ПЕРЕДМОВА

У юридичній науці вже склалося уявлення про податкове право як про самостійну підгалузь фінансового права. При цьому дана підгалузь з часом набирає все більшої ваги та поступово може у майбутньому отримати статус і окремої галузі права, що зумовлене її поступальним розвитком, який поширюється на всі її складові та за рахунок, яких дана підгалузь має власні предмет і метод та принципи правого регулювання, а також окреме законодавче регулювання на основі перш за все Податкового кодексу України.

З моменту прийняття Податкового кодексу України з’явилась не лише теоретична, а і практична можливість позиціонувати податковий процес саме як інститут податкового права. Проте, на сучасному етапі розвитку податкових правовідносин важливим залишається їх належне правове регулювання, зокрема таких важливих складових як процесуальні та процедурні елементи, на які саме і покладається реалізація як охоронної так і регулятивної функції правового регулювання. Однак, на даний час слід констатувати відсутність законодавчих актів, якими б було врегульовано процесуальні питання не лише у податковій сфері, а і у фінансово-правовій сфері загалом, і відповідно відсутність правових процесуальних норм, яки ми б було врегульовано фінансово-процесуальні відносини та визначено особливості податково-процесуальних процедур, що в цілому можуть бути об’єднані у окремий податковий процес, оскільки виконання податкового обов’язку є запорукою наповнення коштами всіх фондів від яких залежить функціонування держави.

Вказаному в значній мірі посприяло прийняття Податкового кодексу України нормами Розділу II якого регламентовано адміністрування податків, зборів і платежів, що за своєю сутністю фактично закладає основи податкового процесу, як не юрисдикційної процесуальної діяльності у податкових правовідносинах. Сам податковий процес передбачає регламентацію здійснення податкових процедур, які сприяють виконанню податкового обов’язку, з одного боку, та встановлення цілісного не юрисдикційного процесу з іншого. У складі якого містяться окремі процедури пов’язані з тими чи іншими складовими оподаткування та податковими платежами.

Незважаючи на певну законодавчу закріпленість та теоретичну обгрунтованість податковий процес ще не набув рис окремого процесу з всіма притаманними йому ознаками. Хоча його поступовий розвиток свідчить про вагомі перспективи у подальшому удосконаленні та перспективному виокремленні у окремий самостійний процес. Проте, на шляху до цього, у податкового процесу ще стоїть цілий ряд завдань і одним із головних з них є визначенні та належне теоретичне обгрунтування і практичне закріплення режиму податкового процесу.

Ситуація відсутності науково-теоретичного аналізу процесуальних норм та податкового процесу загалом у податковому праві викликає необхідність здійснення наукових пошуків саме в цьому напрямку для з’ясування сутності та розробки механізму процесуального регулювання податкових правовідносин. А це дасть можливість забезпечити однозначність наукового та законодавчого розумінні податкового процесу та забезпечить належну уніфікацію його поняття, дозволить встановить місце податкового процесу серед юридичних процесів, окреслити спільні риси та виокремити особливості, які йому притаманні, а також дати чітке розуміння його правового призначення та потреби для регулювання процесуальної частини податкових правовідносин.

Регулювання податкових правовідносин, в основу яких покладено податкові режими, не виступало предметом окремих наукових досліджень, а розглядалось лише фрагментарно в контексті інших досліджень, а отже, це питання потребує проведення подальших наукових пошуків та належного наукового аналізу.

Теоретичні проблеми податково-процесуального режиму залишаються малодослідженими в теорії фінансового і податкового права. У податковому праві, як правило, дискусія розгортається переважно навколо визначення податково-правового режиму, його сутнісних характеристик та складових цього правового феномену. Попри відсутність загальної позиції щодо вказаних питань, вченими- правниками ці питання найчастіше досліджуються в контексті розгляду саме принципів, що існують в податковому процесі, натомість, уникаючи таким чином інтегративного вивчення цього комплексного правового явища. Часто фахівці-фінансисти схиляються у бік дослідження галузевого (інституційного) методу правового регулювання. Внаслідок чого переважна більшість досліджень з вказаних питань базується на тих позиціях, що є усталеними в загальній теорії права, адміністративного права та інших галузей права, а не власне напрацюваннях теорії податкового права.

Режим податкового процесу на рівні із такими його складовими як стадії і провадження є невід’ємною його складовою, що закладає підвалини існування не лише податкового, а і всіх інших правових процесів. Разом з цим, режим податкового процесу має і властиві лише йому особливості, що зумовлені як певною специфікою податкових відносин загалом, так і необхідністю врахування особливостей окремих податкових платежів для процесуального регулювання яких потрібними є певні спеціальні підходи до кожного з них.

Як відправну точку в процесі пізнання правової природи й змісту податково-процесуального режиму слід вважати його склад. Сучасний стан розвитку податкових норм і правовідносин можна охарактеризувати як перехідний, що має місце під час формування нової податкової системи окремо визначеними режимами платежів.

Таким чином, актуальність даного монографічного дослідження визначається необхідністю наукової розробки концепції «режиму податкового процесу», його сутності та системно-структурних елементів.

Зазначеною проблематикою займалися як вітчизняні так і зарубіжні науковців, серед яких Ю.В.Боднарук, Н.В. Василенко, М.В. Карасьова, Л.М.Касьяненко, Д.О. Коваль, Ю.О. Костенко, І.Є. Криницький, В.Є.Кузнеченкова, М.П. Кучерявенко, О.М. Мінаєва, Т.П. Мінка, О.А. Ногіната, О.А. Лукашев, Н.С. Пудрик, Н.Ю. Пришва, С.В. Сарана, Саприкіна І.А, Т.М. Трояновська та ін. А також в адміністративно-правовому контексті воно розглядалося у дослідженнях та В.І. Теремецького і окремих його аспектів торкались В.В. Белевцева, Е.Ф. Демський, А.І. Каплунов, О.В. Кузьменко, П.І. Кононов тощо.

Значний внесок у дослідження питання податкового режиму, в контексті переважно спеціального податкового режиму, зробили такі вчені, як К.В. Андрієвський, О.А. Бондаренко, В.Ю. Жданова, Г.В. Жирова, Ю.Б. Іванов, Р.К. Костанян, П.В. Коломієць, М.П. Кучерявенко, О.С. Матінов, К.Ю. Овчиннікова, О.Г. Пауль, С.В. Сарана, В.В. Сідляр, А.А. Шахмаметьев та ряд інших науковців.

При цьому системному науковому аналізу питання податкового процесу були присвячені лише праці І.Є. Криницького та частково Л.М. Касьяненко і в контекст податкового-правового регулювання до прийняття Податкового кодексу України, після прийняття якого воно досліджувалось переважно С.В. Сараною. Але окремо дане питання не будо предметом конкретних розгорнутих наукових досліджень, окрім праць вказаних науковців.

З огляду на це слід вказати на потребу розгляду питань податкового процесу у науково-теоретичній площині, перш за все зважаючи на незначний обсяг вітчизняних наукових досліджень даного питання та реальні потребу його належного законодавчого регулювання та практичного застосування у світлі адаптації податкового законодавства України до сучасних реалій податкових правовідносин, в його процесуальному контексті, а також в поглибленні теоретичного обгрунтування існування податкових процесуальних режимів у законодавстві України, виявленні їх ознак і формулюванні на їх основі визначення даних режимів, встановленні переліку податкових режимів, які зараз розглядаються науковцями.

Важливість режиму будь-якого процесу, в тому числі податкового полягає у встановленні відповідних критеріїв (вимог) для реалізації податково-процесуальних приписів, що забезпечують відповідну загальність та в той же час диференційованість при правовому регулюванні питань, що з ним пов’язані. А це в свою чергу проявляється у вигляді закріплення правових режимів податкового процесу, які б визначали загальні підходи до податково-процесуального регулювання та враховували особливості податкового процесу при реалізації процедур пов’язаних з окремими податковими платежами чи їх групами або платниками, які мають особливий статус.

Такий поділ на режими податкового процесу, що діють в межах режиму податкового процесу загалом, має також важливе значення для формування структури податкового процесу. Адже кожен режим в межах даного процесу повинен мати певне відокремлення, що відбивається на податковому процесі норми, якого на цій основі можуть бути об’єднані у відповідні частини в межах податкового процесуального права. Враховуючи вказане питання правового режиму податкового процесу є актуальним та зачіпає як теоретичні, так і практичні аспекти правового регулювання податкових процесуальних відносин і потребує подальших наукових досліджень.

Мета даної монографічної роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу правового режиму податкового процесу в контекст податкового процесу загалом та складових даного режиму, розробити структуру податкового процесу на основі податкових режимів та відповідного законодавчого регулювання податкових процесуальних відносин.