<<
>>

Мета, цілі та принципи діяльності.

Низка характерних рис робить Організацію Об'єднаних Націй унікальним міжнародним інститутом, що має неабияке значення для сучасної системи міжнародних відносин.

На етапі заснування Організації міркування держав з приводу обсягу її компетенції не збігалися.

Якщо для керівництва Радянського Союзу це була, насамперед, організація для збереження миру і безпеки у світі, то для переважної більшості західних держав, окрім гарантування безпеки і миру, важливими залишалися питання соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку міжнародної спільноти, дотримання прав людини, розвитку культури, освіти тощо. У підсумку було досягнуто компромісу, суть якого зводилася до того, що Організація, окрім своєї основної функції, буде координуючою для міжурядових організацій в сфері соціально-економічного розвитку.

Статут ООН як багатосторонній міжнародний договір має особливе значення. У ст. 2 Статуту ООН закріплені принципи сучасного міжнародного права — загальновизнані норми поведінки суб'єктів міжнародних відносин з найважливіших питань міжнародного життя. Відповідно до зазначеної статті, Організація "заснована на принципі суверенної рівності всіх її членів"; її члени ретельно виконують передбачені Статутом зобов'язання; "вирішують свої міжнародні суперечки мирними засобами так, щоб не піддавати загрозі міжнародний мир, безпеку і справедливість"; утримуються "від загрози силою або її вживання як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з метою Об'єднаних Націй"; всебічно надають допомогу Організації "у всіх її діях у відповідності до Статуту і утримуються від надання допомоги будь -якій державі, проти якої ООН чинить дії превентивного або примусового характеру". Крім перерахованих, ст. 2 Статуту фіксує принцип невтручання у внутрішні справи.

У Статуті ООН знайшли також відображення й інші важливі принципи міжнародного права: добросусідських відносин; спільних дій з метою підтримання міжнародного миру і безпеки; роззброєння; рівноправності й самовизначення народів; співпраці задля економічного і соціального прогресу; забезпечення рівності людей, їх прав і основних свобод.

Усе це робить Статут основою сучасного міжнародного права. Принципи міжнародного права, закріплені в Статуті, отримали подальший розвиток у резолюціях і деклараціях Генеральної Асамблеї ООН, у першу чергу, в Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співпраці між державами відповідно до Статуту ООН (1970 р.), а також у Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам (1960 р.), Визначення агресії (1974 р.), Декларації про посилення ефективності принципу відмови від загрози силою або її застосування в міжнародних відносинах (1987 р.) та ін.

Можна стверджувати, що принципи, які відображені в Статуті ООН, закріпили ті відносини, які склалися в результаті політичної боротьби наприкінці Другої світової війни. Результати цієї боротьби знайшли своє втілення і в побудові ООН. У цьому виявилася як сильна сторона діяльності Організації, так і її слабкість. Закономірно, що структура організації та норми, на яких базується її діяльність, неминуче входять у суперечність з міжнародно- політичним "ландшафтом", що стрімко змінюється. Саме тому з найперших кроків діяльності ООН було висунуто питання щодо необхідності її реформування з тим, щоб вона відповідала сучасним реаліям. Після закінчення "холодної війни" проблема реформування стала ще більш актуальною.

Досить широкий спектр цілей ООН, закріплених Статутом, також робить її унікальною міжнародною організацією. Виходячи з цього, ООН з повним правом можна назвати універсальною організацією не тільки з огляду членства, а й за обсягом сфер взаємодії держав.

Стаття 1 Статуту проголошує наступні цілі діяльності ООН:

—підтримувати міжнародний мир і безпеку і з цією метою вживати ефективних колективних заходів для запобігання і усунення загрози миру і придушення актів агресії або інших порушень миру і досягати мирними засобами, у згоді з принципами справедливості й міжнародного права, залагоджування або розв'язання міжнародних суперечок або ситуацій, які можуть призвести до порушення миру;

—розвивати дружні стосунки між націями на основі пошани принципу рівноправності й самовизначення народів, а також вживати інших відповідних заходів для зміцнення загального миру;

—здійснювати міжнародну співпрацю в розв'язанні

міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру, заохочувати й виявляти пошану до прав людини, її основних свобод, незалежно від раси, статі, мови і релігії.

Варто також звернути увагу на те, що ООН наділена виключно важливою компетенцією вирішувати питання війни і миру, у тому числі й шляхом застосування військової сили.

Універсальне членство держав у ООН робить цю Організацію найбільш представницьким форумом для обговорення і ухвалення рішень з актуальних проблем міжнародних відносин. Якщо засновниками ООН була 51 держава (50 держав, що брали участь у конференції в Сан-Франциско, а також Польща), то в 2006 р. їх налічувалося вже 192. На загальнонаціональному референдумі 3 березня 2002 р. громадяни Швейцарії висловилися за приєднання до ООН. Прийом нових членів, а також припинення прав і привілеїв та виключення з організації регламентується розділом ІІ (ст.. 3 - 6) Статуту.

<< | >>
Источник: Скрипник О.М.. Історія міжнародних організацій. Навчальний посібник. - Умань, 2011- 226 с.. 2011

Еще по теме Мета, цілі та принципи діяльності.:

  1. 3. МЕТА ТА ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА
  2. § 6. Принципи, цілі, функції і підстави юридичної відповідальності
  3. Поняття адвокатури України, правова основа діяльності. Принципи та засадиздійснення адвокатської діяльності
  4. §J Значення міжнародно-правової відповідальності, цілі, принципи поняття відповідальності
  5. Стаття 25. Мета, принципи і види планування у сферах національної безпеки і оборони
  6. Принципи, мета, завдання і функції державного управління промисловою власністю
  7. Принципи організації і діяльності державного апарату
  8. § 3. Принципи діяльності адвокатури
  9. Принципи оперативно-розшукової діяльності
  10. Принципи діяльності апарату сучасної держави
  11. 6.3. Принципи діяльності апарату держави
  12. 4.2. Г алузеві принципи оперативно - розшукової діяльності
  13. 4.1. Загально-правові принципи оперативно - розшукової діяльності
- Европейское право - Международное воздушное право - Международное гуманитарное право - Международное космическое право - Международное морское право - Международное обязательственное право - Международное право охраны окружающей среды - Международное право прав человека - Международное право торговли - Международное правовое регулирование - Международное семейное право - Международное уголовное право - Международное частное право - Международное частное право - Международное экономическое право - Международные отношения - Международный гражданский процесс - Международный коммерческий арбитраж - Мирное урегулирование международных споров - Основы международного права - Политические проблемы международных отношений и глобального развития - Право международной безопасности - Право международной ответственности - Право международных договоров - Право международных организаций - Территория в международном праве -
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -