Юридическая
консультация:
+7 499 9384202 - МСК
+7 812 4674402 - СПб
+8 800 3508413 - доб.560
 <<
>>

4.1. Загально-правові принципи оперативно - розшукової діяльності

Принципи оперативно-розшукової діяльності (від лат. princinium - начало, початок, основа) полягають в керівних ідеях, основоположних началах, вироблених оперативно-розшуковою практикою і виражених в нормах законодавчих актів, регламентуючих суспільні відносини в сфері оперативно- розшукової діяльності відображаючих політичні, економічні, соціальні і ідеологічні закономірності розвитку сучасного українського суспільства, а також моральні і правові уявлення громадян України стосовно суті, змісту, цілей, завдань і процедур здійснення оперативно-розшукової діяльності.

Закріплені в законодавчих актах принципи оперативно-розшукової діяльності мають визначене значення для регулювання правових відносин, що складаються в цій правовій сфері, а також для оперативно-розшукової практики, забезпечуючи правильне застосування правових норм, прийняття законних та обґрунтованих рішень.1 Принципи оперативно-розшукової діяльності визначають її державний характер, правову природу та легітимність як самостійної правоохоронної функції, уповноважених на ведення ОРД державних органів.

Принципи оперативно-розшукової діяльності можна поділити на конституційні, загальноправові та галузеві.

Конституційними принципами в оперативно-розшуковій діяльності є конституційні норми про дотримання прав людини (які можуть бути обмежені лише за рішенням суду); недоторканість житла, таємне листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, невтручання в особисте життя, право на життя, право на здоров’я та інші.

Загальноправовими принципами будуть принципи верховенства права, законності, дотримання прав і свобод людини і громадянина.

Галузевими принципами будуть такі принципи, які притаманні тільки для такої галузі правоохоронної діяльності як оперативно-розшукова, а саме: поєднання гласних і негласних заходів, добровільність, конфіденційність, конспірація, наступальність, цілеспрямованість, об’єктивність, доцільність соціальна і правова захищеність конфідентів.

Ст. 4 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» визначає, що оперативно-розшукова діяльність ґрунтується на принципах верховенства права, законності, дотримання прав і свобод людини.

Ці принципи є загальноправовими, вони витікають із основного закону - Конституції України, тому їх називають ще конституційними. Всі принципи ОРД як загальноправові, так і галузеві ґрунтуються на принципі верховенства права, який є головним. Принцип законності полягає в тому, що посадові особи органів внутрішніх справ, які займаються оперативно-розшуковою діяльністю,

а також особи, які сприяють її здійсненню, або контролюють і наглядають за нею, зобов'язані виконувати вимоги законодавства у точній відповідності до їх змісту. Законність при здійсненні оперативно-розшукової діяльності означає, що посадові особи оперативних підрозділів керуються в своїй діяльності нормами оперативно-розшукового законодавства і інших правових актів, які складають правову основу ОРД.

Будучи принципом і методом суспільних відносин, режимом соціального життя, законність являється основою діяльності держави і всіх її органів. Вона є складовою частиною механізму регулювання суспільних відносин, представляє собою обов'язкову умову правопорядку, державної і громадської дисципліни, важливий елемент демократії і культури. Принцип законності вимагає від органів внутрішніх справ повного забезпечення гарантій прав і свобод людини, консолідації, гуманізму, міжнаціональної згоди, рівності всіх перед Законом.

Проблема забезпечення законності полягає у двох площинах: по-перше: сама професійна діяльність органів, здійснюючих оперативно-розшукову діяльність по попередженню, розкриттю і розслідуванню злочинів направлена на забезпечення суворого і неухильного дотримання, виконання громадянами, посадовими особами, організаціями і установами норм права, охороняючих суспільство від злочинних посягань, що представляє собою головну ціль їх функціонування; по-друге: забезпечення законності в діяльності самих правоохоронних органів внутрішніх справ, що фактично є засобом досягнення цілей їх функціонування.

Без дотримання законності діяльність правоохоронних органів буде незаконною, недійсною, її результати не будуть визнаватись ні суспільством, ні державою. Окремі вчені на підставі цього розподілу говорять про «законність зовнішню» і «законність внутрішню» в діяльності правоохоронних органів. Такий поділ забезпечення законності є умовним, хоч, певне, його можна використовувати при деталізації заходів по забезпеченню законності в різних сферах діяльності органів, забезпечуючих оперативно-розшукову діяльність.

Слід розрізняти поняття законності і дотримання службової дисципліни, що має і теоретичне і практичне значення. Порушення законності мають місце там і тоді, коли порушуються (не дотримуються) норми законодавчих актів. Наприклад, затримання громадянина з порушенням норм кримінально- процесуального законодавства - це порушення законності, а запізнення працівника на роботу без поважних причин буде порушенням службової дисципліни, оскільки внутрішній розпорядок роботи відділу міліції регламентується відомчими нормативними актами. Стан законності і дисципліни тісно між собою пов'язані.

Для організації практичної діяльності оперативного підрозділу важливо класифікувати порушення законності, розробити об'єктивні критерії оцінки стану законності в конкретному органі, здійснюючому оперативно-розшукову діяльність. Висока відповідальність оперативних працівників за виконання обов'язків, колективна та особиста дисциплінованість, діяльність в межах закону дозволили в кризовий період 90-х років XX ст. органам МВС, чи не єдиній організованій силі в державі, незалежно від усіх потрясінь, вирішувати

завдання по охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю протягом тривалого часу.

В системі правоохоронних органів України відбуваються серйозні зміни, удосконалюється їх структура і оновлюється правова база, покращується система підготовки кадрів, зміцнюється матеріально-технічна база, корегується стратегія і тактика боротьби зі злочинністю. Суспільство і державу хвилює не тільки результат діяльності правоохоронних органів, а і те, як цей результат досягається. Вимоги боротися за дотримання правопорядку законними методами і засобами залишаються особливо актуальними, коли в Україні будуються правова держава і громадянське суспільство.

Ст. 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Принцип законності в оперативно-розшуковій діяльності означає належне застосування оперативно-процесуальних норм, зокрема, проведення оперативно-розшукових заходів у відповідності з підставами і з дотриманням відповідних умов, встановлених чинним законодавством.

Законність оперативно-розшукової діяльності передбачає оформлення всього її проведення відповідними документами. Оперативні підрозділи отримують інформацію, що має ймовірний характер і потребує перевірки та документального закріплення. В процесі оперативно-розшукових заходів така інформація перевіряється і вона має бути спрямована на законні цілі, а саме:

- пошук і фіксацію даних, необхідних для встановлення конкретних осіб і їх, причетності до протиправної діяльності;

- пошук і фіксацію фактичних даних, необхідних для розкриття і розслідування злочинів;

- виявлення обставин вчинення злочинів і різних протиправних діянь та іншої інформації про оперативну обстановку на території і об'єктах оперативного обслуговування;

- оперативно-розшукове супроводження досудового слідства по

конкретним справам;

- оперативно-розшукове провадження по справам оперативного

обліку, заведеного по фактам таємних і з елементами маскування злочинів;

- виконання доручень слідчого, вказівок прокурора або рішень суду по кримінальним справам, які знаходяться в їх провадженні;

- виявлення осіб, які ухиляються від слідства і суду і відбування покарання та оголошених в розшук;

- розшук безвісно зниклих громадян;

- захист учасників кримінального судочинства від протиправних

посягань;

- оперативно-розшукове забезпечення виконання завдань, отриманих із інших правоохоронних органів, які мають право здійснення оперативно- розшукової діяльності;

- розкриття злочинів міжнародного характеру, в тому числі в рамках співробітництва з Інтерполом та у відповідності з угодами України з іншими державами про правову допомогу у кримінальних справах;

- забезпечення відшкодування збитків, нанесених злочином;

- забезпечення охорони державного кордону України, боротьби з нелегальною міграцією;

- забезпечення перевірки конкретних осіб, якщо розглядається питання про їх відповідність роботі на важливих державних посадах, на режимних об'єктах, доступу до державної таємниці чи іншим охороняємим законом таємницям.

Як бачимо, принцип законності в оперативно-розшуковій діяльності справ полягає в:

- забезпеченні законності при перевірці осіб та фактів, що становлять оперативний інтерес;

- забезпеченні законності при проведенні оперативно-розшукових заходів відносно осіб, підозрюваних у здійсненні злочину;

- забезпеченні законності при попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів;

- дотриманні і виконанні вимог закону самими оперативними працівниками при здійснені ними оперативно-розшукової діяльності.

Принцип законності безпосередньо пов'язаний з конституційними принципами дотримання прав і свобод людини і громадянина.

Ст. 21 Конституції України проголошує, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах. Права і свободи людини є недоторканними та непорушними. Кожний громадянин України може користуватись на рівних підставах з іншими громадянами усім обсягом конституційних прав і свобод без ущемлення та утиску з боку держави або інших осіб за будь-якими мотивами. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки як і громадяни України - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (ст. 26 Конституції України).

Конституційні права і свободи людини і громадянина гарантуються і не можуть бути скасовані, вони можуть бути тільки тимчасово обмежені на підставі закону. А такі права як право на життя, право кожного захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань, право на повагу до його гідності, на особисту недоторканність, право безпосередньо звертатися до державних органів, місцевого самоврядування, посадових осіб, рівність чоловіка і жінки у своїх правах та обов'язках, право знати свої права і обов'язки, право на здорове навколишнє середовище є природними і вони надаються людині від народження і не можуть бути обмежені.

Конституційні права і свободи людини і громадянина захищаються правосуддям. Законодавством передбачено і гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування і службових осіб. Кожна особа, крім судового захисту на національному і міжнародному рівнях, має можливість захищати свої права і свободи від порушень і протиправних діянь також іншими засобами, зокрема зверненнями до громадськості безпосередньо та через засоби масової інформації.

Законність дотримання прав і свобод людини і громадянина, як принцип оперативно-розшукової діяльності, викликає необхідність виконання правового режиму отримання, перевірки і використання оперативно-розшукової інформації. Згідно цього основополагаючого принципу оперативно-розшукової діяльності, працівники оперативних підрозділів, здійснюючих оперативно- розшукові заходи, мають дотримуватись принципів, викладених перш за все у відкритих законодавчих і інших правових актах відносно різних процедур отримання, перевірки, обробки та використання оперативно-розшукової інформації для виконання поставлених перед ними завдань. Під час здійснення оперативно-розшукової діяльності не допускається порушення прав і свобод людини та юридичних осіб. Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватись лише з санкції суду щодо особи, в діях якої є ознаки злочину, та у випадках, передбачених законодавством України.

Законом встановлено, що у випадках порушення прав і свобод людини або юридичних осіб, а також у разі, якщо причетність до правопорушення особи, щодо якої здійснювались оперативно-розшукові заходи, не підтвердилась, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України. Державна прикордонна служба України, Державне управління охорони вищих посадових осіб, Державна податкова служба України, Державна пенітенціарна служба України зобов'язані поновити порушені права і відшкодувати матеріальні та моральні збитки. Одержані внаслідок оперативно- розшукової діяльності відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і повинні бути знищені. Громадяни України та інші особи мають право у встановленому законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення оперативно-розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії.

Гарантії дотримання законності в оперативно-розшуковій діяльності реалізуються через прокурорський нагляд, судовий контроль та відомчий контроль.

Законність в оперативно-розшуковій діяльності також забезпечується шляхом принципом взаємодії оперативних підрозділів з органами державного управління і населенням.

Підзвітність і підконтрольність вищим органам державної влади і управління, взаємодія з ними і населенням передбачають здійснення оперативно-розшукової діяльності під контролем Глави держави, Верховної Ради України, Уряду в межах їх повноважень, визначених Конституцією України і законами та звітність і відкритість в своїй діяльності оперативних підрозділів перед місцевими органами влади і населенням. Принцип взаємодії з органами влади та управління витікає із компетенції, якою, наділені законодавчі, виконавчі та судові гілки влади та їх органи управління, Конституцією України. Кожна з них має досить широкі повноваження по забезпеченню законності, контролю за діяльністю органів державної влади і місцевого самоврядування, окремих посадових осіб по дотриманню прав і свобод людини, зокрема, в правоохоронній діяльності, складовою частиною якої є оперативно- розшукова діяльність.

Конституція України віднесла до компетенції Верховної Ради України:

- затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням державного бюджету України, в т.ч. бюджетів відомств, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність із визначенням коштів на забезпечення безпосередньо оперативних підрозділів;

- визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, в т.ч. правоохоронної політики держави, забезпечення законності, прав і свобод людини;

- затвердження загальнодержавних програм економічного, науково- технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, охорони правопорядку, боротьби із злочинністю, усунення причин і умов її породжуючих;

- затвердження загальної структури, чисельності, визначення

функцій Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

- питання згоди на призначення Президентом України на посаду Генерального прокурора, висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;

- обрання суддів;

- створення тимчасових слідчих комісій для проведення

розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес.

Конституція України до компетенції Верховної Ради України віднесла визначення виключно Законами:

- прав і свобод людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основних обов'язків громадянина;

- організацію і діяльність органів виконавчої влади, основ державної служби, організацію державної статистики і інформатики;

- судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організації і діяльності прокуратури, дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань, основ організації та діяльності адвокатури;

- основ національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку;

- правовий режим державного кордону;

- правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації;

- засад цивільно-правової відповідальності, діянь які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями та відповідальності за них;

- військових звань та інших спеціальних звань, в т.ч. і для працівників оперативних підрозділів.

Згідно Конституції України Президент України:

- забезпечує державну незалежність, національну безпеку і оборону держави;

- звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, в яких поряд із проблемами соціального, економічного і політичного розвитку України розглядаються і питання боротьби зі злочинністю і охорони громадського порядку;

- призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади;

- утворює, реорганізовує та ліквідує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

- призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань, здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

- очолює Раду Національної безпеки і оборони України, яка координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони;

- приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації;

- утворює суди у визначеному законом порядку;

- присвоює вищі військові звання та інші спеціальні звання і чини;

- нагороджує державними нагородами, встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;

- здійснює помилування.

Кабінет Міністрів України за Конституцією України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України:

- забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;

- вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

- розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України;

- здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і Національної безпеки України, громадського порядку, боротьби із злочинністю;

- спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України в межах компетенції видає постанови і розпорядження, в тому числі і по питанням боротьби із злочинністю, які є

обов'язковими до виконання.

Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадянина. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, в тому числі і правовідносини, що виникають у сфері оперативно-розшукової діяльності.

Порядок взаємодії оперативних підрозділів з органами влади та управління визначається законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», законами України «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», Кримінальним процесуальним кодексом України та рядом інших законів і відомчих нормативних актів органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Органи державної влади і управління, їх службові особи в межах своєї компетенції, визначеної Конституцією України та іншими законами, зобов'язані сприяти правоохоронній діяльності. Суб’єктами правоохоронної діяльності являються громадяни і громадські об'єднання, які самостійно чи разом з працівниками міліції в межах своєї компетенції охороняють громадський порядок, борються зі злочинністю, а саме, постійні комісії місцевого самоврядування, товариські суди, комісії з питань профілактики, групи самоохорони в населених пунктах і мікрорайонах, позаштатні працівники органів внутрішніх справ, об'єднання громадян по охороні громадського порядку і державного кордону та інші. Органи, в компетенцію яких входить здійснення оперативно-розшукової діяльності, мають право отримання безкоштовно від державних органів і безкоштовно або за винагороду від громадян інформації, що становить оперативний інтерес, крім того, громадяни згідно ст. 6 Закону України «Про міліцію» зобов'язані сприяти органам міліції в охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю.

Принципами оперативно-розшукової діяльності пов’язані керуватися не тільки відповідні оперативно-розшукові розділи та їх посадові особи, а й інші державні органи, посадові особи та громадяни, якщо вони стають суб’єктами оперативно-розшукових правовідносин.

Оперативно-розшукова діяльність має відповідати загальним засадам кримінального провадження до яких згідно ст.7 Кримінального процесуального кодексу України віднесені:

1) верховенство права;

2) законність;

3) рівність перед законом і судом;

4) повага до людської гідності;

5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;

6) недоторканність житла чи іншого володінні особи;

7) таємниця спілкування;

8) невтручання у приватне життя;

9) недоторканність права власності;

10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини;

11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї;

12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те

саме правопорушення;

13) забезпечення права на захист;

14) доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень;

15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

16) безпосередність дослідження показань, речей і документів;

17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;

18) публічність;

19) диспозитивність;

20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами;

21) розумність строків;

22) мова, якою здійснюється кримінальне провадження.

<< | >>
Источник: Бандурка О. М.. Теорія і практика оперативно-розшукової діяльності: монографія / О. М. Бандурка. - Харків : Золота миля,2012. - 620 с.. 2012

Скачать оригинал источника

Еще по теме 4.1. Загально-правові принципи оперативно - розшукової діяльності:

  1. Історія оперативно-розшукової діяльності
  2. Становлення теорії оперативно-розшукової діяльності як самостійної галузі наукових знань
  3. Поняття та завдання оперативно-розшукової діяльності
  4. Принципи оперативно-розшукової діяльності
  5. Правова основа оперативно-розшукової діяльності
  6. Гарантії законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності
  7. Виконавці та учасники оперативно-розшукової діяльності, їх соціальний та правовий захист
  8. Підстави проведення оперативно-розшукової діяльності
  9. ОСНОВИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕЛІК ТЕМ РЕФЕРАТІВ
  10. 1.7. Організаційно-правові основи оперативно-розшукової діяльності карного розшуку УРСР
  11. 2.2. Поняття та термінологія оперативно-розшукової діяльності
  12. 3.1. Конституційні основи оперативно-розшукової діяльності
  13. 3.4. Європейське співробітництво в сфері оперативно-розшукової діяльності
  14. Глава IV Принципи оперативно-розшукової діяльності
  15. 4.1. Загально-правові принципи оперативно - розшукової діяльності
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -