Поняття й види криміналістичних версій

У процесі розслідування злочинів відбувається поступове збирання криміналістично вагомої інформації, починаючи від імовірних припущень і завершуючи достовірними знаннями щодо минулої події.

Версія (у перекладі з латинського: versio - поворот, verso - тлумачу, зважую) являє собою одне з можливих пояснень розслідуваної події в цілому або окремих її обставин. Вона будується на основі тих даних, які є в розпорядженні слідчого, а оскільки їх недостатньо, щоб повно й вірогідно встановити всі обставини, що його цікавлять, допускається кілька припущень-пояснень, тобто висувається кілька версій. Всі вони являють собою судження, які можуть бути як помилковими, так і правильними.

Криміналістичні версії тісно пов’язані із плануванням. Роль версій стосовно плану розслідування є визначальною, вони становлять його логічну основу і є тими напрямками розслідування, які обумовлюють формування в плані комплексу слідчих (розшукових) дій та інших заходів, здійснюваних з метою їхньої перевірки.

Криміналістична версія — це обґрунтоване припущення про факт, явище або групу фактів, явищ, що мають або можуть мати значення для розслідування. Версія вказує на наявність і пояснює походження цих фактів, явищ, їх зміст й зв’язок між собою.

Розрізняють наступні види версій:

- за сферою застосування - слідчі, оперативно-розшукові (пошукові), судові, експертні;

- за суб’єктом висування - версії слідчого, судді, прокурора, спеціаліста;

- за обсягом (колу фактів, що пояснюються,) - загальні й окремі;

- за ступенем конкретності (визначеності) - типові й конкретні^[55].

У процесі кримінального провадження криміналістичні версії можуть висуватися слідчим, співробітниками оперативно-розшукових підрозділів, експертом, суддею для рішення завдань у межах їхньої компетенції. Логічна природа слідчих, оперативно-розшукових (пошукових), судових і експертних версій єдина. Деякі їхні особливості визначаються характером відповідної діяльності й функціональних розходжень суб’єктів. Пошукова версія - це припущення про місце знаходження осіб, що вчинили злочин, та іншої доказової інформації. Вона відрізняється високим ступенем невизначеності, оскільки найчастіше базується на недостатній кількості даних, що має місце на початковому етапі розслідування. Пошукові версії відрізняються від слідчих слабкою обґрунтованістю й значною динамічністю, залежать від обсягу отриманої в процесі розшуку інформації.

Оперативно-розшукові версії висуває співробітник оперативного підрозділу, котрий за дорученням слідчого, прокурора проводить перевірку тих або інших обставин учинення злочину. Оперативно-розшукові версії можуть бути тільки окремими.

Слідчі версії висуває й перевіряє слідчий, прокурор з метою з’ясування сутності події й всіх її обставин, тобто вони можуть бути як загальними, так і окремими. Слідчі версії виконують важливу інтегративну роль у пізнанні події злочину, в остаточному підсумку поєднують у собі пошукові та експертні версії. Вирішуючи комплекс складних розумових завдань, слідчий приходить до різних припущень, відбираючи з них ті, які мають достатній ступінь обґрунтованості.

Експертні версії - це припущення експерта, прийняті їм до перевірки при проведенні експертного дослідження. Вони відносяться до окремих.

Судові версії є результатом діяльності суду по аналізу й оцінці доказової інформації з метою встановлення істини. Це засновані на матеріалах справи припущення судді щодо події злочину й особистості злочинця. Вони можуть опиратися на результати слідства, а можуть і суперечити їм (контрверсії), спростовуючи сформовану уяву щодо доведення вини особи, її причетності до події злочину.

Розрізняють також версії загальні й окремі. Загальні будуються для пояснення події в цілому, а окремі - для пояснення окремих фактів, елементів механізму злочину (часу, місця, суб’єкту, мотивів, способів здійснення злочину й т.п.). Кожна окрема версія пов’язана із загальною, випливає з неї. Тому, перевіряючи окремі версії, слідчий (прокурор, суддя) одночасно перевіряє й загальну. Наприклад, при виявленні у квартирі трупа літньої людини без ознак насильницької смерті, не маючи у своєму розпорядженні висновку судово- медичної експертизи стосовно причин смерті, можливе висування максимальної кількості загальних версій, а саме: убивство, самогубство, нещасний випадок або природна смерть. Висновок експерта про наявність в організмі потерпілого токсичної речовини відповідної концентрації дозволить відкинути версію про настання природної смерті. Разом з тим, для пояснення обставин можливого вбивства, самогубства або нещасного випадку буде потрібно висування окремих версій, наприклад, відповідно, про особистість убивці, способи здійснення злочину; мотиви самогубства; причини нещасного випадку й т.п. Їх перевірка в процесі розслідування дозволить в остаточному підсумку звузити коло загальних версій до однієї.

Типові версії являють собою припущення, що мають високий ступінь узагальнення. Маючи абстрактний характер і базуючись на результатах слідчої практики, вони виконують орієнтуючу функцію.

У криміналістичній літературі пропонуються й інші підстави для класифікації версій². За ступенем ймовірності версії підрозділяють на малоймовірні й більш ймовірні; за часом побудови - на початкові й наступні; стосовно предмета доведення - на обвинувальні й виправдувальні. За спрямованістю версії можуть бути ретроспективними, тобто такими, що пояснюють події минулого, і перспективними (прогностичними), що пояснюють події майбутнього, наприклад поведінку злочинця, що зник, появу слідів і т.п. ^[56]

2.