§ 5. Договір буксирування

Буксирування здійснюється в основному на договірних засадах. Договір не укладається тільки тоді, коли буксир і судно (об'єкт), яке буксирується, мають один порт приписки.

За договором буксирування власник одного судна зобов'язується за винагороду буксирувати інше судно або інший плавучий об'єкт на певну відстань або протягом відповідного часу, або для виконання якогось маневру (ст.222 Кодексу торговельного мореплавства, ст.126 Статуту внутрішнього водного транспорту). Отже, договір буксирування взаємний та сплатний. На морському транспорті договір буксирування може укладатись як в усній, так і в письмовій формах. Так, договір портового букси

215

рування може укладатись в усній формі (ст.229 Кодексу торговельного мореплавства). Проте угоди про покладення обов'язків по управлінню буксируванням на капітана суднабуксира можна доводити виключно письмовими доказами.

Договори річкового буксирування завжди укладаються в письмовій формі (ст.128 Статуту внутрішнього водного транспорту). При пред'явленні плоту або судна до буксирування його володілець подає накладну, а пароплавство видає йому квитанцію. Буксирування плотів морським шляхом здійснюється за коносаментом.

За договором буксирування кожна сторона повинна завчасно привести своє судно (об'єкт) у такий стан, при якому можливе буксирування. Володілець буксира не відповідає за недоліки свого судна, якщо доведе, що вони не могли бути виявлені за умови належної турботливості (приховані недоліки).

Питання відповідальності за шкоду, заподіяну суднам і майну, що на них перебуває під час буксирування, вирішується залежно від того, капітан якого судна керує буксируванням. Отже, за відсутності іншої угоди сторін відповідає володілець того судна, капітан якого управляв буксируванням, оскільки він не доведе відсутності своєї вини (ст.225, 226 Кодексу торговельного мореплавства). При буксируваннях в льодових умовах діє презумпція невинності буксирувальника (ст.224 Кодексу торговельного мореплавства). Можлива й змішана відповідальність сторін за наявності їх обопільної вини. За договором річкового буксирування екіпаж судна або плоту, що буксируються, в оперативному відношенні підпорядковується капітану буксира, згідно з цим пароплавство відповідає за шкоду, заподіяну володільцю судна (плоту). Воно звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкода заподіяна, а деревина була розкидана і не могла бути зібрана внаслідок обставин, які воно не могло відвернути та усунення яких від нього не залежало (ст.135, 206 Статуту внутрішнього водного транспорту).

За прострочення в буксируванні судна чи плоту пароплавство сплачує штрафи у таких самих розмірах, як і за прострочення доставки вантажу (ст.188 Статуту внутрішнього водного транспорту).

216