ДОГОВІРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

При укладенні договору про надання медичних послуг між суб’єктами правовідносин у сфері надання медичної допомоги існують договірні відносини, правове регулювання яких здійснюватиметься за допомогою статей гл.

Цивільно-правова відповідальність, згідно з положеннями Закону України «Про захист прав споживачів», наставатиме, якщо медична по­слуга надана з недоліками (істотними недоліками). Недоліком визнається будъ-яка невідповідність продукції^[25] вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що висува­ються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем). Істотним недоліком є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з таких ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

У разі надання медичних послуг з недоліками Закон України «Про захист прав споживачів» передбачає такі види санкцій:

1) безоплатне усунення недоліків у наданій послузі в розумний строк;

2) відповідне зменшення ціни наданої послуги;

3) відшкодування завданих збитків з усуненням недоліків наданої послуги своїми силами чи із залученням третьої особи.

Якщо надана медична послуга містить істотні недоліки, то споживач (пацієнт) має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

У ч. 10 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» перед­бачено, що виконавець несе відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров’ю або майну споживача, що виникла у зв'язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт (надання послуг), незалежно від рівня його наукових і технічних знань, що дає змогу ви­явити їх властивості, згідно із законодавством. Окреслене законодавче застереження є особливо важливим у контексті надання медичних послуг і, на нашу думку, зумовлене, зокрема, правом пацієнта на кваліфіковану медичну допомогу, яка передбачає те, що медичний працівник повинен володіти нормативно встановленим рівнем знань і навиків, які формують його кваліфікацію.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторо­ни (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Водночас у ст. 906 ЦК України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем у разі наявності його вини у повному обсязі, якщо інше не встановле­но договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим унаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відповідальність без вини надавача медичних послуг, який провадить підприємницьку діяльність і надає медичні послуги за плату, пов’язана насамперед із самою природою підприємництва. Відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництвом є са­мостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

3.