими актами про створення спеціальних (вільних) економічних зон не передбачено інше.

Крім того, зазначені органи можуть мати додаткові повноваження, відповідно до спеціального закону про конкретну ВЕЗ, зокрема: затвердження стратегічних та поточних програм розвитку ВЕЗ; утворення, ліквідація та реорганізація органу господарського розвитку та керівництва ВЕЗ; організація підготовки кадрів; затвердження порядку реєстрації ВЕЗ; розгляд і затвердження інвестиційних проектів, що реалізуються на території ВЕЗ; укладення

574

договору (контракту) щодо умов реалізації інвестиційного проекту з суб'єктами ВЕЗ та ін.

в) орган господарського розвитку і управління ВЕЗ: створюється з метою забезпечення умов функціонування ВЕЗ за участю суб'єктів економічної діяльності України та іноземних суб'єктів такої діяльності, що функціонують на території ВЕЗ. Функції цього органу може бути покладено на одного із суб'єктів економічної діяльності ВЕЗ через зазначення такого суб'єкта в спеціальному законі про конкретну ВЕЗ або шляхом делегування законом функцій щодо визначення подібного суб'єкта. Організаційноправовою формою органу господарського розвитку та управління ВЕЗ, що найчастіше використовується на практиці, є господарське товариство (закрите акціонерне товариство у ВЕЗ «Донецьк», «Курортополіс Трускавець», товариство з обмеженою відповідальністю у ВЕЗ «Азов», «Порт Крим»), а у ВЕЗ «Сиваш» державна компанія.

Місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адміністрації, на території яких розташована ВЕЗ, можуть мати своїх представників у керівництві органу господарського розвитку і управління ВЕЗ.

Функції та повноваження органу господарського розвитку і управління ВЕЗ визначаються законом про створення конкретної спеціальної (вільної) економічної зони.

До компетенції органу господарського розвитку і управління ВЕЗ належить:

забезпечення загальних умов функціонування ВЕЗ;

визначення перспективних напрямів розвитку ВЕЗ;

експлуатація та будівництво мереж транспорту, зв'язку, енергопостачання та інших об'єктів виробничої інфраструктури, що використовуються для загальних потреб;

розвиток мережі комунікаційних зв'язків з партнерами за межами ВЕЗ;

і організація міжнародних торгів з метою розміщення на території ВЕЗ нових виробництв;

упорядкування та надання суб'єктам господарської діяльності ВЕЗ в користування земельних ділянок, об'єктів інфраструктури та передача їм у користування природних ресурсів;

видача дозволів (ліцензій) суб'єктам господарської діяльності ВЕЗ на будівництво нових господарських об'єктів, реєстрація суб'єктів економічної діяльності та інвестицій, здійснюваних у ВЕЗ.

: Спеціальним законом про створення конкретної ВЕЗ можуть передбачатися й інші повноваження органу господарського розвит

575

ку та управління ВЕЗ, у т.

ч.: організація облаштування території ВЕЗ; організація та контроль за будівництвом об'єктів виробничої і невиробничої інфраструктури ВЕЗ; укладення договорів на виконання підрядних робіт щодо облаштування території ВЕЗ, будівництва об'єктів виробничої та невиробничої інфраструктури, розвитку мережі комунікацій; на експлуатацію об'єктів інфраструктури; складання та подання статистичної звітності про функціонування ВЕЗ відповідно до законодавства; участь у розробці та реалізації інвестиційних проектів та ін.

Виконавчим директором органу господарського розвитку спеціальної (вільної) економічної зони може бути як громадянин України, так і громадянин іншої країни, який працює за строковим контрактом.

г) Рада з питань вільної економічної зони: не є обов'язковим органом управління ВЕЗ, як вищезазначені органи (місцева рада, місцева державна адміністрація та орган господарського розвитку та управління ВЕЗ); створюється відповідно до спеціального закону про конкретну ВЕЗ (наприклад, в АР Крим, Донецькій області, у ВЕЗ «Інтерпорт Ковель») відповідно до рішення державної адміністрації, а в АР Крим Радою міністрів цієї Республіки. До кола повноважень цієї Ради відповідно до спеціального закону можуть входити вирішення таких питань: затвердження та забезпечення реалізації стратегічних і поточних програм розвитку ВЕЗ; розгляд і затвердження інвестиційних проектів; проведення міжнародних тендерів для відбору інвестиційних проектів та їх учасників; розробки та здійснення організаційних заходів щодо забезпечення залучення фінансових ресурсів; організація підготовки та перепідготовки кадрів у ВЕЗ, залучення іноземних працівників; розгляд у досудовому порядку спорів між суб'єктами ВЕЗ та органом господарського розвитку ВЕЗ та/або органом місцевого самоврядування.

<< | >>
Источник: Вінник О. М.. Господарське право: Курс лекцій. 2004

Еще по теме 1.4. Управління спеціальними (вільними) економічними зонами:

  1. Правові засади управління спеціальними (вільними) економічними зонами
  2. Порядок створення і ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон
  3. Поняття і вили спеціальних (вільних) економічних зон
  4. 1.5. Особливості правового регулювання господарювання у спеціальних (вільних) економічних зонах
  5. 1.1. Поняття та види спеціальних (вільних) економічних зон
  6. Глава 31 Управління в господарсько-економічних сферах
  7. 1.3. Порядок створення та ліквідації спеціальних (вільних)економічних зон
  8. Глава 10 Правове регулювання інвестиційної діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах
  9. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон»
  10. 2. Управління економікою: від економічних реформ до застою
  11. 4. Організація управління економікою в умовах соціально-економічних реформ
  12. if( !cssCompatible ) { document.write(" 7.2. Формаційний підхід до типології держав Відповідно до марксистських положень про формаційний підхід класова сутність держави, як й інших соціальних інститутів, у кінцевому підсумку визначається економічним фактором, станом виробничих відносин, способом виробництва, а сама держава є лише надбудовою над економічним базисом. Інакше кажучи, за формою і змістом держава обумовлена економічним ладом суспільства. Саме такий підхід до класифікації
  13. Правові основи управління природокористуванням і охороною навколишнього природного середовища (екологічне управління)
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -