§ 2. Криміналістичне дослідження способів підробки паперових грошей

Для фальсифікації паперових грошових знаків переважно використову­ються доступні для злочинців способи. Найбільш поширеними виявляються підробки, виконані за допомогою кольорової офісної техніки.

Можна відзначити такі основні способи повної підробки паперових грошей з використанням комп'ютерної та копіювально-множильної техніки.

Загальними характерними рисами для підробок цієї групи є наявність зер­нистості фарбникового шару; відсутня висока чіткість зображень; низька якість відтворення дрібних деталей; часто присутні забруднення задрукованих діля­нок; кольоропередача відрізняється від кольорової гами справжніх банкнот; відсутність елементів захисту (можлива їх імітація різними способами).

Струменево-крапельний спосіб - за допомогою офісної техніки (кольоро­вого струменево-крапельного принтера). Спосіб дуже розповсюджений з при­чини доступної ціни та можливості безконтрольного використання струмене-вих принтерів. Зображення зі справжнього грошового знаку спочатку скану­ється, потім у разі необхідності додатково на комп'ютері обробляється, а по­тім роздруковується на принтері.

Ознаки:

- відсутність блиску на поверхні зображень;

- фарба розчиняється у воді (ознака характерна не для всіх принтерів);

- зображення сформовані з дрібних краплин напівсферичної форми;

- барвник рідкий, тому в залежності від якості паперу всмоктується по­верхневим шаром банкноти.

Електрофотографічний спосіб - за допомогою копіювально-множильної та комп'ютерної техніки (з використанням одного або декількох тонерів) - ла­зерних принтерів або копіювальних приладів типу «Ксерокс». Якщо було ви­користано пристрій з тонером одного чорного кольору, інші кольорові зобра­ження імітувались (домальовувались) різнокольоровими олівцями або фар­бами.

Ознаки:

- наявність блиску на поверхні зображень;

- барвник не поглинається папером, а лежить шаром на його поверхні;

- зображення сформовані частинками порошку-тонера.

Ця група способів є найбільш небезпечним різновидом фальшивомонет-ництва, тому що дозволяє виготовляти якісні підробки у великих кількостях. Підробка у даному випадку полягає у виготовленні друкарських форм та отриманні з них відбитків. Раніше злочинці часто використовували який-небудь один спосіб поліграфічного друку, а зараз застосовують і по два, і, навіть, по три способи на одних банкнотах. Застосування засобів поліграфії для виготовлення підроблених паперових грошей у більшості випадків зумов­лено наявністю організованих угруповань і значними коштами, вкладеними

205

у налагодження виробництва, а також можливістю безконтрольного викорис­тання поліграфічного обладнання та матеріалів.

Офсетний спосіб - з використанням поліграфічного устаткування засто­совується офсетний спосіб друку. Самий розповсюджений спосіб у вказаній групі. Найчастіше злочинці використовують вологий офсетний друк з фотоме­ханічних друкарських форм.

Ознаки:

- рівномірне поверхневе розташування фарби у штрихах зображень;

- відсутність деформації паперу;

- ненасичений відтінок фарби;

- відсутність блиску фарби;

- незначне потовщення штрихів (особливо тонких);

- іноді спостерігаються розривання штрихів;

- зустрічаються «марашки» на пробільних ділянках.

Високий спосіб - з використанням форм для високого друку. В сучасних умовах високий друк, в основному, витискується офсетним. Тому вказаний спосіб зустрічається досить рідко, особливо для виготовлення високим спо­собом друку підробок повністю. Частіше вказаний спосіб використовують для нанесення окремих зображень на підроблених банкнотах (наприклад, серій­них номерів). Форми виготовляються як фотомеханічним способом, так і гра­віруванням, а для нанесення номерів ще використовують нумератори.

Ознаки:

- нерівномірне розташування фарби у штрихових зображеннях - з се­редини менше, а з країв більше (наявність фарбникового «бордюру»);

- сліди тиску від рельєфу друкуючих елементів;

- чистота незадрукованих ділянок;

- чіткість країв зображень.

Глибокий спосіб - з використанням поліграфічного устаткування застосо­вується глибокий спосіб друку. Найскладніший з поліграфічних способів, тому зустрічається нечасто. Навіть в умовах виробництва спосіб глибокого друку є працемістким, потребує спеціального обладнання та високої кваліфікації пра­цівників. Для виготовлення друкарської форми потрібні навички художника та гравера.

Ознаки:

- фарба лежить на поверхні паперу товстим шаром, який можна відчути на дотик;

- наявність фону від фарби на пробільних ділянках;

- наявність слідів тиску (дзеркального слідам високого друку). Трафаретний спосіб (шовкотрафарет) - зображення отримуються через

трасраретні форми, що становлять собою дрібну сітку з зображеннями у ви­гляді отворів, крізь які витискується фарба. Спосіб достатньо простий та роз­повсюджений не тільки на поліграфічних підприємствах, але й у приватних осіб. Деякі схожі ознаки дозволяють імітувати глибокий спосіб друку (звичай­но, якість зображень значно нижча). Повне виготовлення підробок вказаним-способом зустрічається нечасто, більш розповсюджене використання трафа-

206

ретного способу при частковій підробці банкнот (тим більше, що фарба гарно покриває старі зображення на купюрі. Ознаки:

- фарба лежить на поверхні паперу товстим шаром, який можна відчути на дотик;

- сітчаста будова шару фарби та країв штрихів;

- фарба має блиск.

Мальований спосіб - зображення на лицьовому боці та звороті намальо­вані ручним способом за допомогою кольорових олівців або акварельних чи гуашевих фарб.

Ознаки:

- мальовані текстові зображення мають значні відхилення від типограф-ських шрифтів;

- сліди приладів (олівців, ручок і т. ін.), які використовувались для малю­вання;

- сліди виправлень, помилки;

- нерівності в штрихах;

- при збільшенні деталі зображень виглядають нерівними, грубими;

- якщо використовувались акварельні або гуашеві фарби, при зволоженні зображення легко розчиняються.