Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету

Збір (відрахування) за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, стягується з користувачів надр, які здійснюють видобуток корисних копалин на колись розвіданих родовищах і повністю надходить до Державного бюджету і направляється на розвиток мінерально-сировинної бази.

1) геологічне вивчення, у тому числі дослідницько-промислові розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

2) видобуток корисних копалин;

3) будівництво й експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобутком корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу й інших речовин і мате­ріалів, поховання шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

4) створення геологічних територій і об’єктів, які мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення;

5) задоволення інших потреб.

Відповідно до Закону України “Про систему оподаткування” збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, віднесено до загальнодержавних, а отже, існують єдині правила обчислення й сплати збору при видобутку корисних копалин на території України. При цьому не має значення якість добутих корисних копалин і умови видобутку таких.

Платниками збору за геологорозвідувальні роботи є користувачі надрами всіх форм власності, у тому числі підприємства з іноземними інвестиціями, які добувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розміщені на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морський) економічній зоні родовищах, які були заздалегідь оцінені й за згодою зацікавлених надрокористувачів передані їм для промислового освоєння.

Інструкцією про порядок обчислення й стягнення відрахувань (тобто збору) за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету №25-31 від 22 березня 1996 р., а також постановою Кабінету Міністрів України №115 від 29 січня 1999 року “Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, та його справляння”, визначені об’єкт і порядок обчислення й сплати відрахувань за геологорозвідувальні роботи. Розмір відрахувань за геологорозвідувальні роботи визначається корис­тувачами самостійно, виходячи з вартості добутої мінеральної сировини або продукції її переробки за відповідний період на основі нормативів відрахувань і понижувальних коефіцієнтів.

Розмір відрахувань (збору) залежить від виду мінеральної сировини (природний газ, тверде пальне, торф, чорні метали, кольорові метали, рідкі метали тощо). Одиниця виміру для мінеральної сировини визначається у відсотках від вартості добутої мінеральної сировини за цінами її реалізації без урахування плати за користування надрами при видобутку корисних копалин, рентної плати й податку на додану вартість. Існують два види розрахунку:

— розрахунок відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету (щодо добутих корисних копалин, частина яких реалізується в непере- робленому, а частина в переробленому виді);

- розрахунок відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету (при видобутку водних ресурсів).

Від сплати відрахувань (збору) за геологорозвідувальні роботи звільняються власники землі, землекористувачі, що здійснюють у встановленому порядку’ видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації добутої мінеральної сировини або продукції її переробки), або надр, що використовуються, для господарських і побутових потреб на надані їм у власність або користування земельних ділянках.

Збір за виконані геологорозвідувальні роботи не стягується при видобутку:

1) раніше погашених запасів корисних копалин, віднесених у процесі розробки родовищ до категорії втрачених у надрах;

2) вуглеводородної сировини з нерентабельних свердловин з метою недопущення вибухонебезпечних газопроявів у населених пунктах нафтогазопромислових районів;

3) підземних вод, не використовуваних у господарстві, видобуток яких: а) є технологічно вимушеним у зв’язку з видобутком інших корисних копалин в обсягах, погоджених з відповідними органами Державного гірського нагляду, Державного геоло­гічного контролю й охорони навколишнього природного середовища; б) здійснюється для усунення забруднення надр; в) здійснюється для усунення їх шкідливої дії (засолення, заболочування, забруднення тощо).

Вартість добутої мінеральної сировини визначається, виходячи з обсягів видобутку й ціни одиниці реалізованої мінеральної сировини за відповідний період.

Ціна одиниці реалізованої мінеральної сировини визначається шляхом поділу фактично отриманого виторгу від реалізації мінеральної сировини на обсяг її реалізації за звітний період. Обсяг добутих корисних копалин визначається за маркшейдерськими вимірами, а підземних вод - на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів або розрахунків за непрямими методами. Відповідно до п. 24 Інструкції про порядок обчислення і сплати платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів №26/50/52/46/48 від 14 березня 1994 р. у разі відсутності водовимірювальних приладів обсяг добутої води визначається за обсягом витраченої добувним устаткуванням електроенергії. Необхідно також мати на увазі, що за видобуток підземних вод, крім плати за спеціальне використання водних ресурсів, стягуються ще й відрахування за геологорозвідувальні роботи, платниками яких є підприємства й організації, що мають на балансі водозабори або окремі свердловини для видобутку підземних вод. Об’єктом обчислення зазначених відрахувань є обсяг добутої з надр води.

Понижувальні коефіцієнти застосовуються у випадках:

1) якщо геологорозвідувальні роботи виконувалися частково за рахунок власних коштів, то, сплачуючи збір, застосовують коефіцієнти для окремих родовищ. Підставою для застосування коефіцієнтів є довідка Держкомгеології. Для оформлення довідки необхідно подати Державному інформаційному геологічному фонду засвідчені копії документів, які підтверджують небюджетне фінансування виконання геологоразвідувальних робіт;

2) якщо добувається більше одного виду корисних копалин, що одночасно залягають на одному родовищі.

Собівартість добутої мінеральної сировини визначається з урахуванням всіх витрат, пов’язаних з її видобутком. У разі розробки користувачами надр більше одного виду мінеральної сировини відрахування за геологорозвідувальні роботи обчислюються за кожним видом окремо.

Сплата відрахувань (збору) за геологорозвідувальні роботи до Державного бюджету провадиться у два етапи.

1. Здійснення авансових платежів у строки:

а) при середньомісячній сумі відрахувань 10 000 гривень і більше (за даними попереднього місяця) - виходячи з фактичної вартості добутих корисних копалин або продукції їх переробки (щодо підземних вод - від обсягу видобутку) за кожну минулу декаду до 13 і 23 числа поточного місяця, відповідно за першу й другу декаду, і до 3-го числа наступного місяця - за інші дні звітного місяця;

б) при середньомісячній сумі відрахувань менше 10 000 гривень - виходячи з фактичної вартості добутих корисних копалин або продукції їх переробки (щодо підземних вод - від обсягу видобутку) за кожний минулий місяць не пізніше 15 числа наступного місяця.

2. Остаточна сплата відрахувань провадиться в п’ятиденний строк з дати, установленої для подачі бухгалтерської звітності за перший квартал, півріччя, дев’ять місяців і рік.

Постановою Кабінету Міністрів України №115 від 29 січня 1999 р. установлено, що збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється надрокористувачами самостійно відповідно до вимог Інструкції про порядок справляння зборів за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Добувне підприємство, що сплачує зазначений збір за включені до його складу гірничодобувний цех (шахту, рудник, кар’єр тощо), обчислює збір за виконані геологорозвідувальні роботи в розрізі цих підрозділів.

У разі розробки більше ніж одного виду корисних копалин збір обчислюється за кожним видом корисних копалин окремо.

Розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого рівняється календарному кварталу, подаються надрокорис-товачами протягом 40 календарних днів, що спливають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин.

Надрокорисгувач, зареєстрований в органах державної податкової служби іншого району (міста), ніж місцезнаходження родовища корисних копалин, яке ним експлуатується, протягом 40 календарних днів, що спливають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби, у якому він зареєстрований, копію розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи з відміткою органа державної податкової служби, що прийняла розрахунок.

Збір платиться протягом IO календарних днів, що спливають за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору.

Надрокористувач сплачує авансові квартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу й до 20 числа місяця, що спливає за звітним кварталом, у розмірі однієї третини суми збору, визначеної в попередньому розрахунку.

37.2.