§ 1. Особисті немайнові права подружжя

Шлюбносімейне законодавство України дозволяє приєднувати до свого прізвища прізвище чоловіка чи дружини, тобто йменуватися подвійним прізвищем.

Таким чином, при реєстрації шлюбу один з подружжя має право прийняти об'єднане прізвище (наприклад, КобзарВасилевський), а другий — залишити своє дошлюбне прізвище (Кобзар). При бажанні кожний з них може йменуватися подвійним прізвищем. Приєднувати до подвійного прізвища ще одне прізвище не дозволяється.

Питання про вибір прізвища вирішується особами, які вступають до шлюбу, тільки в момент реєстрації шлюбу.

Проведений в актових книгах запис про прізвище замінити неможливо. Наприклад, громадянка С., незважаючи на поради рідних та близьких прийняти прізвище чоловіка, все ж таки вирішила залишити своє дошлюбне прізвище. Через декілька днів після реєстрації шлюбу вона зрозуміла, що вчинила необачно, а тому звернулася до органу ЗАГСу з проханням змінити її прізвище на прізвище чоловіка. В ЗАГСІ їй відповіли, що своє право на вибір прізвища вона вже реалізувала. В юридичній консультації, куди С. звернулася з проханням про допомогу, їй роз'яснили, що прізвище можливо змінити у встановленому законом порядку.

У відповідності з Положенням про порядок розгляду клопотань про переміну громадянами України прізвища, імені

62

та по батькові, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 1993 року № 233, зміна прізвищ, імен та по батькові громадянами України допускається по досягненню ними 16річного віку.

Зміна прізвища, імені, по батькові проводиться з дозволу органу реєстрації актів громадянського стану.

Дозвіл на зміну прізвища, імені, по батькові видається лише у тих випадках, коли для цього маються вагомі поважні причини (незвучність прізвища, імені, по батькові чи важкість їх вимови; бажання одного з подружжя носити спільне з іншим прізвище або повернути своє дошлюбне прізвище, якщо про це не було заявлено при реєстрації шлюбу чи при розлученні; бажання носити прізвище вітчима (мачухи), виховуючого заявника, або по батькові по імені вітчима, коли усиновлення не може бути оформлене, та таке інше).

Заява про зміну прізвища, імені, по батькові громадянином України подається до відділу реєстрації актів громадянського стану за місцем його проживання.

До заяви про зміну прізвища, імені, по батькові додаються такі документи:

а) свідоцтво про народження заявника;

б) свідоцтво про одруження (якщо заявник у шлюбі);

свідоцтво про розірвання шлюбу (якщо шлюб розірвано);

в) свідоцтво про народження дітей, якщо заявник має неповнолітніх дітей;

г) фотокартка.

• При поданні клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові пред'являється паспорт (військовослужбовцями — документ, який засвідчує особу, а особою, яка тількино досягла 16річного віку — паспорт або свідоцтво про народження).

Орган ЗАГСу, звіривши зазначені в клопотанні відомості з документами заявника, зобов'язаний роз'яснити заявнику наслідки, пов'язані зі зміною прізвища, імені, по батькові:

необхідність зміни паспорту та деяких інших документів, сплати держмита, а також встановлення у судовому порядку факту належності правоустановчих документів та ін., а також попереджає про адміністративну відповідальність за повідомлення органам ЗАГСу неправдивих відомостей.

63

Розгляд клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові проводиться лише за наявності в архівах органів ЗАГСу запису акту про реєстрацію шлюбу (якщо заявник в шлюбі) особи, бажаючої перемінити прізвище, ім'я, по батькові.

У тих випадках, коли запис про народження чи запис про шлюб (якщо заявник в шлюбі) втрачені, клопотання може бути розглянуте тільки після поновлення запису у встановленому порядку.

Відділ ЗАГСу витребує копію запису акту про народження заявника та копію запису про реєстрацію шлюбу, а також інші документи, необхідні для розгляду клопотання, та надсилає весь матеріал до органу внутрішніх справ для перевірки (встановлення особи заявника та запобігання можливості використання зміни прізвища, імені, по батькові, з метою ухилення від слідства, суду, сплати аліментів чи в інших корисних цілях).

Органи внутрішніх справ проводять відповідну перевірку в місячний строк та повертають до органу ЗАГСу всі представлені ним матеріали з висновком по результатах перевірки, в якому повідомляють свою думку про можливість зміни заявником прізвища, імені, по батькові.

При необхідності відділ ЗАГСу витребує від заявника та відповідних установ додаткові відомості або документи, на підставі отриманих матеріалів складає висновок, в якому викладає зміст клопотання, обгрунтованість зміни прізвища, імені, по батькові, результати перевірки та думку про можливість такої зміни.

Орган ЗАГСу розглядає клопотання та дозволяє зміну прізвищ, імені, по батькові чи відмовляє в цьому.

При задоволенні клопотання, заявнику роз'яснюється, що дін повинен в тримісячний строк зареєструвати змінене прізвище, ім'я, по батькові. У разі пропуску цього строку без поважних причин дозвіл на зміну прізвища, імені, по батькові втрачає силу. Повторне клопотання у такому випадку може бути розглянуте лише після закінчення одного року.

64

В разі відмови в зміні прізвища, імені, по батькові заявнику повертаються отримані від нього документи, і ця відмова може бути оскаржена до суду.

Реєстрація зміни прізвища, імені, по батькові здійснюється органом ЗАГСу, який прийняв клопотання, згідно з дозволом про зміну прізвища, імені, по батькові, за наявності квитанції про сплату держмита.

В паспорті заявника робиться відмітка про те, що паспорт у зв'язку зі зміною прізвища, імені, по батькові підлягає обміну в місячний строк.

Про реєстрацію зміни прізвища, імені, по батькові відділ ЗАГСу повідомляє органи внутрішніх справ та військовий комісаріат, де призивник або військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку.

Громадянин України, який постійно проживає за кордоном, клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові подає до дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном.

Зміна прізвища особою, яка перебуває у шлюбі, не тягне за собою зміну прізвища іншого подружжя. Зміна прізвища батьками або одним з них не тягне за собою зміну прізвища їх повнолітніх дітей. Прізвище неповнолітніх дітей змінюється в разі зміни прізвища обома батьками. Якщо прізвище змінив один з батьків, то питання про зміну прізвища неповнолітніх дітей вирішується за згодою батьків, а в разі відсутності згоди — органом опіки та піклування.

При зміні імені батьком, по батькові його неповнолітніх дітей виправляється у відповідності із зміною імені батька. По батькові повнолітніх дітей змінюється тільки за їхнім клопотанням на загальних підставах.

Розгляд клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові має бути закінчений не пізніше тримісячного строку з дня подачі клопотання.

Зміна прізвища, імені, по батькові не допускається у таких випадках:

а) якщо заявник знаходиться під слідством, судом або в нього є судимість;

б) якщо проти зміни прізвища, імені, по батькові маються заперечення з боку органів внутрішніх справ.

З 764

65

До особистих прав подружжя відноситься право на спільне вирішення питань життя сім'ї, на вільний вибір занять, професій та місця проживання (статті 20, 21 КпШС України).

Всі питання сім'ї вирішуються подружжям спільно, на основі взаємної згоди, повної рівності та виходячи з інтересів сім'ї в цілому та інтересів неповнолітніх дітей особисто.

Право подружжя вільно обирати заняття та професію закріплене статтею 49 Конституції України. У відповідності з цим правом кожен з подружжя, керуючись своїми нахилами та інтересами, самостійно вибирає для себе заняття чи професію. Заперечення або заборони іншого з подружжя, пов'язані з таким вибором, правового значення не мають.

Наприклад, громадянин М. заявив своїй дружині, що він категорично проти її вступу до медичного інституту. Стати лікарем було мрією дружини М. На одній із лекцій, яку читав прокурор району, жінка звернулась до нього з питанням про те, чи може чоловік заборонити їй навчатися у медичному інституті, а потім працювати лікарем. Чоловік погрожував зажадати в деканаті її відрахування з вузу. Прокурор роз'яснив, що вибір професії — особиста справа кожного з подружжя. Інший з подружжя може вплинути на цей вибір тільки шляхом рекомендацій та порад, але не заборони. В сім'ї один з подружжя повинен допомогти іншому з подружжя вибрати професію у відповідності з нахилами, реалізувати здібності т^можливості максимально.

Кожному з подружжя належить право вільного визначення свого місця проживання. А це означає, що зміна місця проживання одним з подружжя не тягне правового обов'язку іншого з подружжя слідувати за ним. Тому не може мати юридичної сили зобов'язання, яке дала громадянка Н. чоловіку: поїхати разом з ним до місця служби до Шацького району Волинської області.

Однак тільки спільне проживання подружжя може бути справжньою основою для міцної сім'ї. Гарантуючи право

66

кожного з подружжя на вшьне вирішення питання свого місця проживання, закон одночасно стимулює спільне проживання подружжя.

Цій меті сприяє законодавство про забезпечення сім'ї житловою площею; виплата коштів при переїзді подружжя в іншу місцевість на постійну роботу та проживання не тільки йому самому, але й членам його сім'ї; надання подружжю, що одночасно закінчили вищий учбовий заклад, роботи на підприємствах, установах, розташованих в одному місті або районі.

Доцільність спільного проживання подружжя обумовлює ще й те, що один з подружжя може бути прописаний на житлову площу іншого з подружжя незалежно від її розміру.

До деяких інших особистих прав подружжя відноситься право давати згоду на усиновлення дитини, право на розірвання шлюбу, на виховання дітей.