Зміст і обсяг буттєвих прав та свобод людини

Права людини, як і будь-яке інше явище, характеризують­ся певними якісними та кількісними показниками. Якісні пока­зники розкриваються, насамперед, змістом прав людини, а кі­лькісні - обсягом таких прав.

Поняття змісту прав людини та поняття обсягу прав лю­дини містяться, наприклад, у ст. 22 Конституції України. Зок­рема, частина 3 цієї статті встановлює, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Це положен­ня є дуже важливим, оскільки стосується проблеми обмежу­вання прав людини: адже звуження змісту та зменшення обся­гу прав людини якраз і стають основними наслідками такого обмежування. Отож для правильного застосування наведеного конституційного правила (а воно, до речі, нерідко використо­вується Конституційним Судом України) необхідно правильно розуміти зазначені у ньому поняття.

Характеризуючи зміст прав людини, слід виходити з філософської категорії змісту. Згідно з останньою, зміст - це певним чином впорядкована сукупність елементів і процесів явища, які його утворюють. Зі зміною організації елементів суттєво змінюються зміст об’єкта, його властивості. Які ж елементи можна виділити у такому явищі, як буттєві права людини?

З наведеного вище розуміння таких прав стає очевидним, що центральним, стрижневим їхнім елементом є певні можли­вості людини - можливості діяти певним чином чи утримува­тися від певних дій задля задоволення певних потреб та інте­ресів. Як відомо із загальної теорії діяльності, будь-яка людська діяльність характеризується певними складовими елементами, властивостями. До них, насамперед, належать: мета, предмет (об’єкт) діяльності, умови діяльності, способи (форми) діяльно­сті, засоби діяльності, результати діяльності. Найбільш важли­вими серед них є умови і засоби діяльності, оскільки саме ними визначається реальність використання можливостей суб’єкта, їхня здійсненність.

Отож можна визначити, що зміст прав і свобод людини - це їхня якісна характеристика, яка відображається тими умовами і засобами діяльності, що утворюють можливо­сті людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку.

Так, зміст права на вищу освіту характеризується умовами вступу до навчальних закладів, умовами навчання у них, а та­кож засобами (інструментами), які можливо використовувати у навчальному процесі.

Кількісні ж показники прав людини відображаються по­няттям обсягу прав людини. Кількість - це така визначеність явища, яка характеризує його множинність, величину, інтен­сивність, ступінь вияву тієї чи іншої його властивості. Обсяг явища визначається за посередництва певних одиниць виміру (наприклад, кількість можливих варіантів певної поведінки, кількість часу, кількість благ, розмір пільг). Отже, обсяг прав і свобод людини - це їхня кількісна характеристика, яка відображається показниками меж відповідних можли­востей, виражених у певних одиницях виміру. Одиниці ви­міру «кількості» (обсягу) прав людини не можуть бути універ­сальними, однозначними, однорідними для всіх і будь-яких буттєвих прав людини. Характер таких одиниць виміру зумо­влюється, насамперед, самим змістом можливостей, що відо­бражені відповідними правами і свободами, а також особли­востями носіїв (суб’єктів) прав та специфікою об’єктів цих прав і свобод (тобто тих або інших благ). Наприклад, обсяг згаданого щойно права людини отримувати вищу освіту ха­рактеризується, зокрема, кількістю вищих навчальних закла­дів, у яких можна її здобути, а також кількістю спеціальнос­тей, за якими в них готують відповідних фахівців.

3.