ПЕРЕДМОВА

Діяльність, пов'язана із вивчення надр планети Земля, має багатовікову історію, втім рівень її правового регулювання слід визнати таким, що знаходиться на початковому етапі формування.

Новітня доба розвитку правової бази з регулювання геологічних відносин характеризується, по-перше, вираженою безсистемністю,

викликаною глибокою розосередженістю нормативних приписів у нормативно-правових актах різної юридичної сили. По-друге, як наслідок попереднього стану, відсутність єдиного кодифікованого законодавчого акту в зазначеній сфері надрокористування.

Теоретичною основою досліджень у галузі гірничого та екологічного права є праці відомих вчених правознавців України В.І. Андрейцева, Г.І. Балюк, А.Г. Бобкової, А.П. Гетьмана, О.А. Грицана, І.І. Каракаша, І.М. Козьякова, М.В. Краснової, О.В. Леонової, Н.Р. Малишевої,

О.Ю. Макаренка, Н.П. Медвєдєвої, В.В. Носіка, О.М. Олійника, О.О. Погрібного, С.В. Разметаєва, М.В. Шульги, О.П. Шем'якова, В.К. Філатової, І.В. Хохлової та інших.

Також слід згадати доробки представників радянської, російської та зарубіжної правової науки: Г.О. Аксеньонка, С.А. Боголюбова,

Г.С. Башмакова, Л.О. Заславської, М.І. Клеандрова, Б.Д. Клюкіна,

М.Є. Кочіна, О.С. Колбасова, М.І. Краснова, О.М. Курського, Б.А. Лісковця, Н.Б. Мухітдінова, Л.Г. Навроцької, В.Г. Плахути, М.Є. Певзнєра, С.О. Сосни, М.О. Сиродоєва, О.М. Теплова та інших.

Однією з перших в юридичній науці України комплексне дослідження сукупності правових приписів, присвячених геологічному вивченню надр (далі - ГВН) виконала В.К. Філатова, яка у 2008 р. під науковим керівництвом проф. М.В. Шульги успішно захистила кандидатську дисертацію на тему "Правове регулювання геологічного вивчення надр". В роботі, зокрема, наведена загальна характеристика правового регулювання ГВН, де піддані дослідженню такі проблеми як становлення та розвиток законодавства, що регулює ГВН, сутність та ознаки ГВН як виду права надрокористування, правова класифікація ГВН.

В.К. Філатова дійшла висновку, що право ГВН, будучі субінститутом, що входить до складного інституту надрокористування, являє собою таку систему юридичних норм і засобів, за допомогою яких здійснюється регулювання суспільних відносин щодо забезпечення раціональної, екологічно безпечної діяльності з отримання інформації про надра при вилученні обмеженої кількості корисних копалин з надр (дослідно- промислова розробка) з метою задоволення потреб суспільства та держави. Враховуючи наявність сукупності специфічних суспільних відносин в сфері

ГВН, ознаки і риси якого відрізняють його від інших видів діяльності, наявність та потребу в особливих джерелах права, які б регулювали ці відносини, можна стверджувати про визначеність самостійного місця субінституту права ГВН у складі права надрокористування як підгалузі гірничого права.

У підсумку згаданої дисертаційної роботи, разом із іншими окремими питаннями права ГВН, на світ з'являється монографія (у співавторстві із Т.М. Шульгою) "Правові засади геологічного вивчення надр в Україні"

(рецензенти - Г.І. Балюк, Р.С. Кірін).^{[1] [2] [3]}

Майже одночасно юридична спільнота України змогла ознайомитися із іншими результатами досліджень в сфері права ГВН. В монографії "Право геологічного вивчення надр: загальні положення" (автор Р.С. Кірін) розглянуті поняття, предмет, джерела, суб'єкти і об'єкти права ГВН, підстави виникнення та припинення права ГВН, у тому числі правова класифікація

видів ГВН, права і обовязки субєктів права ГВН - загальні, спеціальні та їх

2

захист (рецензенти В.І. Андрейцев, В.Ф. Приходченко).

Назва галузі законодавства України, що регулює відносини в сфері використання, охорони та безпеки надр застосовується як в теоретичних так і у практичних аспектах юриспруденції в двох, на думку законодавця - тотожних поняттях: «законодавство про надра» (ст.

• 3

зазначеного масиву нормативно-правових актів .

В цьому напряму зазначу, що вже не можна заперечити факт існування певної сукупності нормативно-правових актів, які пропонується об’єднати поняттям «геологічне законодавство». В якості обґрунтування такого вибору можна навести декілька вагомих аргументів:

1) на території України, яка становить 0,7 відсотка світової території, виявлено до п'яти відсотків усіх мінерально-сировинних ресурсів земної кулі; належне державне управління в галузі геологічного вивчення та використання надр дало б змогу мінімізувати імпорт гостродефіцитної сировини: кольорових, рідкісних, рідкісноземельних, дорогоцінних металів, збільшити видобуток власних нафти і газу, значно підвищити економічну незалежність і безпеку держави ^[4];

2) систематичне геологічне вивчення і картування території будь- якої держави є основою, що дає змогу поєднати раціональне природокористування з екологічною безпекою - як сучасною, так і майбутньою; усі винятково важливі гідрогеологічні, екологічні та інженерно- геологічні роботи і дослідження дають повноцінний позитивний ефект тільки за умови, якщо вони будуть заплановані і виконані на надійній геологічній основі відповідного масштабу ^[5];

3) державна геологічна служба України включає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр, державні підприємства, установи та організації, які організовують та проводять геологічне вивчення надр, забезпечують реалізацію державної політики у галузі користування надрами, здійснюють планомірне проведення регіональних геологічних досліджень, пошуків і розвідки необхідних і стратегічно важливих корисних копалин, накопичення і зберігання геологічної інформації про надра, встановлення кондицій на мінеральну сировину для підраховування запасів корисних копалин у надрах, проведення наукових досліджень у сфері геологічного вивчення і використання надр, координують і здійснюють геологічний контроль за діяльністю інших суб'єктів геологічної діяльності ^{[6] [7];}

4) проведення робіт по геологічному вивченню надр організується та координується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр на основі державних комплексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних норм і правил (ст.

7

День геолога ;

5) геологічне законодавство має подвійну юридичну природу як за формою так і змістом його нормативно-правових актів, ^[8] що виявляється у їх

диференціації (еколого-промисловий підхід) згідно Класифікатора галузей законодавства України^[9], за яким до законодавства про промисловість

120.0. 000 (промислове законодавство) відносяться акти, що регулюють відносини у таких галузях промисловості як "Геологія. Геодезія і картографія" 120.090.020 (геологічне законодавство, геодезичне та

картографічне законодавство), а до законодавства про природні ресурси та охорону довкілля (природоресурсне законодавство, природоохоронне законодавство) віднесені приписи законодавства про загальні питання охорони і використання надр (270.140.000), про користування надрами, види користування (270.180.000) та інші, тобто законодавства про надра; ^[10]

6) подвійну природу геологічної діяльності (професійно-будівельна диференціація) виявляє й інший класифікатор ^{[11] [12], за яким діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (клас 71.12) відноситься до діяльності у сферах архітектури та інжинірингу; технічних випробувань та досліджень (розділ 71), яка в свою чергу входить до професійної, наукової та технічної діяльності (секція М), а такий вид геологічної діяльності як розвідувальне буріння (клас 43.13) є спеціалізованими будівельними роботами (розділ 43) тобто будівництвом (секція F);}

7) в Україні підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за

освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра в галузі знань 0401 "Природничі • . . 12 науки" здійснюється за напрямом підготовки 6.040103 "Геологія" , а за

освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра за спеціальностями

7.04010301 (8.04010301) "Геологія" та 7.04010305 (8.04010305) "Геологія

нафти і газу" ^[13];

8) в Україні підготовка фахівців вищої кваліфікації здійснюється в такій галузі науки як "Геологічні науки" за спеціальностями: - 04.00.01 "Загальна та регіональна геологія"; - 04.00.02 "Геохімія"; - 04.00.04 "Геотектоніка"; - 04.00.05 "Геологічна інформатика"; - 04.00.06

"Гідрогеологія"; - 04.00.07 "Інженерна геологія"; - 04.00.08 "Петрологія"; -

04.0.

04.0. 19 "Економічна геологія"; - 04.00.20 "Мінералогія, кристалографія"; -

04.0. 21 "Літологія"; - 04.00.22 "Геофізика"; - 04.00.23 "Історія геології", в той же час зазначимо, що спеціальність 05.15.10 "Буріння свердловин" віднесена до групи спеціальностей "Розробка корисних копалин" (05.15.00), що входить до галузі науки "Технічні науки" (05). ^[14]

Таким чином очевидними є факти: - державного інтересу до існування такого угрупування нормативно-правових актів; - специфіки суспільних відносин (геологічних), що регулюються і складають предмет самостійного регулювання; - наявності особливих нормативно-правових актів в цій сфері.

Отже стверджуючи про наявність геологічного законодавства, як складової, комплексного інституту законодавства України про надра, період активного формування і удосконалення якого триває, вважаю актуальним і доцільним поставити та розглянути питання про систему геологічного законодавства, адже остання є основою для побудови системи геологічного права.

Розглядаючи систему геологічного законодавства як багатогранне суб’єктивно-об’єктивне утворення зі складною структурою, в якій основна роль належить нормативним актам та їх складовим елементам, що дозволяють групувати останні у більш стійкі формування - інститути законодавства, слід навести й вимоги, які мають висуватися до системи нормативних актів у певній сфері. ^[15]

Спираючись на подібні вимоги, сформульовані проф. Г.І. Балюк відносно системи ядерного законодавства ^[16], зазначу:

а) для забезпечення дієвості та єдності системи законодавства вона має бути чіткою, визначеною, узгодженою та стабільною;

б) для сприяння точному і неухильному дотриманню правових норм, ефективному їх застосуванню система законодавства має бути доступною і зручною в користуванні;

в) для уникнення, без потреби, дублювання норм та поглинання нормативних актів, система законодавства має відповідати правилам кодифікаційної техніки;

г) для врахування впливу новітніх досягнень юридичних та природничих наук система законодавства має бути деталізованою в регулюванні всього кола відносин.

Останнє, в нашому випадку - коло геологічних відносин, як предмет

17

регулювання геологічного законодавства , виникає з приводу складної системи об’єктів, що базується на тріаді: «матерія - діяння - інформація», яка, на загальному рівні формується категоріями «надра - геологічна діяльність - геологічна інформація».

Оскільки на сьогодні геологічне законодавство систематизовано відносно - шляхом інтеграції в межах законодавства про надра, то окремі його інститути слід виокремити саме з КпН:

1) надання надр для геологічного вивчення (ст. 20);

2) обмеження, зупинення або припинення права геологічного вивчення надр (ст. 26, 57);

3) плата за геологічне вивчення надр (глава 4);

4) геологічне вивчення надр (розділ 2): - проведення робіт по геологічному вивченню надр (ст. 37); - вимоги щодо геологічного вивчення надр (ст. 38); - державна реєстрація та облік робіт по геологічному вивченню надр (ст. 39); - геологічна інформація (ст. 39); - передача розвіданих РКК для промислового освоєння (ст. 40); - першовідкривачі РКК (ст. 41);

5) державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин (ст. 45);

6) списання запасів корисних копалин (ст. 46);

7) охорона надр при геологічному вивченні (ст. 56);

8) забудова площ залягання корисних копалин (ст. 58);

9) охорона особливо цінних геологічних об’єктів (ст. 59).

10) державний геологічний контроль (ст. 60 - 62);

11) відповідальність за порушення геологічного законодавства (ст.

65);

12) міжнародні відносини в геологічній діяльності (розділ IX).

Структурними елементами системи геологічного законодавства є й інші

окремі законодавчі (нормативні) інститути, що становлять собою підсистему нормативних актів, предметом яких є однорідні відносини з приводу певних георесурсів, геологічної діяльності чи геоінформації. ^[17]

Так, до системи геологічного законодавства слід віднести й групу компетенційних (статусних) актів, які визначають правове становище суб’єктів геологічної діяльності: - Міністерства охорони навколишнього природного середовища України; - державної геологічної служби України та її державних підприємств, установ та організацій; - Національної акціонерної компанії "Надра України; - Державної комісії України по запасах корисних копалин; - Державного інформаційного геологічного фонду України; - Державного гемологічного центру України; - міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування (при Кабінеті Міністрів України); - геологічних та маркшейдерських служб підприємств; - першовідкривачів родовищ корисних копалин та інших.

Не менш важливим в системі геологічного законодавства є інститут правового режиму об’єктів геологічних відносин, серед яких необхідно виділити: - геологічне середовище; - мінерально-сировинну базу; - запаси і ресурси державного фонду надр, державного фонду родовищ корисних копалин (далі - РКК) та державного інформаційного геологічного фонду України; - ділянки надр, геологічні об’єкти, геологічні території, геологічні сховища; - геологічна діяльність; - геологічне вивчення надр тощо.

Хоча за кількістю нормативно-правових актів цілком логічно в межах зазначеного інституту виокремлюється субінститут геологічної інформації. На такий самий статус безумовно можуть претендувати й інші угрупування актів геологічного законодавства, що регулюють: - геологічне картування України; - геофізичні дослідження; - геологорозвідувальні роботи; - дослідно- промислову розробку РКК

Завершують систему сучасного геологічного законодавства України низка наказів, правил, інструкцій, методичних вказівок, галузевих та будівельних норм і нормативів, стандартів, що відносяться до таких інститутів як: - інститут промислової безпеки геологічної діяльності; - інститут екологічної безпеки геологічної діяльності.

Отже геологічне законодавство, як зовнішня форма геологічного права, є новим комплексним інститутом в системі такої галузі законодавства України як законодавство про надра. Система геологічного законодавства є основою для побудови системи геологічного права, відтак і - надроправа. В свою чергу виникнення, становлення та розвиток геологічного права взаємопов’язане із законодавчим виділенням геологічної діяльності в надрах, спрямованою на одержання геологічної інформації.

Претензія та статус галузі права має бути обґрунтована перш за все, наявністю однорідної за своїм змістом сукупності суспільних відносин. Саме існування специфічного предмету, який об'єктивно вимагає правової регламентації, дає підстави для відокремлення відповідного правового угрупування із своєрідним видом суспільних відносин.

Отже, геологічне право, як і будь-яку іншу юридичну, екологоправову дисципліну, можна визначити, насамперед, за предметною ознакою, тобто за сукупністю суспільних відносин, що регулюються нормами

геологічного права. Навіть в умовах, коли важлива частина останніх інтегрована у норми надроправа або гірничого права, не можна не помітити об’єктивне існування системи норм, які регулюють геологічні відносини, тобто відносини, що виникають у процесі організації, здійснення та

припинення геологічної діяльності чи переходу або супроводження іншої

18

сфери користування надрами (гірничі, підземні та інші види відносин) .

Отже, зміст предмету геологічного права визначається трьома поняттями:

«організація геологічної діяльності», «здійснення геологічної

діяльності», «припинення або перехід геологічної діяльності в інший вид користування надрами чи супроводження його». Безумовно, що центральне місце в сукупності геологічних відносин належить відносинам з геологічного вивчення надр, адже саме цей вид відносин передує іншому, не менш економіко значущому але більш капіталоємному виду гірничих відносин - відносин з видобування корисних копалин.

Власне термін «геологічна діяльність» вживається у Законі України «Про державну геологічну службу України» у такому значенні - виробнича, наукова та інша діяльність, пов'язана з геологічним вивченням надр. Якщо до цього додати законодавче розуміння й останнього поняття, то у поєднаному вигляді згаданий термін можна сформулювати наступним чином. Геологічна діяльність - це комплекс виробничої, наукової та інших видів діяльності, які пов'язані зі спеціальними роботами і дослідженнями, спрямованими на одержання інформації про надра з метою задоволення потреб суспільства.

Очевидно, що й наведене поняття не розкриває повною мірою ані технічної ані юридичної природи, хоча його окремі характерні ознаки все ж виділити можна.

По-перше, геологічна діяльність полягає у проведенні спеціальних, специфічних виробничих роботах і наукових дослідженнях з метою задоволення потреб суспільства.

Зазначені види робіт та досліджень з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр мають певне нормативне наповнення, а саме ^{[18] [19]: 1) регіональне геологічне вивчення території України; 2) пошукові та пошуково-оцінювальні роботи, розвідка, дослідно-промислова розробка (далі - ДПР) родовищ корисних копалин (далі - РКК); 3) видавнича діяльність, у тому числі видання геологічних карт; 4) геофізичне вивчення; 5) гідрогеологічні, інженерно-геологічні та еколого-геологічні дослідження; 6) буріння свердловин; 7) гірничі роботи, у тому числі під час дослідно-}

промислової розробки металічних (рудних) і неметалічних (нерудних) РКК; 8) лабораторні дослідження; 9) планування, нормування, складання проектів та кошторисів, звітність щодо робіт з геологічного вивчення надр за кошти державного бюджету; 10) управління якістю робіт з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за ISO серії 9000; 11) управління охороною навколишнього середовища за ISO серії 14000; 12) охорона праці за ISO серії 18000 (OHSAS 18000). При цьому кожний з перелічених видів діяльності поділяється на окремі напрямки діяльності.

Крім того, слід мати на увазі й мету здійснення власне геологічного вивчення надр, яка відповідно до ст. 37 КпН реалізується за допомогою наступних дій:

а) одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них;

б) виявлення і оцінка корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення;

в) з'ясування гірничо-технічних та інших умов розробки РКК і використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Нарешті необхідно враховувати, що господарська діяльність з пошуку (розвідки) корисних копалин до недавна належила до таких, які підлягають ліцензуванню і відповідно до ліцензійних умов (ці умови хоча і втратили чинність, втім аж ніяк не відмінили існуючи види такої діяльності) також поділяються на певні види та підвиди ^[20]: 1) геофізичні роботи; 2) геологічне супроводження геологорозвідувальних робіт; 3) буріння свердловин з метою пошуку (розвідки) твердих корисних копалин; 4) буріння спеціальних гідрогеологічних свердловин; 5) буріння свердловин з метою пошуку (розвідки) нафти і газу; 6) монтаж-демонтаж бурових комплексів з пошуку (розвідки) нафти і газу; 7) ДПР родовищ нафти і газу; 8) цементування обсадних колон, капітальний ремонт, тампонування та консервування нафтових і газових свердловин; 9) лабораторні роботи; 10) гірничі роботи (у тому числі ДПР); 11) гідрогеологічні, інженерно-геологічні, геоекологічні роботи.

По-друге, геологічна діяльність спрямовується на одержання

геологічної інформації (інформації про надра). Остання є об'єктом товарних відносин і може використовуватись як частина внеску до статутного фонду під час створення підприємств.

Таким чином, для повного розкриття предмету регулювання геологічного права необхідно провести аналіз й інших його складових, що проявляються в ознаках права власності, дозвільного та економічного

механізмів, об’єктно-суб’єктного кола, видів, етапів, стадій, вимог, умов, принципів, інтересів тощо. ^{[21] [22] [23] [24] [25] [26] [27]}

Крім того, слід зазначити, що традиційно питання, пов’язані з правовими засадами охорони та використання надр в юридичних ВНЗ та на факультетах розглядаються в межах навчальної дисципліни «Екологічне право». При цьому, як правило, акцент робиться на складову природоресурсного права - гірниче право. Така позиція цілком логічно спирається на визначення ГЗУ (ст. 1) гірничого законодавства як сукупності правових норм, які регулюють гірничі відносини та встановлюють правила ведення гірничих робіт. Власне ж гірничими відносинами вважаються правовідносини, пов'язаними з використанням та охороною надр і врегульованими законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Не вдаючись в цьому матеріалі в глибоку наукову дискусію щодо вказаних дефініцій, відзначу, що гірничі правовідносини не є тотожними із надроправовими відносинами, а виступають лише їх складовою частиною, навіть якщо і основною. Так само співвідносяться й гірниче право з надроправом. Останнє, в свою чергу, поділяється на три структурні елементи:

а) надроресурсне право:

б) надроохоронне право:

в) право безпеки надр.

Очевидно, що всі три блоки є цілісними, послідовними, взаємообумовленими складовими, які об’єднує загальний правовий об’єкт - державний фонд надр, що в подальшому розглядається і в інтегрованому, і в комплексному, і в диференційованому проявах залежно від багатоманітності надроправових відносин.

Одним з видів останніх безумовно слід вважати геологічні правовідносини, що виступають предметом геологічного права. Під геологічними відносинами, на мою думку, слід розуміти відносини, що виникають у процесі організації, здійснення та припинення геологічної діяльності чи переходу або супроводження іншої сфери користування надрами (гірничі, підземні та інші види відносин).

Власне термін «геологічна діяльність» вживається у Законі України «Про державну геологічну службу України» у такому значенні - виробнича, наукова та інша діяльність, пов'язана з геологічним вивченням надр. Втім і ця дефініція не виглядає безспірною.

Загалом система сучасного геологічного законодавства обумовлена предметом регулювання, межі якого на сьогодні офіційно ні в теоретичному ні в практичному аспектах не визначені. В той же час сформованість геологічних відносин, що і є предметом геологічного законодавства, безумовно слід вважати об’єктивною реальністю.

З 2001 р. на юридичному факультеті Національного гірничого університету викладається вибіркова навчальна дисципліна «Гірниче та геологічне право», мета якої дати систематизований комплекс знань і умінь про правове регулювання гірничої справи та геологічної діяльності.

В інституті геологічного права викладаються основні положення, що отримали загальне визнання, ті необхідні та достатні знання, якими повинні оволодіти майбутні спеціалісти права в сфері надроправових відносин.

Сучасна система геологічного права як складової частини зазначеної навчальної дисципліни побудована наступним чином:

1. Загальна частина

1.1. Поняття та джерела геологічного права

1.2. Правове засади розвитку мінерально-сировинної бази України

1.3. Правовий режим запасів і ресурсів державного фонду надр

1.4. Право геологічного вивчення надр

1.5. Правові засади державного управління в галузі геології і розвідки

надр

1.6. Правові засади державної реєстрації та обліку геологічної діяльності

1.7. Правові засади державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин

1.8. Економіко-правовий механізм в сфері геологічної діяльності

1.9. Правові засади державного геологічного контролю

1.10. Юридична відповідальність в сфері геологічної діяльності

2. Особлива частина

2.1. Правовий режим геологічної інформації (геоінформаційне право)

2.2. Правовий режим геологічного картування України (геокартографічне право)

2.3. Правовий режим геофізичних досліджень (геофізичне право)

2.4. Правовий режим геологорозвідувальних робіт

(геологорозвідувальне право)

2.5. Правовий режим дослідно-промислової розробки РКК (гірничо- геологічне право)

2.6. Правове режим передачі РКК для промислового освоєння

2.7. Правовий режим забудови площ залягання корисних копалин

2.8. Правове становище першовідкривачів РКК

2.9. Правове становище геологічної та маркшейдерської служб

2.10. Правовий режим геологічних сховищ

2.11. Правовий режим особливо цінних геологічних об’єктів (геозаповідне право)

2.12. Правова охорона надр при геологічній діяльності

2.13. Правове забезпечення екологічної безпеки геологічної діяльності

2.14. Правове забезпечення промислової безпеки геологічної діяльності

3. Спеціальна частина

3.1. Міжнародне співробітництво в сфері геологічної діяльності (міждержавне геологічне право)

3.2. Міжнародне геологічне право

3.3. Геологічне право зарубіжних країн ^[28]

Цей збірник є першою спробою у вітчизняній юриспруденції систематизації геологічного законодавства і носить неофіційний характер, видання якого здійснено з ініциативи юридичного факультету Державного ВНЗ "Національний гірничий університет".

Упорядник цього збірника із вдячністю сприйме конструктивні та обгрунтовані пропозиції та зауваження щодо побудови системи геологічного законодавства і права України.

Вбачаються актуальними до розгляду потенційно дискусійні аспекти щодо наступних питань:

- про перебування того чи іншого нормативно-правового акту у тому чи іншому інституті законодавства;

- про оптимальність інтеграції та диференціації того чи іншого угрупування нормативно-правових актів;

- про наявність та доцільність виділення додаткових інститутів законодавства чи нормативно-правових актів, що не потрапили до збірника тощо.

Упорядник висловлює щиру вдячність за реальну допомогу при виданні збірника, слушні зауваження, конкретні доповнення, цінні матеріали та професійні консультації при його підготовці професорам: Геннадію Григоровичу Півняку - ректору НГУ, Валентину Карловичу Мамутову - директору ІЕПД НАН України, Сергію Вікторовичу Грищаку - декану ЮФ НГУ, Володимиру Івановичу Андрейцеву - науковому керівнику та науковому консультанту, Анатолію Павловичу Гетьману, Марії Василівні Красновій, Антоніні Григорівні Бобковій, Михайлу Васильовичу Шульзі, Ігорю Миколайовичу Коз'якову - опонентам, вчителям, колегам, землякам і друзям.

Роман Станіславович Кірін, доцент, кандидат технічних наук, кандидат юридичних наук, завідувач кафедри цивільного та господарського права юридичного факультету ДВНЗ «Національний гірничий університет»