§ 1. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності

У сучасних умовах будьякий вид діяльності людини — виробництво, оборона, охорона здоров'я тощо — без належного науковотехнічного забезпечення просто неможливий, як неможливий соціальноекономічний прогрес суспільства взагалі без духовного розвитку. Це тісно взаємопов'язані і взаємозалежні процеси. Зрозуміло, що будьякий прогрес суспільства неможливий також без добре поставленої системи освіти.

Країни з високорозвиненою ринковою економікою відзначаються високим рівнем розвитку освіти, науки і культури. Тут культуру слід розуміти в самому широкому значенні цього слова — це рівень розвитку мистецтва і виробництва, виробничої інфраструктури і матеріальнотехнічного забезпечення побуту тощо. Саме ці фактори зумовлюють і визначають рівень цивілізації того чи іншого суспільства. Вони ж є результатами творчої діяльності людини.

Творчість — це цілеспрямована інтелектуальна діяльність людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю і суспільноісторичною унікальністю.

Творчість властива будьякій діяльності людини: технічній, художній, літературній, науковій, виробничій тощо.

374

За своєю цілеспрямованістю творчість можна умовно поділити на два основних види: духовна творчість і науковотехнічна творчість.

У статті 5 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р.

Зміст, спрямованість, сила емоціонального впливу літератури, мистецтва, науки зумовлюють духовність сучасного суспільства.

Отже, творчість гуманітарного характеру, спрямовану на збагачення внутрішнього світу людини, можна вважати духовною творчістю. Вона охоплює літературу, науку, мистецтво, виконавську майстерність артистів, звукозапис, радіо, телебачення та інші види творчої діяльності гуманітарного характеру.

До результатів науковотехнічної творчості належать винаходи в усіх галузях людської діяльності, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, знаки обслуговування, фірменні назви і комерційні позначення, інформаційна продукція, селекційні досягнення тощо. Це такі результати науковотехнічної творчості, які можна використовувати будьяким способом, що не суперечить закону, в господарській діяльності — в промисловості, сільськогосподарському виробництві тощо.

Усі зазначені результати творчої діяльності об'єднані поняттям інтелектуальної власності. З цього загального поняття інтелектуальної власності міжнародноправові документи виділяють окремо промислову власність, до якої відносяться винаходи, загальнокорисні зразки, промислові рисунки або моделі, фабричні або товарні знаки, знаки обслуговування.

Інші об'єкти інтелектуальної власності, які залишилися за межами поняття промислової власності, становлять групу результатів творчої діяльності, що охороняється авторським правом.

375

Отже, всі результати творчої діяльності з точки зору цивільноправової охорони поділяються на дві групи: одна група охороняється авторським правом, друга — правом промислової власності (патентним правом) та іншими нормативними актами. Підкреслимо, що всі результати творчої діяльності чинним законодавством визнані товаром і вони можуть бути об'єктом будьяких цивільних правочинів. У період переходу до ринкової економіки це має істотне значення, оскільки результати творчої діяльності в такий спосіб стають об'єктом цивільного обороту і створюють ринок духовної і науковотехнічної продукції.

Таким чином, у цивільному праві і в цивільному законодавстві склалося два самостійних правових інститути — авторське право і право промислової власності. У цивільноправовому регулюванні відносин, що складаються у зв'язку із створенням, використанням та охороною результатів творчої діяльності, багато спільного, але багато й відмінностей.