Порушення кримінальної справи

Згідно з кримінально-процесуальним законодавством усі стадії кримінального процесу тісно пов’язані між собою, і хоча кожна з них відрізняється одна від одної, кримінальна справа послідовно проходить одну стадію за іншою.

КПКУ передбачено, що орган дізнання, слідчий, прокурор або суд зобов’язані в межах своїх повноважень порушити кримінальну справу в кожному випадку, якщо будуть встановлені ознаки злочину, і вжити всіх необхідних, відповідно до закону, заходів до встановлення події злочину, а також осіб, які винні у його вчиненні, і їх покарання.

Норма закону

Порушення кримінальної справи - це сукупність юридичних норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають у зв’язку з прийняттям, розглядом та з’ясуванням первинних відомостей про злочин.

Розрізняють порушення кримінальної справи щодо особи і ні цшктом вчинення злочину. Якщо є відомості лише про г|ш їсти злочину, але відсутні відомості про те, хто його вчинив, Кримінальна справа порушується за фактом. Усі злочини, які иідомі органам дізнання, слідства, прокурору і суду, зобов’я- ч'іоть їх порушувати кримінальні справи незалежно від волі ■ і Втерпілого. Ці справи прийнято називати справами публічного обвинувачення. Інші справи порушуються лише за наявності скарги потерпілого - справами приватного та приватно- пцплічного обвинувачення. їх перелік визначено кримінально- процесуальним законодавством.

Кожна кримінальна справа може бути порушена лише за ми явності приводу і достатньої підстави та за відсутності обгін вин, що виключають провадження у справі. Приводами щодо порушення кримінальної справи є:

• заяви і повідомлення фізичних і юридичних осіб;

• повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, що затримали підозрювану особу на місці злочину або з речовими доказами;

• явка з повинною;

• повідомлення, опубліковані в пресі;

• безпосереднє виявлення органами дізнання ознак злочину.