Фотографування вогнепальної зброї, куль [гільз

Вогнепальну зброю фотографують для фіксації її положення щодо інших об'єктів обстановки, зовнішнього вигляду, конструктивних особливостей, по­ложення частин та особливостей на деталях.

Зброя, виявлена в ході огляду місця події або знайдена під час обшуку, фіксується за допомогою вузлової зйомки на сроні оточуючих предметів, у тому положенні і стані, в якому вона виявлена. У разі потреби проводять детальну

110

фотозйомку частин зброї. На детальних знімках показують положення частин зброї (наприклад, курка, кожуха затвора, запобіжників). Детальну фотозйомку довгоствольної зброї проводять на рівній одноколірній поверхні малоформат­ною камерою з відстані близько 2-2,5 м в масштабі від 1:40 до 1:50. Коротко-ствольна ручна вогнепальна зброя фотографується за правилами безтіньової зйомки.

В лабораторних умовах під час проведення експертизи фотозйомку загаль­ного вигляду зброї проводять на установках МРКА, УРУ, «Білорусь СБ-1». Загальний вигляд зброї фотографують за правилами безтіньової зйомки з боку, де знаходяться номери, клейма або деталі, положення і вигляд яких мають криміналістичне значення. Нікельовану зброю для пом'якшення від­блисків фотографують при розсіяному освітленні. Для ослаблення відблисків таку зброю можна змазати тонким шаром вазелінової олії або посипати тон­ким шаром білого порошку.

Технічні засоби та прийоми освітлення при фіксації загального вигляду вогнепальної зброї в основному використовуються ті ж, що і при зйомці зна­рядь зламу та інструментів.

Фотографування окремих частин зброї з ушкодженнями, наприклад, курка на бойовому зводі, що зносився, проводять на приладах ФМН-2 або МРК. Патронний упор зброї (коли ця деталь не витягається разом із затвором) фо­тографують на малоформатних макроустановках із дзеркальними камерами зразка «Зеніт», використовуючи телеоб'єктиви з фокусною відстанню, що пе­ревищує відстань від дульного зрізу зброї до патронного упора. При цьому використовують макроприставку або подовжувальні кільця. Для одержання великого збільшення зйомку проводять за допомогою телемікрофотографіч-ної установки.

Фотографування куль та гільз на місці їх виявлення проводять з метою фіксації їх на місці розташування відносно предметів оточуючої обстановки, а іноді і для фіксації їх загального вигляду. Наприклад, у разі виявлення гільз, відстріляних зі зброї, важливо точно зафіксувати їх розташування, оскільки воно іноді дає можливість визначити місцезнаходження особи, яка стріляла.

Для того, щоб на оглядових або вузлових знімках чітко показати розташу­вання куль та гільз з охопленням значної ділянки території, де вони були ви­явлені, біля цих об'єктів встановлюють покажчики у вигляді стріл або таблиць із номерами. Детальну зйомку куль і гільз на місці їх виявлення проводять рідко. В тих випадках, коли така необхідність виникає, їх можна сфотографу­вати фотоапаратом «Зеніт» у натуральний розмір або з невеликим зменшен­ням, використовуючи подовжувальні кільця. Пістолетні кулі та гільзи фото­графують з кільцями № 3 та № 4, гільзи до мисливської зброї - з кільцями № 1 і № 2. Якщо треба сфотографувати дуже дрібні предмети, наприклад, окремі шротини, застосовують повний комплект подовжувальних кілець з ко­роткофокусним об'єктивом МИР-1. Детальну зйомку куль та гільз рекоменду­ється проводити методом безтіньової зйомки на прозорому екрані.

Фотографування куль та гільз в лабораторних умовах проводять для фік­сації їх загального вигляду та наявних на них слідів. Такі знімки використову-

111

ють для ілюстрації висновку експерта про марку зброї, з якої відстріляні куля чи гільза, та для ідентифікації конкретної моделі зброї.

Гільзи фотографують збоку та з денця, кулі - збоку. Зйомку варто прово­дити за правилами безтіньової зйомки. Зручніше всього для створення світло­го фону використовувати освітлювальний пристрій, вмонтований у корпус приладу ФМН-2. Для цього об'єкт, що фотографують, кладуть на макростіл. Потім на нього, для зменшення зайвого освітлення, доцільно покласти аркуш чорного паперу з отвором, трішки більшим за об'єкт зйомки. Ступінь яскраво­сті фону можна змінювати, регулюючи розжарювання освітлювальної лампи ручкою, що встановлена на трансформаторі.

При сротографуванні денця гільзи, для чіткого пророблення маркувальних позначок, слідів відбивача, сигнальної спиці, подавача, патронного упора і т. д., їх освітлюють освітлювачем, який встановлюють під кутом 25-40° до поверхні, що знімається. Якщо водночас утворюються глибокі тіні, їх можна послабити невеликим екраном з білого паперу. Далі екран встановлюють впритул до денця гільзи, але так, щоб він не потрапив у фокус об'єктива.

Бічну фотозйомку гільзи проводять з того боку, на якому знаходяться слі­ди. Освітлення гільзи підбирають з таким розрахунком, щоб на її циліндричній поверхні утворився відсунутий від центру відблиск у вигляді світлої смужки, розташованої паралельно осі гільзи. Цього можна домогтися, підбираючи від­повідні положення освітлювача та невеликого екрана з паперу, розташова­ного впритул до гільзи з боку, протилежного освітлювачу.

Кулю фотографують у положенні, при якому один зі слідів полів нарізів знаходиться в центрі поля зображення. Цей знімок може використовуватися для демонстрації загальних ознак, що характеризують зброю, для визначення моделі зброї та при ототожненні. Такий фотознімок кулі іноді використовують для визначення нахилу слідів полів нарізів.

Для зйомки зброї, куль і гільз на місці виявлення та в лабораторних умо­вах застосовуються ті ж фотографічні матеріали, що і для фотографування знарядь зламу та інструментів.