З. Особливості процесуального засобу порушення справ окремого провадження
Заява у справах окремого провадження е процесуальним засобом порушення справи, подається до суду і розглядається в певному процесуальному порядку, характерною рисою якого є надання всім заінтересованим особам єдиних процесуальних гарантій.
В силу особливостей інтересу, про захист якого просить заявник у окремому провадженні, його заява не містить матеріально-правової вимоги. Складний характер позову, який поєднує у собі як процесуальні, так і матеріальні вимоги, для заяви не характерний.
Заява не спрямована на те, щоб ініціювати суд на розв’язання матеріально-правового спору. Спір про право суб’єктивне не є предметом судового розгляду справ окремого провадження, а тому порядок розгляду таких справ, в яких відсутній спір про право, потребує особливої процедури формування самостійного виду провадження.
Заява про порушення справи є здійсненням процесуального права на звернення до суду за захистом. Але було б помилковим надати заяві окремого провадження суто процесуальяо- го характеру, з огляду на відсутність у заяві матеріально-правових рис розглядати її лише як засіб захисту процесуального інтересу. Справді, заява не містить у собі матеріально-правової вимоги — питання про матеріальне суб’єктивне право заявника взагалі не ставиться. Але якщо воно виникає, то породжує підвідомчий суду спір про право, у зв’язку з чим справа набуває позовного характеру з усіма правовими наслідками (ч. 6 ст. 235 ЦПК). Проте якщо спір про право непідвідомчий суду, справа про встановлення юридичного факту розглядається в порядку окремого провадження.
Але, зрозуміло, що «охоронюваний законом інтерес» заявника, за захистом якого він звернувся до суду, має матеріально-правовий відтінок. Саме тому закон вимагає, щоб у більшості справ окремого провадження у заяві зазначалося, для якої мети заявнику необхідне встановлення даного факту. Це має місце у справах про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим (ст.
247 ЦПК), встановлення фактів, що мають юридичне значення (ст. 258 ЦПК). В інших справах окремого провадження мета встановлення юридичного факту випливає із змісту факту, що встановлюється. Так, у справах про визнання громадянина обмежено дієздатним - це захист матеріального становища особи, яка обмежується у дієздатності, її сім’ї, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати (ч.І ст. 238 ЦПК), у справах визнання громадянина недієздатним - позбавлення особи, яка у результаті психічного розладу, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, можливості діяти на шкоду собі та іншим особам (ст, 238 ЦПК) тощо.Щодо змісту та форми заяв у справах окремого провадження, то форма є письмовою, а зміст регламентується окремою нормою для певної категорії справ. Так, у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання особи недієздатною та поновлення дієздатності фізичної особи - це ст. 238 ЦПК, Зміст заяв інших справ окремого провадження передбачено у статтях 243, 247, 252, 258, 261, 270, 275, 280, 284, 288 ЦПК.
4.