Початковий етап розслідування фальшивометництва

Можна виділити такі типові слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування фальшивомонетництва:

1. До органу внутрішніх справ надійшло повідомлення про виявлення фальшивих грошових знаків або цінних паперів від працівників підприємств, установ, організацій, що здійснюють розрахунково-касове обслуговування населення або розрахунки з населенням за товари та послуги (фінансово-банківські структури, муніципальні, комерційні торгові точки — магазини, ринки, вуличні лотки, кіоски тощо).

2. До органу внутрішніх справ надійшло повідомлення про те, що якась особа намагалась розрахуватися грошима або цінними паперами, що викликають сумнів у своїй автентичності або з явними ознаками підробки і: а) така особа затримана у момент збуту, але заперечує свою причетність до злочину; б) така особа затримана у момент збуту і не заперечує своєї причетності до злочину.

3. Працівниками органу внутрішніх справ безпосередньо виявлені ознаки злочину (предмети, інструменти, частини устаткування, що свідчать про виготовлення фальсифікатів або відомості, які дозволяють підозрювати певну особу у вчиненні фальшивомонетництва) при проведенні слідчих (розшукових) дій по іншим злочинам.

Практика вчинення фальшивомонетництва різноманітна, тому не виключається й можливість виділення й інших типових слідчих ситуацій.

Ситуація 1. Вона зустрічається найбільш часто і є найбільш складною. Для її вирішення проводяться наступні заходи:

1) огляд фальшивої купюри і місця події (місця збуту валюти): ретельно описуються підходи до об’єкта, маршрути громадського транспорту, розташування прилеглих підприємств торгівлі, зв’язку, банків, пунктів обміну та інших місць, де можуть здійснюватися фінансові розрахунки;

2) наводяться довідки в прилеглих фінансових установах, що здійснюють грошові, в тому числі валютні операції, з метою виявлення аналогічних фактів збуту;

3) допитується як свідок особа, що виявила підроблену купюру з метою з’ясування обставин події, яка відбулася: скільки було покупців, їх прикмети, чи не відволікав хто-небудь увагу продавця чи касира і т.п.;

4) встановлюються і допитуються інші свідки події;

5) збираються відомості про зовнішність осіб, які викликали підозру: стать, вік, зріст, статура, риси обличчя, можливі дефекти мови, акцент, інтонація, особливі прикмети і т.п.; при наявності достатніх відомостей складається їх суб’єктивний портрет (фоторобот);

6) пред’являються для впізнання особам, які бачили збувальника фальшивих банкнот, фотознімки, фотороботи громадян, що раніше затримувалися за аналогічні злочини;

7) вилучені банкноти направляються до територіального НДЕКЦ для перевірки за обліками ДНДЕКЦ МВС України та проведення експертизи підроблених грошових знаків;

8) використовуючи дані криміналістичних досліджень про матеріали, устаткування і технології, що застосовувалися злочинцем при виготовленні кліше і банкнот, складається перелік підприємств, установ, організацій, що застосовують дані матеріали: метали, папір, барвники, технологічні процеси, типографський друк й устаткування; для порівняльного дослідження в цих установах проводиться тимчасове вилучення матеріалів, які міг використовувати злочинець;

9) необхідно звернутися з інформацією про розслідуваний злочин до колективів вищевказаних підприємств, демонструючи вилучені матеріали, пропонуючи повідомити про осіб, які виявляли зацікавленість до подібних матеріалів, прагнули їх придбати;

10) допитуються як свідки керівники вищевказаних підприємств, з метою з’ясування, хто з працівників (у тому числі й звільнених) за своїми професійними навичками чи поглядами міг бути причетним до виготовлення фальшивок, який був графік їх роботи, стан режиму охорони підприємства тощо.

На даному етапі першочергове завдання слідства полягає в тому, щоб шляхом досліджень виявлених фальшивих грошових знаків або цінних паперів з’ясувати найхарактерніші ознаки підробки, що свідчать про її виготовлення певним способом і на цій основі висунути розшукові версії про підроблювача, його особистісні характеристики, можливих співучасників злочинної групи.

Використовуючи отриману в результаті невідкладних заходів інформацію, необхідно організувати розшук злочинця, при цьому, необхідно звернути увагу на наступних осіб:

1) у минулому притягувалися до відповідальності за фальшивомоне- тницгво, підробку документів, та інші подібні злочини;

2) граверів, цинкографів, поліграфістів, фотографів (з урахуванням способу підробки);

3) осіб, які мають доступ до сировини, устаткування й інструментів, за допомогою яких можна виготовити фальшиві грошові знаки;

4) осіб, які мають доступ до металів, придатних для виготовлення друкованих форм, паперу, що використовувався для виготовлення фальшивих грошових знаків;

5) осіб, які не пов’язані з поліграфічним виробництвом, але виявляють до нього підвищений інтерес.

Корисну пошукову інформацію можна одержати:

1) від виробників засобів оперативної поліграфії, оптових і роздрібних торговців оргтехнікою та витратними матеріалами до неї (фарби, порошки, запчастини, папір);

2) від осіб, які займаються монтажем і настроюванням устаткування оперативної поліграфії.

Як правило, при обставинах виявлення фальшивих грошових знаків або цінних паперів у обігу висуваються дві типові версії, що злочинець:

а) є місцевим жителем;

6) приїхав з іншого регіону (гастролер).

Ситуація 2. Зазначена ситуація має невелику перевагу перед першою, оскільки працівники органу внутрішніх справ вже мають у своєму розпорядженні підозрювану особу.

Залежно від того, хто затриманий на гарячому (виготовлювач або збувальник) проводяться наступні заходи:

1) особистий обшук затриманого для виявлення на ньому самому та на його одягу слідів, які дозволили б його викрити та довести його причетність до виготовлення або збуту фальшивих грошових знаків або цінних паперів;

2) огляд місця події із застосуванням відео-, фотозйомки, в процесі якого описуються підходи до об’єкта, маршрути громадського транспорту та розташування найближчих підприємств торгівлі, зв’язку, банків, пунктів обміну іноземної валюти та інших місць, де можуть здійснюватися фінансові розрахунки з населенням;

3) огляд нежилих споруд, пустих та орендованих приміщень, гаражів, стоянок та інших об’єктів, що розташовані у безпосередній близькості від місця проживання, роботи підозрюваних, що можуть мати значення для розслідування факту фальшивомонетництва;

4) перевірка підозрюваного за криміналістичними обліками на предмет встановлення його судимості, можливих зв’язків за минулими судимостями і т.ін.;

5) допит підозрюваного;

6) ретельна перевірка версії, яку виклав підозрюваний;

7) призначення необхідних криміналістичних експертиз для визначення спільності джерела походження підробок.

Тактичними задачами розслідування, що характерні для даної слідчої ситуації, є наступні:

а) вивчення особи підозрюваного;

б) встановлення співучасників, їх ролі у вчиненні фальшивомонетництва;

в) встановлення факту перебування підозрюваного на місці вчинення злочину;

г) пошук свідків;

д) перевірка алібі, які висуваються підозрюваним;

е) перевірка версії про обмову, самообмову.

Ситуація 3. Особливість слідчих (розшукових) дій та інших заходів в даній ситуації полягає в наступному.

Якщо виявлені речі, інструменти мають відношення до кримінального провадження, за матеріалами якого проходять підозрювані у вчиненні фальшивомонетництва особи, то проводяться слідчі (розшукові) дії та інші заходи такі ж як описані у другій ситуації, що була розглянута вище.

Якщо ж виявлене стосується кримінального провадження, за матеріалами якого не встановлена підозрювана особа — проводяться слідчі (розшукові) дії та інші заходи подібні першій слідчій ситуації.

По можливості, реалізацію оперативно-розшукової інформації доцільно починати, не допускаючи переростання злочинного наміру або підготовчих дій у закінчений злочин. Якщо є інформація про те, що певна особа вже займається виготовленням або збуванням фальшивих грошових знаків, то викриття її можна здійснити лише тоді, коли зібрані оперативні матеріали дають підстави бути впевненими, що ніхто із злочинної групи не уникне викриття та покарання і будуть виявлені та вилучені з обігу всі збуті фальшиві грошові знаки або цінні папери та усунені умови, що сприятимуть вчиненню цього злочину.

11.3.