Досвід зарубіжних країн у протидії посяганням на майно акціонерних товариств

У будь-якій розвиненій країні «рейдерство» є невід’ємним елементом економіки. «Рейдери» захоплюють підприємство, змінюють його керівництво, що працює неефективно, і таким чином сприяють економічному розвитку.

Дослідженню досвіду зарубіжних країн у протидії протиправному встановленню контролю над АТ («рейдерству») приділяли увагу вітчизняні вчені, які називали різні способи захисту АТ від посягань на їх майно у зарубіжних країнах. На нашу думку, варто розглянути усі способи захисту АТ, які наводяться у наукових працях, та провести їх аналіз на предмет можливого використання в Україні.

Аналіз досвіду зарубіжних країн у протидії посяганням на майно АТ («рейдерству») варто провести на основі законодавства Великої Британії, США, Австралії та РФ із порівнянням НПА названих країн із законодавством України, зокрема ЗУ «Про АТ» [135].

У Великій Британії злиття та поглинання регулюють за допомогою Companies Act (Акт про компанії), останню редакцію якого прийняли у 2006 році. Закон визначає рішення, які приймаються cпeцiaльнoю резолюцією (нє мєншє 75 %). До них відносять: зміну cтaтуту компанії (секція 21 Акту про компанії); зміну нaймeнувaння кoмпaнiї (секція 77 Акту про компанії); пepepeєcтpaцiю публiчнo■ї компанії в приватну і навпаки (секції 90, 97 Акту про компанії); пepeтвopeння кoмпaнiї з нeoбмeжeнoю вiдпoвiдaльнicтю в компанію з oбмeжeнoю вiдпoвiдaльнicтю (секція 105 Акту про компанії); відмову від застосування переважного права акціонерів на придбання акцій (секції 569-571 Акту про компанії); зменшення капіталу компанії (секції 626, 641 Акту про компанії); позаринкове придбання компанією власних акцій (секція 694 Акту про компанії); виплати з капіталу для погашення або придбання власних акцій (секції 713, 716 Акту про компанії).

У законодавстві України, зокрема у статтях 80 та 83 ЗУ «Про АТ» теж прописані схожі норми із нормами Акту про компанії, відповідно до яких рішення про припинення товариства шляхом злиття, про створення комісії з припинення товариства, а також про обрання персонального складу комісії з припинення приймається загальними зборами (зареєстровані для участі у зборах акціонери, які сукупно є власниками не менш як 60 % голосуючих акцій) кожного АТ, що бере участь у злитті. Важливо, що у Законах прописаний кворум для прийняття рішення про злиття публічних компаній та поглинання однією публічною компанією іншої компанії. При цьому забезпечуються права дрібних акціонерів, а саме рівні права усіх акціонерів на прийняття рішення про злиття та поглинання публічних компаній.

Згідно із секцією 942 Акту про компанії, «фундаментальні» операції (пов’язані зі зміною контролю в компанії) з акціями публічних компаній регулює і контролює особливий орган (Panel on Takeovers and Mergers). Цей орган існує у Великій Британії з 1968 року. Ним приймаються рішення з більшості питань, пов’язаних із «фундaмeнтaльними» oпepaцiями, зокрема, якщо міноритарні акціонери не задоволені умовами проведення такої операції.

Характерною особливістю законодавчого регулювання злиття та поглинання у Великій Британії є максимальна публічність угоди, що дає змогу забезпечити захист інтересів як кожного акціонера, так і всього підприємства. Вся процедура злиття компаній має бути викладена у письмовому документі, який повинен містити всі необхідні для укладення угоди відомості (назву компанії, інформацію про структурний склад її акцій, умови перерозподілу власності після здійснення процедури злиття та поглинання, подальший розподіл відповідальності та прибутку компаній, ціна, що пропонується компанії, яка поглинається). Генеральний директор та відповідний експерт на загальних зборах акціонерів доповідають про необхідність та корисність проведення злиття. Відповідно до Акту про компанії, доповідь повинна бути належно обґрунтована з посиланням на бухгалтерську звітність, показники господарської діяльності підприємств. Схему злиття та поглинання (scheme) затверджують на загальних зборах акціонерів. Реєстратор перевіряє всі необхідні документи, зокрема документ, що визначає процедуру злиття, обґрунтування генерального директора й експерта щодо необхідності та можливості злиття, бухгалтерську звітність обох компаній за останні три роки. Після видання реєстратором офіційного дозволу можна затверджувати новий Статут підприємства.

У законодавстві України, зокрема у статті 65 ЗУ «Про АТ» зазначено, що оферта має містити відомості про: особу, яка стала власником контрольного пакета акцій товариства, ціну придбання акцій та порядок її визначення; строк, протягом якого акціонери можуть повідомити про прийняття пропозиції про придбання акцій відповідно до частини шостої цієї статті; порядок оплати акцій, що придбаваються; спосіб (способи) оплати акцій, що придбаваються [135].

Як зазначає А. Кірєєв, у Великій Британії імовірність поглинання не залежить від фінансового стану компанії та ефективності управління нею. Для економіки Великої Британії нехарактерна участь у протиправних поглинаннях спеціалізованих компаній, що займаються перерозподілом активів усупереч інтересам і правам інших суб’єктів економіки [79, с. 141].

Законодавство Великої Британії Iipo кoмпaнiї зaхищaє iнтepecи aкцioнepiв шляхом вимоги прийняття рішень спеціальною резолюцією (кваліфікованою більшістю голосів). Відповідно до вимог Sixth Соипсії Directive, оферент, що придбав за наслідками публічної пропозиції не менше 90 % акцій, повинен примусово викупити і решту акцій за тією ж ціною. Якщо ж за наслідками пропозиції оферент отримав контроль над 90 % всіх акцій компанії, міноритарні акціонери, що залишилися, зобов’язані продати свої акції оференту [258].

Аналіз законодавства Великої Британії, спрямованого на протидію посяганням на майно АТ, дозволяє запропонувати зміни до ЗУ «Про АТ». Зокрема, на нашу думку, потрібно збільшити кворум загальних зборів АТ, необхідний для прийняття рішення, оскільки в такому випадку рішення, які приймаються на загальних зборах отримають схвалення трьох четвертих голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій. Відповідно, якщо три четвертих голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій не підтримають ухвалення даного рішення, то рішення прийнято не буде. Ця норма буде спрямована на захист акціонерів від прийняття рішень не на їх користь та ухвалення їх простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій.

У зв’язку з цим частину 3 статті 42 ЗУ «Про АТ» необхідно викласти у такій редакції:

«Рішення загальних зборів АТ з питання, винесеного на голосування, приймається трьома четвертими голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, встановлених цим Законом».

Також, на нашу думку, потрібно зазначити, що ціна придбання акцій не може бути меншою за найвищу ціну придбання протягом цього періоду. Дана норма захистить права та інтереси акціонерів при обов’язковому викупі АТ належних їм акцій та не дозволить купувати акції за нижчими цінами, ніж найвища ціна придбання протягом цього періоду.

Вважаємо, що частину 1 статті 69 ЗУ «Про АТ» слід викласти у наступній редакції:

«Ціна викупу акцій не може бути меншою за найвищу ціну придбання протягом цього періоду».

Наступною країною, корпоративне законодавство якої слід проаналізувати з метою виявлення ефективних норм у корпоративному законодавстві, є СШЛ. Їх позитивний досвід у протидії посяганням на майно АТ є достатньо великим. У СШЛ кожен штат має своє власне корпоративне законодавство. Розглянемо лише законодавство штату Делавер, як одне з найбільш розвинених та ліберальних до підприємців. У Делавері зареєстровано 50 % всіх публічних корпорацій СШЛ. С. Будилін зазначає, що аналіз положень акціонерного права штату Делавер особливо важливий для аналізу акціонерного законодавства СШЛ в цілому, оскільки корпоративне право Делаверу застосовують також в інших штатах [20].

Діяльність корпорацій Делавера регулюється ОеІахтаге Собе (Кодексом Делавера) [255]. Розглядатимемо тільки норми про корпорації з акціями (віоск согрогаїіоп). Основним засновницьким документом корпорації є її сертифікат інкорпорації (сегіііісаіе оі' іпсогрогаїіоп). Це аналог засновницького договору. Якщо директори корпорацій у США неналежно виконують свої обов’язки, то акціонер має право на подання похідного позову від імені корпорації. Р. Кравченко вказує, що такий акціонер повинен під час подачі позову бути власником акцій, а не придбавати свої акції пізніше [85, с. 22]. Варто зазначити, що схожа норма також міститься у секції 42 Акту про компанії.

За законодавством штату Делавер кожній акції відповідає один голос, якщо інше не передбачено сертифікатом інкорпорації. У сертифікаті інкорпорації може бути передбачена можливість кумулятивного голосування при виборах директорів.

(законом) Австралії про комісію з цінних паперів та інвестицій (Australian Securities and Investments Commission Act) [251]. Експертна група Австралії з питань поглинання аналізує положення угоди про реструктуризацію та видає дозвіл на реорганізацію підприємства, видає розпорядження з метою захисту прав осіб при злитті чи поглинанні з метою забезпечення дотримання їхніх прав. Експертна група Австралії з питань поглинання керується спеціальною системою принципів - «Eggleston principles», названих на честь Річарда Іґлстона - керівника парламентського комітету, який запропонував імплементувати ці ідеї до норм законодавства ще в 1969 році. Систему принципів сформовано у вигляді системи вимог стосовно захисту інтересів міноритарних акціонерів і підприємства при здійсненні злиттів чи поглинань [257]. Експертна група Австралії з питань поглинання видає нормативні документи та публікує їх на офіційному веб-сайті. Варто зазначити, що маючи повноваження видавати нормативні документи та здійснювати контроль за їх виконанням, Експертна група Австралії з питань поглинання таким чином контролює процеси злиття і поглинання [12, c. 265-266].

Перекладаючи досвід Австралії у сфері злиттів та поглинань підприємств на Україну, необхідно додатково дослідити статус Комісії в Україні на предмет розширення її функцій, оскільки ця комісія є лише дорадчим органом, що постійно діє при КМУ. Вона може одержувати від органів державної влади інформацію, а також вносити на розгляд КМУ пропозиції з питань, що належать до її компетенції. Також пропонується наділити Комісію повноваженнями стосовно здійснення правотворчості, контролю та правозастосування [12, с. 265-266].

Врахувавши позитивний досвід Австралії у протидії посяганням на майно АТ, варто запропонувати зміни до ЗУ «Про АТ». На нашу думку, потрібно надати наглядовій раді повноваження для здійснення регулювання та контролю за рішеннями загальних зборів. Збільшення обсягу повноважень наглядової ради необхідне для того, щоб здійснювати контроль за рішеннями загальних зборів, зокрема чи дотримана процедура прийняття рішення, чи дане рішення не суперечить правам та інтересам акціонерів.

У зв’язку з цим частину 2 статті 52 ЗУ «Про АТ» необхідно доповнити пунктом 24 наступного змісту: «Здійснення регулювання та контролю за рішеннями загальних зборів АТ».

Наступною країною, досвід якої заслуговує на увагу, є РФ. Її позитивний досвід у протидії посяганням на майно АТ також є достатньо великим. Базовий принцип, який покладається в основу корпоративного законодавства як РФ, так і більшості інших зарубіжних країн, полягає в тому, що кожна проста акція АТ (компанії, корпорації, товариства чи холдинга) надає її власникові однаковий обсяг прав. Здавалося б, такий пропорційний розподіл прав між акціонерами абсолютно логічний і не викликає сумнівів у справедливості.

Проаналізувавши основні положення Закону РФ, можна з впевненістю стверджувати, що більшість положень цього акту є аналогічними за своєю суттю положенням ЗУ «Про АТ» [206, с. 111]. У тому числі це стосується механізмів захисту прав дрібних акціонерів. Окремі положення є менш прогресивними з точки зору захисту прав міноритарного акціонера у порівнянні з українськими аналогами. А. Єфименко, зазначає, що прийняття ЗУ «Про АТ» було серйозним кроком у напрямі наближення України до належних стандартів розробки корпоративного законодавства [69, с. 29]. З цим науковцем можна погодитись, оскільки ЗУ «Про АТ» дійсно є важливим НПА, спрямованим на протидію посяганням на майно АТ. Він поряд із ГК України містить значну кількість прогресивних норм, спрямованих на захист інтересів акціонерів.

Провівши лише поверховий аналіз окремих норм Закону РФ, спрямованого на протидію посяганням на майно АТ та врахувавши позитивний досвід, варто запропонувати зміни до ЗУ «Про АТ». Зокрема, в українському Законі є норми про обов’язковий викуп АТ акцій на вимогу акціонерів (стаття 68 ЗУ «Про АТ»), однак відсутня норма про обов’язковий викуп акцій товариства у зв’язку з придбанням особою акцій товариства у розмірі 99 %. Вказана норма зобов’яже особу, яка стала власником акцій товариства у розмірі 99 %, запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства.

На нашу думку, це надасть акціонерам право отримати винагороду за акції, власниками яких вони є. Для мажоритарного акціонера це буде позитивним в тому аспекті, що міноритарні акціонери не будуть створювати перешкод при веденні діяльності. Для держави це сприятиме покращенню економічної ситуації. У випадку, якщо АТ неналежно працює, не має доходів, існує лише за документами, а при цьому з’явиться особа, яка зможе придбати акції та налагодити роботу АТ для отримання прибутку, останнє зможе повернутися у легальне правове поле суб’єктів господарювання України, що діють для досягнення приватних і публічних інтересів.

С.Н. Грудницька зазначає, що цільову функцію отримання прибутку все ж не можна назвати рудиментом. Вона є складовою комплексу цільових функцій підприємства, спрямованих на задоволення суспільних і особистих (приватних і публічних) потреб, перелік яких при інституціональному підході досить широкий [46, с. 60].

ЗУ «Про АТ» необхідно доповнити статтею 65⁷ «Обов’язковий викуп акцій товариства»(текст статті повинен бути подібним до статті 65 ЗУ «Про АТ» ) з такими особливостями:

- замість слів «контрольного пакета» вказати «99 %»;

- замість слів «придбала контрольний пакет» вказати «стала власником 99 %»;

- частину четверту викласти у такій редакції: «Ціна придбання акцій не може бути меншою за найвищу ціну придбання протягом цього періоду» [216, с. 286].

Провівши аналіз досвіду окремих зарубіжних держав з правового регулювання протидії протиправному встановленню контролю над АТ («рейдерству») і порівнявши цей досвід з відповідним українським, можна зробити наступні висновки:

Враховуючи невеликий досвід правотворення України у цій сфері, можемо стверджувати, що вже зроблено кроки до його удосконалення (внесення змін до ЗУ «Про АТ»). У багатьох країнах діє ефективна система протидії «рейдерству». Держава і підприємці за тривалий період, який існує дане явище, створили дієві методи боротьби з ним. Зокрема, в зарубіжних країнах існує державний (правовий) захист від недружніх посягань та корпоративний (організаційний) захист від «рейдерства». Основні принципи правового регулювання злиттів і поглинань в Європі в цілому збігаються з практикою захисту від «рейдерства» у США та Великій Британії.

Аналіз законодавчих актів зарубіжних країн свідчить про те, що при здійсненні злиття та поглинання не застосовують незаконні методи. Тому використання позитивного досвіду зарубіжних країн у сфері злиття та поглинання в Україні є засобом боротьби з «рейдерством». При формуванні державної системи протидії «рейдерству» потрібно вдосконалити нормативно-правову базу в частині укладення публічної угоди при злитті та поглинанні та встановити кримінальну

відповідальність за вчинення злиття та поглинання незаконними

способами [209, с. 137]. Можна створити умови, за яких «рейдерам» буде невигідно протизаконно загарбувати акції та майно підприємств.

Потрібно взяти до уваги зарубіжний досвід у сфері злиття і поглинання та

удосконалити законодавство, спрямоване на протидію незаконним захопленням підприємств, на що повинні спрямовуватися найближчі дослідження компетенції АТ під час захисту від посягань на їх майно, мети і завдань державного регулювання під час протидії посяганням на майно АТ, правового режиму майна АТ та його захист від посягань.