§ 2. Спільне в цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю

Надання будьякої технічної допомоги автору чи винахіднику (консультації, розрахунки, креслення, оформлення заявок тощо) не має творчого характеру і не відповідає поняттю «творчість», тому допомога такого роду не може вважатися творчим співавторством.

Не має творчого характеру і тому не вважається творчістю запозичення, перенесення і використання чужого, нехай навіть

376

дуже позитивного досвіду, використання результату за ліцензією тощо,

Творчий характер діяльності означає передусім певну індивідуальність, тобто те, що відрізняє цю діяльність від інших.

Спільною рисою духовної і науковотехнічної творчої діяльності є те, що кожна діяльність має завершитися певним результатом, об'єктивованим у певну матеріальну форму або зафіксованим на певному матеріальному носієві. Якщо творчий пошук не завершився певним результатом, то немає об'єкта правової охорони — нема що охороняти. Проте слід мати на увазі, що під правову охорону підпадає будьякий результат творчого пошуку, в тому числі й негативний, незалежно від його суспільної цінності.

Результати науковотехнічної творчості мають бути реалізовані не просто в певну матеріальну форму (креслення, зразок, опис тощо), а й у встановленому порядку визнані відповідним державним органом саме тим результатом, на досягнення якого був спрямований творчий пошук.

Результати творчої діяльності, які охороняються авторським правом, спеціальної кваліфікації і державної реєстрації не потребують. Для одержання правової охорони таких результатів творчої діяльності досить надати їм певної матеріальної форми (рукопис, ноти, інші описи цього результату, завершена скульптура чи малюнок тощо).

Авторське право і право промислової власності єднає також те, що вони діють лише в межах України, тобто мають територіальний характер. Звідси один дуже істотний висновок — патент, виданий Держпатентом України, має силу тільки в межах України. Для того щоб захистити патентні права українського винахідника в іншій державі, наприклад, у Франції, необхідно цей самий винахід запатентувати ще раз, але тепер уже у Франції. Без французького патенту винахід українського винахідника, який буде використовуватися у Франції з дозволу чи без дозволу винахідника, правового захисту у Франції не матиме.

Що стосується авторського права, то статтею 8 Закону про авторське право за громадянами України воно визнається і в тих випадках, коли їхні твори вперше випущені в світ або знаходяться в будьякій об'єктивній формі на території іноземної держави. Проте цю норму не слід розуміти так, що авторські права

377

громадянина України захищаються і в тій країні, де твір уперше випущений у світ або знаходиться в будьякій об'єктивній формі. Ця стаття лише проголошує норму, за якою авторські права громадянина України визнаються на території України і в тих випадках, коли твір випущений у світ уперше або знаходиться в об'єктивній формі на території іноземної держави. Отже, зазначена стаття ніякою мірою не обмежує і не розширює територіального принципу дії авторського права.

Спільним у правовому регулюванні відносин, що пов'язані з творчою діяльністю, є також однакова дієздатність суб'єктів творчого процесу. Іншими словами творцями будьяких результатів творчої діяльності можуть бути як повнолітні громадяни, так і неповнолітні.

Варто підкреслити, що право на творчість не обмежене у віці і тому не збігається із загальною цивільною дієздатністю, яка відповідно до статті 11 ЦК настає по досягненні громадянином України вісімнадцятирічного віку. У такому віці він має право вчиняти будьякі правові дії. Для створення твору літератури, мистецтва, промислового зразка чи для винаходу досягнення цього віку не обов'язкове. Відомо немало творів мистецтва, художньої літератури, досить цінних винаходів, оригінальних технічних пристроїв, авторами яких є діти.

Проте слід мати на увазі, що громадяни до досягнення ними вісімнадцятирічного віку можуть тільки творити, тобто дієздатність їх обмежується здатністю до творчості. Результати 'їхньої творчої діяльності є об'єктами певних авторських прав і пільг.

Неповнолітні творці будьяких творів літератури, мистецтва, об'єктів промислової власності наділяються тими самими правами, що і їхні повнолітні колеги. Вони мають право авторства, права на ім'я, на винагороду за використання їхніх творів чи об'єктів промислової власності та інші права і пільги. Розпоряджатися цими правами і пільгами неповнолітні автори можуть тільки в межах, встановлених Цивільним кодексом України (ст.13, 14).

Право авторства і право на ім'я виникають як у автора будьякого твору літератури, науки і мистецтва, так і у автора винаходу чи будьякого іншого об'єкта промислової власності, і при цьому незалежно від віку, про що йшлося вище.

378

рець має право вважати себе автором свого винаходу чи іншого твору і вимагати цього від інших. Кожний автор має право випускати свій твір у світ або під власним іменем, або під псевдонімом, або анонімно. Творець об'єкта промислової власності має право просити, аби його витвору було присвоєно його ім'я чи спеціальна назва.

Автор результату творчої діяльності має право на винагороду за наявності підстави для її виплати. Такою підставою відповідно до чинного законодавства є тільки факт використання цього результату. За невикористанний твір чи винахід винагорода не виплачується, за винятком випадків, передбачених законом. Використання будьякого результату творчої діяльності за загальним правилом може мати місце лише на підставі договору. Позадоговірне використання таких об'єктів допускається лише у випадках, передбачених чинним законодавством.

У випадках, визначених законодавством, суб'єктом авторських прав і прав промислової власності може стати держава. Так, після закінчення строку дії авторського права твір стає надбанням суспільства. Винахідник може передати виключне право на використання винаходу державі в особі Фонду винаходів України.