§ 9. Вирішення ситуаційних завдань у судово-балістичній експертизі

До ситуаційних судово-балістичних експертиз відносяться встановлення дистанції, напрямку і місця проведення пострілу (місце розташування стріля­ючого і самої зброї) за вогнестрільними пошкодженнями, відкладеннями про­дуктів пострілу, розташуванню стріляних гільз, слідів ніг і т.

Необхідно відзначити, що встановлення дистанції пострілу за слідами в зоні вхідних вогнестрільних ушкоджень робиться в рамках судово-балістичної експертизи тільки при дослідженні об'єктів неживої природи (предметів обста­новки в помешканні, двері і т. п.), у тому числі одягу, якщо при цьому тілу по­терпілого не були заподіяні ушкодження.

Якщо ж є пошкодження не тільки на одязі, але і на тілі потерпілого (що залишився живим, або його трупі), найбільш ефективно оцінювати їх у сукуп­ності, тому питання про дистанцію пострілу вирішується в рамках судово-медичної експертизи, проведеної співробітниками лабораторій фізико-тех-нічних досліджень бюро судово-медичної експертизи обласного (міського) або республіканського рівня.

Визначення взаємного розташування зброї і потерпілого в момент пострі­лу і технічної можливості пострілу з визначеної зброї (у тому числі при само­губстві) самим потерпілим, проводяться шляхом комплексної медико-криміна-лістичної, тобто судово-медичної і судово-балістичної експертиз.

З розв'язанням ситуаційних завдань у ході проведення судово-балістич­них експертиз вогнестрільних пошкоджень вирішуються такі питання:

-чи є пошкодження на перешкоді (на осколках скла, деревині, металі, пластмасі) вогнестрільним?

-снарядом якого виду (кулею, шротом) утворене вогнестрільне пошко­дження на перешкоді?

- у якому напрямку зроблений постріл, що утворив пошкодження на пе­решкоді?

- з якої відстані зроблений постріл у перешкоду?

- яким було взаємне положення зброї і потерпілого в момент нанесення йому вогнестрільного поранення з утворенням пошкоджень на одязі?

- та інші.

Експертне дослідження вогнестрільних пошкоджень вимагає застосуван­ня широкого кола природно-наукових методів (хімічних, фізичних), і тому більшість таких експертиз доцільно проводити комплексно.

До проведення таких комплексних експертиз залучаються поряд з експер-тами-криміналістами, що спеціалізуються в галузі судової балістики, експер* ти-хіміки, фізики, а в необхідних випадках і судові медики (частіше усього -співробітники фізико-технічних відділень бюро судово-медичної експертизи)."

Необхідність проведення комплексних експертиз обумовлена тим, що у вогнестрільних пошкодженнях відображаються властивості вогнепальної^ зброї і боєприпасів, що залежать від характеру ураженої перешкоди; длі|]

188

вивчення ознак пошкоджень використовуються комплекси природно-наукових методів, і результати цих досліджень вимагають сукупної оцінки різними фа­хівцями, а також оцінки особливостей ушкодження тіла людини. Основними факторами вогнестрільних пошкоджень є дія снаряда вогнепальної зброї (кулі або її частин, шроту, картечі), інших елементів заряду (пижів), порохових га­зів. Особливості вогнестрільних пошкоджень значною мірою залежать від від­стані, із якої зроблений постріл. Характер вогнестрільного пошкодження ви­значається на підставі конкретних ознак.

До основних ознак слідів вогнестрільних пошкоджень відносяться: -слщи пошкодження (у глибині яких виявлена куля, шріт, картеч або осколки);

- наскрізні пошкодження перешкод значної товщини (наприклад, стін, ба­гатошарового одягу);

- сліди рикошету.

До допоміжних ознак слідів вогнестрільних пошкоджень відносяться:

- механічна дія порохових газів (що позначається на об'єкті пострілу ли­ше при дуже близьких відстанях, не далі 5-Ю см);

- температурна дія порохових газів;

- кіптява від пострілу¹;

- частки порохових зерен;

- сліди рушничного мастила;