Злочини проти життя та здоров’я особи

Кримінальний кодекс України, реалізуючи положення Загальної декларації прав людини (ст. 3) та вимоги Конституції України, які встановили, що життя людини є найвищою цінністю і кожна людина має невід’ємне право на життя, закріпив норми, які вказують, що ніхто не може свавільно позбавити людину життя.

До злочинів проти життя кримінальне законодавство відносить:

• різні види умисних вбивств (ст. 115-118);

• вбивство через необережність (ст. 119);

• доведення до самогубства (ст. 120);

• погрозу вбивством (ст. 129).

Об’єктом вбивства є життя людини. З об’єктивної сторони вбивство може бути здійснене шляхом дії або бездіяльності.

Для позбавлення життя може застосовуватися як фізичний (отруєння, удар холодною зброєю, постріл в людину тощо), так і психічний вплив (заподіяння душевної травми, що спричинила смерть, підбурювання до самогубства тощо).

Обов’язковою ознакою закінченого складу цього виду злочину є настання наслідку - смерті людини.

Із суб’єктивної сторони вбивство може бути вчинене як з умислом (прямим або непрямим), так і через необережність (злочинну самовпевненість або злочинну недбалість).

Суб’єкт вбивства - будь-яка осудна особа, яка досягла 14 років, за умисне вбивство, і 16 років - за вбивства, перед- оачені ст. 118 і 119.

Не меншу суспільну небезпеку становлять злочини проти .ідоров’я, до яких належать:

• тілесне ушкодження (ст. 121, 122, 123, 124, 125 і 128);

• побої і мордування (ст. 126);

• катування (ст. 127).

Тілесне ушкодження - це протиправне умисне або через необережність заподіяння шкоди здоров’ю. За ступенем тяжкості розрізняють: тяжкі, середньої тяжкості, легкі тілесні ушкодження.

Побої і мордування - це умисне завдання ударів, побоїв або ичинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Катування - це умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв або насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі.

Суб’єктивна сторона злочинів при нанесенні тілесних ушкоджень може бути у формі прямого умислу (ст. 121, 125), прямого чи непрямого умислу (ст. 122, 123, 124). При побоях і мордуванні вина виступає лише у формі прямого умислу (ст. 126), а при катуванні - вина вимагає не тільки умислу, а й встановлення спеціальної мети - спонукати особу або інших осіб вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від неї або іншої особи інформацію, свідчення або визнання, покарати за дії, які особа скоїла або у скоєнні яких підозрюється, або залякування її або інших осіб (ст. 127).

2.