Початковий етап розслідування хуліганства

Типовими слідчими ситуаціями при розслідуванні хуліганства є:

1. Особу (осіб) затримано на місці події, є свідки, потерпілий і матеріальні сліди. Це характерно для хуліганства, вчиненого на вулиці, в громадському транспорті, в комунальній квартирі та інше.

У даній слідчій ситуації доцільне проведення наступних тактичних операцій (комплексу організаційних та слідчих (розшукових) дій) для:

а) встановлення особи затриманого, встановлення ознак хуліганства в його діях;

б) виявлення та забезпечення збереження джерел доказів.

2. Особа, яка вчинила хуліганські дії, знаходиться на місці події і продовжує їх вчиняти. Ця ситуація є типовою для квартирного дебошу, порушень правил поведінки в громадських місцях, при спробі зриву громадських заходів (концерт, збори), коли хулігани, не звертаючи уваги на попередження громадян, погрожують застосуванням фізичної сили, нанесенням тілесних ушкоджень.

Застосовуються наступні тактичні операції для:

а) припинення хуліганських дій;

б) затримання під час вчинення злочину;

в) встановлення джерел доказів.

3. Хуліганські дії є завершеними, особа (особи), яка вчинила злочин відома. У таких випадках слідчі мають у своєму розпорядженні показання потерпілих, свідків та деякі матеріальні джерела доказів (наприклад, використані хуліганами предмети для нанесення ушкоджень, сліди руйнування та знищення майна, фотознімки, звукозапис, фонограми та кіноплівки, на яких зафіксовані хуліганські дії).

В цьому випадку необхідні наступні тактичні операції для:

а) встановлення факту вчинення хуліганства;

б) прийняття заходів, які забезпечують встановлення місця перебування та затримання підозрюваних;

в) встановлення джерел доказів.

4. Особа, яка вчинила хуліганські дії, зникла, відомі лише ознаки її зовнішності, які встигли запам’ятати потерпілий та свідки. Ця ситуація є типовою для вчинення хуліганства в громадському транспорті, в малолюдних місцях, місцях відпочинку, де хулігану громадяни не чинили опір і він зник.

В даній ситуації можливі наступні тактичні операції для:

а) ідентифікації особи підозрюваного;

б) розшуку та затримання підозрюваного;

в) встановлення джерел доказів.

5. Виявлені сліди хуліганських дій, злочинець невідомий, свідків не має. Ця ситуація є характерною для хуліганства, вчиненого без свідків (нанесення на парканах і будівлях нецензурних текстів, які ганьблять честь та гідність громадян, заподіяння шкоди державному або особистому майну і т.д.). В цьому випадку виявлені матеріальні сліди відображають ознаки складу хуліганства, а також несуть інформацію про спосіб вчинення, про знаряддя та особу злочинця (злочинців).

Для з’ясування обставин в цьому випадку можливі тактичні операції щодо:

а) збирання даних про вчинене хуліганство на місці події;

б) розшуку злочинців за виявленими слідами.

Під час оцінки первинної інформації стає очевидним головний напрямок розслідування, оскільки виявлені ознаки дозволяють визначити, що вчинений злочин належить саме до групи діянь проти громадського прядку та моральності.

Звідси загальні версії можуть бути побудовані стосовно кожної підгрупи за суб’єктом злочину, так і за іншим елементом криміналістичної характеристики — способом (підвищеної небезпеки, заподіяного збитку, причин та умов вчинення злочину).

Методом організації розслідування виступає планування дій слідчого, а логічною основою планування є слідчі версії.

При розслідуванні хуліганства типовими загальними версіями є:

— мали місце кримінально карані хуліганські дії;

— мало місце дрібне хуліганство;

— вчинене не хуліганство, а інший злочин.

Поряд із загальними версіями висувають і окремі версії відносно окремих елементів і ознак складу злочину:

— про особу злочинця і місця його можливого перебування;

— про співучасників, очевидців і ще невстановлених слідством потерпілих вчиненого хуліганства і можливих місцях їх перебування;

— про місцезнахождення знарядь і засобів вчинення злочину;

— про причетність особи, яка вчинила хуліганські дії, до інших не- розкритих злочинів;

— про мотиви хуліганства, умисел і мету;

— про осіб, які втягують неповнолітніх в злочинну та іншу антисус- пільну діяльність.

При цьому слід мати на увазі, що кількість і характер окремих версій обумовлюється сукупністю факторів, таких, як ступінь доведеності тих чи інших обставин вчиненого хуліганства; об’єм і характер зібраних доказів (в деяких випадках — чим більше прямих доказів, тим менше окремих версій) тощо.

— раніше судимими за хуліганство;

— які негативно характеризуються за місцем проживання і роботи;

— які зловживають спиртними напоями;

— які не беруть участь в громадському житті колективу, мають низький освітній рівень.

Результатом перевірки цих версій в більшості випадків є встановлення особи, яка вчинила хуліганство.

Досить важливим є планування тактичних операцій. Так, план тактичної операції «Припинення хуліганських дій та затримання хуліганів на місці події» включає: припинення хуліганських дій, фізичне захоплення підозрюваних, обеззброєння та доставляння їх до чергової частини органу внутрішніх справ, де проводиться їх особистий обшук, осві- дування та допит.

План тактичної операції «Розшук і затримання хуліганів» включає: огляд місця події, допит свідків, потерпілих, пред’явлення для впізнання, слідчий експеримент, а також проведення оперативно-розшукових заходів (переслідування за «гарячими слідами», організація спостереження за місцями ймовірної появи підозрюваного, блокування вокзалів, парків відпочинку та інших місць, де ймовірніше всього він може переховуватися; використання для розшуку криміналістичних обліків та інформаційно -довідникових систем органів внутрішніх справ; залучення до розшуку громадськості).

Найбільш складним в структурному і тактичному відношенні є планування тактичної операції «Розшук злочинця за матеріальними сліда- ми-відображеннями вчиненого хуліганства». Ця операція обов’язкова в ситуації, коли хуліганство вчинене без свідків. В цьому випадку проводяться: допит заявника, огляд місця події, призначення судових експертиз з метою дослідження слідів злочину, обшуки, оперативно-розшукові заходи тощо.

На початковому етапі розслідування для вирішення будь-якої слідчої ситуації планується тактична операція «Встановлення джерел доказів», що включає: проведення оперативно-розшукових заходів, використання процесуальних засобів — огляд місця події, обшук, тимчасове вилучення майна, а іноді і накладення арешту на кореспонденцію; встановлення можливих свідків-очевидців та їх допит; витребування інформації з криміналістичних обліків та автоматизованих інформаційно- довідникових систем. У випадках вчинення особливо злісного хуліганства (ч. 3 ст. 296 КК України) необхідно провести освідування потерпілого і підозрюваних, призначити судову експертизу для дослідження засобів вчинення хуліганства на предмет віднесення їх до конкретного виду зброї (холодної, вогнепальної та ін.).

Таким чином, планування тактичної операції як системи слідчих (розшукових) дій, оперативно-розшукових та організаційних заходів завжди визначається характером слідчої ситуації та її задач, що випливають з розслідування хуліганства на початковому етапі.

13.3.