<<
>>

2.1 Рада Міністрів

Досягненн я мети ЄС потребує створенн я спільного ринку, економічного та валютного союзу, а також запровадження спіль- ної економічно ї політики держав-членів. Якщ о перше досяга - ється в рамка х діяльност і інститутів ЄС , то друге потребує тісної кооперації самих держав-членів.

Рада Міністрів є одно - часно міждержавним та наддержавним органом, яки й об'єдну є ці 2 сфери , оскільки Рада Міністрів, з одного боку, є інститутом ЄС , а з іншого — складається з представників держав-членів. Разом з Європейськи м Парламентом Рада Міністрів бере участь у законотворчом у та бюджетному процесах. Крім того, Рада

17

Міністрів прийма є більшість рішен ь з питань спільної зовні- шньої політики та політики безпеки, а також щодо координації економічної політики Співтовариства.

Склад. Рада Міністрів складається з представників від кож- ної держави-члена , які представляють свою державу на рівні міністерств та мають повноваженн я діяти від імені свого уряду. Як правило, цими представниками є міністри закордонних справ, але ним и тако ж можут ь бути й інш і міністри , залежн о від питання , як е обговорюється. Таки м чином , делегати обстоюють як інтереси своєї держави , так і ЄС в цілому. Посаду Прези - дента Ради Міністрів по черзі займають представники кожної держави-член а на 6-місячни й строк у порядку, яки й визнача- ється Радою Міністрів (ст. 203 Договору про Співтовариство). Засідання Ради Міністрів проводяться закрито, якщ о вона одно - стайно не прийм е рішенн я про відкрите засідання.

Повноваження. Рада Міністрів, яка розташована в м. Брюссель (Бельгія), має повноваженн я приймати рішенн я і здійснює ці повноваженн я відповідн о д о положен ь Договор у пр о Спів - товариство (ст. 202 Договору про Співтовариство). У більшості випадків вона може приймати рішенн я тільки на підставі роз - роблени х Європейсько ю Комісіє ю пропозиці й та після кон - сультацій з Європейськи м Парламентом.

Якщ о Рада Міністрів бажає внести зміни до пропозиції, то таке рішенн я може бути прийнят о лиш е одноголосно; проте такі зміни та доповненн я не можуть змінювати основ пропозиції.

Другою функціє ю Ради Міністрів є "забезпечення коорди - нації загальної економічно ї політики держав-членів " (ст. 202

Договору про Співтовариство). Формуванн я Спільного ринку Співтовариства потребує проведення спільної політики держав - членів у таких галузях, як гармонізація законодавства, транспорт, соціальна політика , освіта, культура, охорона здоров'я , про - мисловість тощо. Проте ці галузі не знаходяться у виключній компетенці ї Співтовариства; виробленн я спільної політики в цих сферах потребує активної співпраці самих держав-членів. Рада Міністрів має забезпечити координаці ю цієї діяльності.

Рада Міністрів може надавати право на впровадження норм, встановлених Європейсько ю Комісією, а тако ж висувати ви- моги до виконанн я цих повноважень. В особливих випадках Рада Міністрів може залишати право самостійн о здійснювати повноваженн я щодо імплементації прийняти х нею законодавчих актів.

Відповідно до змін, запроваджених Ніццько ю угодою, Рада Міністрі в на пропозиці ю Європейсько ї Комісії та за згоди Європейськог о Парламенту та ЄС П (або на пропозиці ю ЄС П та за згоди Європейської Комісії та Європейськог о Парламенту)

18

може створювати судові палати для розгляду та вирішенн я у перші й інстанції певних видів справ (ст. 225(a) Договору про Співтовариство) .

<< | >>
Источник: Р.А. Петров. Прав о Європейського Союзу: Навчальни й посібни к / За заг. ред. Р.А. Петрова . — 2-г е вид . — К, 2009. — 376 с.. 2009

Еще по теме 2.1 Рада Міністрів:

  1. Глава 27 Рада міністрів Автономної Республіки Крим
  2. 2.7. Європейська Рада
  3. §6 Рада Європи (РЄ)
  4. § 2. Боярська рада
  5. Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2020 р. № 255)
  6. § 3. Верховна Рада Української РСР
  7. Всесвітня рада церков
  8. Стаття 10. Верховна Рада України
  9. § 4. Кабінет Міністрів України
  10. Закон СРСР «Про перетворення Ради Народних Комісарів СРСР в Раду Міністрів СРСР і Рад Народних Комісарів союзних і автономних республік — в Ради Міністрів союзних і автономних республік» (15 березня 1946 р.)
  11. § 1. Українська Центральна Рада - вищий представницький орган УНР
  12. Верховна Рада України постановляє:
  13. РОЗДІЛ 4. ВИЩА РАДА ПРОВОСУДДЯ
  14. УКРАЇНА НОВГОРОД - СІВЕРСЬКА МІСЬКА РАДА ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
  15. Тема 11. ЦЕНТРАЛЬНА РАДА, ГЕТЬМАНАТ, ДИРЕКТОРІЯ: НЕЗАВЕРШЕНЕ ДЕРЖАВОБУ-ДІВНИЦТВО
  16. § 4. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим і місцевих державних адміністрацій
  17. Глава VII Верховна Рада України
  18. Центральна Рада та її діяльність. Утворення УНР
- Европейское право - Международное воздушное право - Международное гуманитарное право - Международное космическое право - Международное морское право - Международное обязательственное право - Международное право охраны окружающей среды - Международное право прав человека - Международное право торговли - Международное правовое регулирование - Международное семейное право - Международное уголовное право - Международное частное право - Международное частное право - Международное экономическое право - Международные отношения - Международный гражданский процесс - Международный коммерческий арбитраж - Мирное урегулирование международных споров - Основы международного права - Политические проблемы международных отношений и глобального развития - Право международной безопасности - Право международной ответственности - Право международных договоров - Право международных организаций - Территория в международном праве -
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -