<<
>>

§ 9. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами

Під спільним заподіянням шкоди слід розуміти єдність дій співзаподіювачів, яка полягає в такому їх взаємозв'язку, коли кожна дія і всі в сукупності дії є необхідною причиною сумісної (неподільної) шкоди.
Отже, при спільному заподіянні шкоди виключення хоча б однієї дії із комплексу дій співзаподіювачів не призводить до виникнення сумісного (неподільного) шкідливого результату. Спільному заподіянню шкоди властиві дві ознаки:

поперше, єдність дій співзаподіювачів, яка причинно обумовлює настання шкоди. Перша ознака свідчить про особливості причинного зв'язку між діяльністю співзаподіювачів і шкодою.

345

Діяльність кількох осіб у сукупності причинно обумовлює шкоду; подруге, сумісність (неподільність) заподіяної шкоди, тобто неможливо визначити, яка частина шкоди чиїми діями заподіяна. Обидві ознаки мають об'єктивний характер. У навмисних правопорушеннях (злочинах) спільність (єдність) дій співзаподіювачів визначається не тільки об'єктивними ознаками, а й суб'єктивною ознакою — спільністю їх волі, спрямованої на досягнення відповідного результату. Прикладом спільного заподіяння шкоди є заподіяння шкоди третім особам внаслідок зіткнення (взаємодії) джерел підвищеної небезпеки або заподіяння шкоди в результаті вчинення групового злочину (розкрадання державного майна за попередньою змовою групою осіб).

Особи, які спільно заподіяли шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (ст.451 ЦК України).

Солідарні зобов'язання виникають, якщо вони передбачені договором або встановлені законом. Саме стаття 451 ЦК України відноситься до тих, які передбачають солідарні зобов'язання. Солідарна відповідальність спільних співзаподіювачів обумовлена суттю і змістом спільного заподіяння шкоди. Оскільки при спільному заподіянні шкода має сумісний (неподільний) характер і тому неможливо виявити, яка частина шкоди чиїми діями заподіяна, то потерпілий вправі вимагати відшкодування заподіяної шкоди як від усіх співзаподіювачів разом, так і від кожного окремо, як повністю, так і в частині боргу (ст.

175 ЦК України), тобто вимагати покладення на спільних співзаподіювачів солідарної відповідальності.

Підстави солідарної відповідальності спільних заподіювачів шкоди визначаються відповідно до статей 440 і 450 ЦК України. Згідно з статтею 440 ЦК України співзаподіювачі як володільці джерел підвищеної небезпеки відповідають незалежно від вини. Здебільшого солідарну відповідальність несуть особи, які заподіяли шкоду спільними злочинними діями як співучасники.' Судова практика виходить з того, що суди мають право покласти на підсудних, спільними діями яких заподіяна шкода, часткову, а не солідарну відповідальність, якщо такий порядок стягнення

'Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989р. із змінами від 25 грудня 1992р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна». — Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України. Частина перша. Київ. 1995. с. 86.

346

цілком відповідає інтересам позивача і забезпечить повне відшкодування шкоди.

При визначенні розміру солідарної відповідальності враховується вина потерпшого в формі умислу і грубої необережності, а також майновий стан спільних заподіювачів (ст.454 ЦК України).

Суб'єктами солідарної відповідальності можуть бути як громадяни, так і юридичні особи.

<< | >>
Источник: О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1997

Еще по теме § 9. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами:

  1. § 8. Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми, недієздатними і громадянами, нездатними розуміти значення своїх дій
  2. § 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
  3. § 8. Матеріальна відповідальність підприємств, установ, організацій за шкоду, заподіяну працівникам
  4. § 4. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника
  5. § 5. Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями державних і громадських організацій, а також службових осіб
  6. § б. Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду
  7. Стаття 379. Визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами
  8. § 3. Відповідальність, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди
  9. Деліктна відповідальність незалежно від вини за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки у сфері здійснення медичної діяльності
  10. Стаття 8. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України
  11. Стаття 7. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України
  12. § 3. Призначення покарання за кількома вироками
  13. § 71. Призначення покарання за кількома вироками.
  14. § 1. Поняття та основні види зобов'язань за спільною діяльністю
  15. Матеріальна відповідальність, дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень — догана і звільнення.
  16. § 70—71. Трудова дисципліна. Дисциплінарна відповідальність. Матеріальна відповідальність
  17. Розірвання шлюбу в органах РАГСу за спільною заявою обох з подружжя.
- law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -