§ 2. Криміналістичне дослідження машинописних документів

Друкарські машинки поділяють за класами - електричні та механічні; типи -канцелярські, портативні, дорожні та спеціальні; системи і моделі - Ундервуд, Москва, Евріка, Континенталь, Олімпія тощо.

Будь-яка друкарська машинка має:

а) ознаки власне машинки - крок головного механізму, ширина інтервалів між рядками, тип клавіатури, ознаки шрифту (марка), а також окремі індивіду­альні ознаки виключно цієї машинки;

6) ознаки виконавця тексту (відбиток, спосіб розташування тексту, сила удару по клавішах та розташування забарвлення знаку).

Крок головного механізму - це відстань, на яку переміщується каретка друкарської машинки з натисканням на клавішу або педаль. Якщо виміряти відстань між однаковими літерами на початку та в кінці рядка і цей показник розділити на загальну кількість літер між ними, одержимо значення головно­го кроку машинки. Для визначення інтервалу між рядками вимірюють кілька

7*

195

рядків по вертикалі і одержаний показник ділять на кількість рядків. Пізніше за каталогом із урахуванням цих даних визначають модель машинки, на якій видрукуваний документ.

Тип клавіатури друкарської машинки характеризується розташуванням знаків і літер, а також їх кількістю для кожної конкретної моделі машинки. У зв'язку з цим для експертизи необхідно відбирати відтиски всіх друкарських машинок, що фігурують, подати достатню кількість порівняльного матеріалу на експертизу. Ще однією ознакою друкарської машинки є модель шрифту. У вітчизняних машинках використовується найчастіше такий шрифт: Р-1; Р-2; Р-3; Р-4; 125,5; 100, а також «Зірочка».

До окремих індивідуальних ознак друкованого тексту відносять дефекти, які утворюються під час експлуатації машинки - викривлення штрихів, овалів, зміна інтервалів між літерами, зміна нахилу, неоднакове розташування барв­ника у відтиску літер, відсутність або окремі дефекти деяких знаків.

Для встановлення класу, марки або моделі друкарської машинки слідчий здійснює попереднє дослідження машинописних текстів. Для цього визначають­ся загальні ознаки (крок головного механізму, ширина інтервалів між рядками, тип клавіатури, марка шрифту) і ці дані порівнюються з аналогічними за каталогом.

Попереднє дослідження проводиться під час огляду документів при їх ви­явленні або перед призначенням експертизи. Для ідентифікації друкарської машинки експерту необхідно мати:

1) документ, що подано на експертизу;

2) зразки, складені за часом походження досліджуваного документа, вра­ховуючи, що ремонт друкарської машинки знищує більшість окремих індиві­дуальних ознак (зразки необхідно відбирати такі, що мають загальні ознаки, однакові з документом, що досліджується).

Криміналістична експертиза друкарських текстів дозволяє:

- встановити виконавця тексту;

- ідентифікувати друкарську машинку;

- визначити час, коли надруковано текст;

- визначити, яка кількість примірників надрукована в одній закладці;

- встановити, надруковано документ на одній машинці чи на кількох.

Ці питання вирішуються й при аналізі текстів, видрукуваних на безважіль-них машинках з монолітним або комбінованим шрифтоносієм.

Документи, різні бланки, книги, газети та інша продукція, виготовлена дру­карським машинним способом, називається поліграфічною і може бути під­роблена:

- малюванням з наслідуванням друкарського шрифту;

- електрографічним копіюванням;

- термокопіюванням;

- плоским офсетним друком, з форм, виготовлених фотохімічним шляхом;

- фотографічним способом;

- видрукуваним з набору друкарського шрифту кустарним способом. Техніко-криміналістична експертиза поліграфічної продукції дозволяє: *

- встановити, яким способом виготовлений документ;

196

- ідентифікувати в деяких випадках друкарську форму (агрегат);

- визначити, які застосовувались матеріали (барвники, порошки);

- встановити приблизний час давності виконання документа.

До матеріалів документів належать: чорнило та пасти для авторучок, штемпельні фарби, мастика; чорнило для фломастерів, канцелярське чорни­ло, туш; копіювальний папір; картон і вироби з нього; клей; захисні покриття; коректуюча речовина - «штрих». Техніко-криміналістичне дослідження мате­ріалів письма експертними методами дозволяє вирішити такі завдання:

- встановити вид матеріалу або виробу з нього;

- визначити споживче призначення матеріалу виробу;

- встановити джерело походження матеріалу;

- визначити приблизний час виготовлення матеріалу.