ІНФОРМАЦІЯ ФРАКЦІЇ БЛОК ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО ПРО її ПОЗИЦІЮ ЩОДО ПИТАННЯ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ 1932-1933 РОКІВ

Голодомор 1932-1933 років був однією з найтрагічніших сторінок в історії України й справжнім геноцидом українського народу. Це — трагічна частина історії України, і ми повинні розповісти правду про історію нашої держави.

Голодомор був, насамперед, цілеспрямованим фізичним знищенням нашого народу з політичною метою. Це була спроба перетворити український народ у націю рабів тоталі­тарної системи.

Сьогодні ця трагедія занадто політизується в Україні. На жаль, питання національної пам'яті й об'єднання нації є предметом короткострокових партійних інтересів. На жаль, український народ продовжує бути інструментом пропагандистських кампаній деяких політиків, що неприпустимо й лише підтверджує їхній цинізм.

Дві позиції сформувалися в Україні й за її межами у зв'язку з масовим голодом в 1932­1933 р. Одна позиція визначає Голодомор як геноцид, а інша тільки визнає факт голоду. На визнання Голодомору геноцидом сильно впливає геополітичний фактор. З того часу, як Україна порушила це питання на національному рівні, Російська Федерація заперечує антиукраїнську природу Голодомору. Все це призвело до політичних спекуляцій в Україні.

Однак, після ретельного вивчення й аналізу положень Конвенції ООН 1948 р. ми дійшли до єдиного висновку — проти українського народу був застосований геноцид, і Голодомор став засобом його реалізації. Насправді, були створені штучні умови, спрямо­вані на повне або часткове фізичне знищення українців як нації й народу.

Ми звертаємось до Парламентської Асамблеї Ради Європи й до тих країн, які ще не зробили цього, із закликом визнати Голодомор 1932-1933 р. геноцидом українського на­роду. Прийняття відповідної Резолюції ПАРЄ, що засуджує цей злочин, відповідає позиції Асамблеї щодо осуду злочинів тоталітарних режимів, зокрема, порушень основополож­них прав людини, одним із яких є право на життя, і відповідає духу й принципам поперед­ніх резолюцій ПАРЄ 1096 (1996) і 1481 (2006).

Ми виступаємо за безстороннє розслідування питань Голодомору й публікацій із цього приводу, які не спрямовані проти будь-якої третьої сторони. Ми сподіваємось на об’єктивність доповіді ПАРЄ, обумовлену, у першу чергу, необхідністю відновлення іс­торичної правди, збереження пам’яті про жертв Голодомору й недопущення подібних страшних злочинів у майбутньому.

Ми прагнемо до поширення інформації про трагедію європейського й світового мас­штабу, що, незважаючи на жахливі наслідки, продовжує залишатися темною сторінкою європейської історії.

Це дозволить міжнародному співтовариству не тільки зробити висновки у зв’язку з подія­ми, які мали місце в Україні в епоху тоталітарного сталінського режиму, але й стане певною гарантією того, що цей страшний урок і аналогічні катастрофи ніколи не повторяться.